Огляд ЗМІ: що Путін хоче робити з Донбасом

Путін Копирайт изображения kremlin.ru

Плани Кремля щодо Донбасу і динаміка політичних процесів у Британії під впливом "брекзиту" - в огляді міжнародних ЗМІ від 20 квітня.

Виокремити і правити

Президент Росії Володимир Путін використовує неоднозначну політику США, аби непримітно посилити вплив на непідконтрольні українському уряду регіони, тим самим ховаючи надії на реалізацію мирного плану, розробленого за участі Європи, пише Bloomberg.

"Хоча у публічному просторі Кремль продовжує підтримувати [Мінські] домовленості, розроблені під наглядом Німеччини і Франції у 2015 році, справжня стратегія Путіна полягає в повному відокремленні двох прикордонних територій, також відомих як Донбас, шляхом їх поступової інтеграції з Росією", - пише видання з посиланням на трьох співрозмовників у російському уряді.

"Він не планує визнавати чи анексувати ці території", - додає Bloomberg.

Минулого тижня "Російська залізниця" значно скоротила тарифи на транспортування вугілля та залізної руди до точок поблизу Донбасу з найбільшою кількістю робочих місць у металургійній промисловості.

Копирайт изображения facebook.com/ato.news/
Image caption Результати обстрілів Авдіївки. Цю територію контролює Україна

За інформацією видання, це дасть Росії можливість замінити зупинені Києвом поставки і завантажити металургійні заводи.

На думку економіста Андрія Марголіна, це є економічним елементом політики Путіна.

"Після двох років рецесії Росія навряд чи може дозволити собі продовжувати субсидіювати Донбас, тому їй потрібно "комерційно асимілювати" Донецьк та Луганськ, аби компенсувати витрати", - цитує його видання.

Мінські угоди зайшли в глухий кут, вважає Bloomberg і прогнозує, що "заморожений конфлікт" може затягнутися на десятиріччя.

Чи буде явка?

Динаміка змін у британській політиці останніх двох років призводить до апатії виборців, пише коментатор Ганна Гірн у колонці для Independent. На її думку, у загальному сприйнятті політика втрачає будь-яке значення, коли ключові фігури виходять на передній план і зникають з такою швидкістю.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Лідер лейбористів Джеремі Корбін

На її думку, через те, що ліберал-демократи змушені відновлювати міць на базі лише дев'яти членів парламенту, лейбористи переживають ідеологічну кризу, а Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP) вишукує власну ідентичність після "брекзиту", велика кількість британських виборців почувається "покинутими".

"Вони, може, і не голосуватимуть за консерваторів [Терези] Мей, але їм складно буде знайти новий дім. Тому, швидше за все, вони утримаються", - прогнозує вона.

Вона зауважує, що існує "розлючена і вмотивована" меншість тих виборців, які б хотіли, аби Британія залишилася в ЄС, але немає відповідного "цільного альтернативного уряду", аби підтримати їх, що також вплине на явку.

"В результаті, я очікує, що явка 8 червня буде найнижчою за весь післявоєнний період, навіть нижчою, ніж в 2001 році, коли 59% виборців здійснили волевиявлення", - прогнозує вона.

Наскільки щедра Британія?

Засновник компанії Microsoft і відомий філантроп Біл Гейтс стривожений можливим рішенням британських консерваторів відмовитися від запланованого обсягу фінансування програм закордонної допомоги у розмірі 0,7 відсотків ВВП.

Як пише Guardian, Гейтс попередив, що це призведе до зменшення міжнародного впливу Британії та гибелі людей, зокрема у Африці.

"Наразі великими донорами є США, Велика Британія та Німеччина. Їхні внески є найбільшими і якщо вони перестануть їх робити, багато амбітних проектів, які стосуються подолання малярії, розвитку сільського господарства та покращення репродуктивного здоров'я, не будуть реалізовані", - заявив він у інтерв'ю для Guardian.

Копирайт изображения Reuters

Зокрема, від участі Британії залежить майбутнє проекту з викорінення малярії у Африці.

Як пише видання, паралельно Гейтс намагається переконати Дональда Трампа щодо недоцільності скорочення фінансування подібних програм. Попередній прем'єр-міністр Британії Девід Кемерон також виступив проти урізання бюджету програм закордонної допомоги.

Гейтс зауважив, що для будь-якого уряду перегляд бюджету є нормальною практикою, але поцікавився, чи таке рішення прем'єр-міністра Терези Мей не означає відхід Сполученого Королівства "від усього світу та [зобов'язання] бути щедрими по відношенню до інших".

Скеля незалежності

Рішення Сполученого Королівства про вихід з ЄС продовжує викликати неоднозначну реакцію в країні. Увагу New York Times привернула непривітна і недоступна скеля в морі поблизу Шетландських островів на крайній півночі Британії.

На думку пана Стюарта Хілла, юридично вона не належить ані Шотландії, ані Британії, і взагалі є суверенною державою Форвік, незалежність якої він проголосив ще у 2008 році. Зрозуміло, що місцева влада не в захваті від його ініціатив, пише газета, через що і конфіскувала три машини з "форвікськими номерними знаками" власної розробки Хілла, якими він роз'їжджав Шетландськими островами. Він навіть відсидів 28 днів у тюрмі за неповагу до суду.

Історія багатих на нафту Шетландських островів має більше спільного із вікінгами, аніж із кельтами, зауважує газета. Певну роль відіграє і географічна близькість островів до Норвегії і подібність пособів життя.

Попри ексцентричність пана Хілла дедалі більше шетландців починає захоплюватися закликами до більшої незалежності цих віддалених островів, пише видання.

"Обговорення незалежності крихітної гряди островів, хоча і неправдоподібної, підкреслює зростаючий ризик балканізації Британії після виходу з ЄС", - зауважує газета.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів