Тижневики: Ахметов знову найбагатший

Ахметов Копирайт изображения unian
Image caption Ахметов вкотре очолив рейтинг найбагатших українців

Про незмінність позицій найзаможніших, незадоволений попит на нові обличчя в політиці та план для країни від депутата Юрія Берези - в огляді українських тижневиків від 21 квітня.

Сировинні барони

Кістяк найбагатших людей країни, як і раніше, складають бізнесмени, які працюють у сировинному секторі, а ретейлери і девелепори лише перерозподіляють привнесений до країни сировинним бізнесом прибуток, йдеться у тематичному номері журналу "Фокус".

"Саме в цьому полягає ключова відмінність портрета 100 найбагатших людей України від 100 найбагатших людей світу, де панують ІТ, власники глобальних брендів і інвестори", - зауважує журнал.

Попри певне "танення" доходів першої четвірки українських мільярдерів, викликане подекуди втратою активів на непідконтрольних територіях Донбасу і націоналізацію Приватбанку, її склад залишився незмінним: Рінат Ахметов ($2,200 млрд), Ігор Коломойський ($1,2 млрд), Геннадій Боголюбов ($1,2 млрд) і Віктор Пінчук ($1,1 млрд).

На фоні сприятливих цін на зерно у світі п'ятірку найзаможніших замикає представник агробізнесу, співвласник компанії "Кернел" Андрій Веревський ($871 млн).

Як зауважує видання, стабілізація гривні зміцнила впевненість українців у завтрашньому дні, що сприяло активізації торгівлі і зростанню ринку комерційної нерухомості, а реформи, хоча і повільні, мають сприяти більшій інвестиційній привабливості країни.

"Колізія" попиту

Створення Руху Нових Сил (РНС) Михайла Саакашвілі відповідає пост-Майданному запиту суспільства на велику політичну силу, яка б уособлювала стандарти європейських партій і водночас складалася з "нових облич", пише "Новое время".

Грудневе соцопитування фонду "Демократичні ініціативи" показало, що більшість населення, 62%, вважає, що країні потрібні нові лідери, при чому це актуально як для столиці, так і для регіонів.

"Все, що наразі є, це декілька невеликих проектів, які не представлені самостійними силами в парламенті", - зауважує журнал.

На думку політолога Петра Олещука, окрім РНС такими "альтернативами" також є Демальянс і команда львівського мера Андрія Садового.

"Найкращим форматом для можливого союзу нових сил є коаліція або виникнення партії, до якої приєднаються відповідні політичні гравці з близькими поглядами", - радить політолог Володимир Фесенко.

Соціолог Ірина Бекешкіна звертає увагу на "колізію", яка може стати на заваді новим лідерам.

"Нові сили не можуть стати впливовими і відомими, оскільки їх не показує телебачення. А тих, кого показують, важко назвати новими і незалежними", - каже експерт.

Глухий кут Донбасу

Росії не по кишені одночасно вести дві війни - в Україні та Сирії, "однак вона не може піти з Донбасу ні з чим", заявила в інтерв'ю журналу "Країна" російський політолог Лілія Шевцова.

"[Росія] хоче закінчити війну, але на своїх умовах. Прагне виконання Мінських домовленостей у своїй інтерпретації", - припускає експерт.

Копирайт изображения facebook.com/pg/ato.news/

На думку Шевцової, альтернативу Мінським угодам має запропонувати Захід, але додає, що Німеччина і Франція наразі не готові їх "поховати", оскільки зайняті своїми проблемами і досі сподіваються на компроміс із реалізацією існуючих домовленостей.

Тим часом Москва буде намагатися покласти відповідальність за провал Мінська на Україну, прогнозує вона.

"Розпалювання воєнних дій на Донбасі - це спроба змусити Захід прийняти кремлівські умови "замирення". І там є сили, готові до угоди. […] Водночас Європа не хоче перетворити Україну на зони впливу Москви", - вважає вона.

Експерт не очікує скасування західних санкцій проти Росії у 2017 році.

"План Берези"

Національною ідеєю України повинні стати зміцнення армії та мілітаризація суспільства, вважає заступник голови депутатської фракції "Народний фронт" і командир полку спеціального призначення "Дніпро-1" Юрій Береза.

"Скажу неприємне: ми маємо дякувати росіянам, що вони на нас напали. Це мобілізувало суспільство", - заявив він у інтерв'ю "Українському тижню".

Він виступає за те, щоб всі чоловіки мали військову підготовку, аби мати уявлення про зброю і вміти користуватися нею.

"Українцям давно потрібне право на володіння зброєю. А чоловіки, які захищали державу, повинні мати це право в першу чергу", - переконаний Береза.

Обов'язковою умовою до громадян також має бути знання української мови, додає він, особливо, коли мова йде про роботу в державних органах.

Першими, з ким, на його думку, нинішня влада має знайти спільну мову, - це вчителі й священики.

"Бо складається враження, що більшість молодих людей живе в якомусь ілюзорному світі телевізора та соціальних мереж. Це діти, найуразливіші організми, які легко піддаються згубному впливу", - вважає депутат.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів