Огляд ЗМІ: якими будуть наслідки першого туру виборів у Франції

Підготовка до президентських виборів у Франції Копирайт изображения Getty Images
Image caption Підготовка до президентських виборів у Франції

У суботу західна преса обговорює перший тур президентських виборів у Франції і пояснює, за якого сценарію на країну очікує катастрофа.

Між катастрофою та благою звісткою

"Французи прямують на виборчі дільниці злими і розділеними", - пише Economist, коментуючи голосування, що відбудеться цієї неділі.

На думку тижневика, нинішня Франція не лише "глибоко пригнічена", вона ще й перебуває "у стані війни із самою собою". Перед виборцями постане вибір з-поміж "одіозного" правого кандидата, "нищівного" лівого, а також двох реформаторів із ринковими поглядами, вважає видання.

Economist пише, що в разі беззаперечної перемоги будь-якого з двох кандидатів із радикальними поглядами - Марін Ле Пен чи Жана-Люка Меланшона - на Францію чекає "катастрофа". Зважаючи на це, перемогу в другому турі будь-якого з двох поміркованих кандидатів - Еммануеля Макрона чи Франсуа Фійона - можна буде вважати благою звісткою, зазначає автор статті.

Видання звертає увагу на те, що, навіть обираючи серед останніх двох, доводиться іти на компроміс. Макрон недосвідчений і не має підтримки жодної із двох великих партій країни, а Фійон заплямував репутацію скандалом з нібито фіктивним працевлаштуванням дружини та дітей. "Зваживши усі за і проти, ми б підтримали Макрона", - висловлює свою думку тижневик.

При цьому Economist застерігає, що "доля Франції - не єдине, що стоїть на кону на цих виборах". "Європейський Союз значно загальмує, якщо одна з його рушійних сил опиниться у стані хаосу чи ворожості", - зазначає видання. І додає, що європейський блок держав, навіть, може розпастися через порушення базового принципу залученості всього континента.

У будь-якому разі майбутньому президенту Франції доведеться нелегко, адже він успадкує "незадоволену країну" з цілим букетом проблем, вважає тижневик. Серед них і високий рівень безробіття, і пристрасті щодо релігійних і расових питань, і нелюбов до ЄС, яка навіть перевищує ту, що спостерігалася в Британії перед референдумом щодо виходу з блоку, наголошує видання.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Франсуа Фійон, Бенуа Амон, Марін Ле Пен, Еммануель Макрон, Жан-Люк Меланшон

Хто викликає найбільшу довіру?

"Історичним" вважає недільне голосування і газета Figaro. У редакційній колонці видання пише, що перед новим главою держави постане низка завдань, головними з яких є боротьба з тероризмом і наведення ладу в економіці.

При цьому автор колонки Поль-Анрі дю Лімбер висловлює думку про те, хто саме з кандидатів міг би найкраще впоратися із завданнями. Він пише, що Макрон викликає "сумніви" щодо власної спроможності твердо протистояти внутрішнім і зовнішнім ворогам. На думку автора, йдеться не про молодий вік кандидата, а радше про його "концепцію суспільства".

На відміну від Макрона Франсуа Фійон "не поділяє блаженну філософію співіснування" і має "більш переконливий арсенал засобів боротьби з ісламським джихадизмом", пише Figaro.

Окрім того, на думку автора, Фійон спроможний вивести Францію із "пекельної спіралі видатки-бюджетний дефіцит-борги-податки-безробіття, яка привела нас туди, де ми є зараз". Економічні програми Макрона і Ле Пен Поль-Анрі дю Лімбер вважає не такими переконливими. Він пише, що кандидатка від Національного фронту пропонує "небезпечну подорож в один кінець", а саме - вихід з єврозони. Натомість економічна програма Макрона обмежується "туманним реформізмом", відзначає газета.

"Кандидат від партії Республіканці (Фійон - Ред.) заслуговує найбільшої довіри ще й тому, що він єдиний здатен об'єднати навколо себе у червні (коли у Франції відбудуться парламентські вибори - Ред.) більшість, яка потрібна для реалізації його програми", - відзначає видання.

Копирайт изображения Getty Images

Вибори на тлі страху

Про французькі вибори на тлі нещодавнього теракту на Єлисейських Полях пише і New York Times.

Американське видання зауважує, що 39-річний нападник Карім Шерфі був у минулому засудженим злочинцем, але не був одним із так званих "файлів S". Це люди, за якими французькі правоохоронці пильно стежать через підозри в тому, що вони можуть мати екстремістські погляди і насильницькі наміри. Незважаючи на те, що вони офіційно знаходяться під наглядом, їх не арештовують через відсутність достатнього обсягу доказів.

New York Times відзначає, що незважаючи на те, що Шерфі не перебував серед тих, кого називають "файл S", саме вони стали об'єктом чергової порції критики від Марін Ле Пен. Після теракту вона знову закликала видворити з країни усіх "файлів S".

"Отримавши свіжі сили після нападу на Єлисейських Полях, Ле Пен, як це часто трапляється, зробила все можливе, щоб зобразити антитерористичну боротьбу як битву за французьку душу", - пише газета. І наводить цитату. "Франція знаходиться під ударом не через те, що вона робить, а через те, якою вона є", - зауважила Ле Пен.

Як пише New York Times, її слова різко розкритикували в уряді Франції. Прем'єр-міністр Бернар Казньов заявив, що Ле Пен "намагається безсоромно скористатися страхом та емоціями виключно заради політичних цілей".

Між тим переважна більшість опитаних газетою парижан і гостей міста не мають сумнівів у тому, що черговий терористичний акт додасть Ле Пен певний відсоток голосів на виборах у неділю.

"Коли дивишся на те, що нині відбувається, звісно, це їй допомагає. Вона хоче закрити кордони", - сказав виданню бармен у кафе неподалік Єлисейських Полів.

Огляд підготував Юрій Мартиненко

Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему