Огляд ЗМІ: штаб Макрона заявив про "масований злам"

У суботу західна преса пише про заяви штабу Макрона про хакерську атаку на їхні сервери та "нафту сучасного світу" - інформацію, яка дає інтернет-компаніям величезну владу.

Копирайт изображения Reuters

Не без хакерів

Газета Monde коментує повідомлення штабу Макрона про "масований та скоординований" злам серверів хакерами напередодні другого туру виборів.

Видання пише, що вперше про злам написали на одному з форумів, де переважно спілкуються американські користувачі з крайньо правими політичними вподобаннями.

Також повідомлення швидко підхопили англомовні Twitter-сторінки прихильників Дональда Трампа, і після цього про можливий злам написав WikiLeaks, надавши історії міжнародного розголосу.

Сам Еммануель Макрон упродовж кампанії неодноразово засуджував атаки на свій виборчий сайт, які мали на меті його блокування та викрадення даних.

У березні партія Макрона стала жертвою фішинг-атаки, коли хакери намагалися отримати доступ до переписки штабу кандидата, нагадує Monde.

"Тривале розслідування японської компанії з кібербезпеки Trend Micro показало, що до атаки причетна російська група", - пише газета.

Крім того, як зазначає видання, штаб Макрона неоднократно скаржився на те, що кандидат опинився в центрі наклепницької кампанії з боку Москви, зокрема російських медіа. Кремль будь-які звинувачення відкидав, додає Monde.

Атака без відповіді

Копирайт изображения AFP
Image caption У суботу у Франції - день тиші перед виборами. На фото - муніципальний працівник готує бюлетені

Про хакерську атаку на штаб Макрона пишуть і поза межами Франції.

Британська Guardian відзначає, що кандидат "не мав змоги відповісти на ймовірну атаку через заборону на передвиборчу агітацію перед вікриттям дільниць".

При цьому видання наголошує, що деякі з опублікованих документів та листів можуть виявитись фальшивими.

У штабі Макрона зауважили тим часом, що в автентичних документах не йдеться про жодне порушення закону.

Регулятори проти цифрових титанів

Копирайт изображения Getty Images

Economist публікує статтю, в якій називає цифрові дані нафтою сучасного світу і звертає увагу на спроби регулюючих органів різних країн обмежити діяльність тих, хто контролює цифрові потоки інформації.

Тижневик пише, що "титани" на кшталт Alphabet (материнська компанія Google), Amazon, Apple, Facebook і Microsoft нині мають такі можливості, що їх, здається, важко зупинити.

"Це п'ять найдорожчих компаній у світі, чиї акції торгуються на біржі", - відзначає видання. Лише за перший квартал цього року вони разом заробили більше 25 мільярдів доларів чистого прибутку, додає журнал.

Economist відзначає, що вага таких компаній на ринку і масштаб їхньої діяльності "не є злочином". "Мало хто хоче жити без пошуковика Google, одноденної доставки з Amazon чи стрічки новин Facebook", - визнає тижневик.

Та все одно є привід для занепокоєння, вважає тижневик.

"Контроль над даними, який мають інтернет-компанії, дає їм величезну владу. Попередні уявлення про конкуренцію, сформовані під час ери нафти, виглядають застарілими в епоху "економіки даних", як її нині називають", - пише Economist. І зазначає, що світ потребує нового підходу.

Видання зауважує, що нині майже будь-яка активність залишає "цифровий слід", тож інформація стала значно ціннішою.

"Алгоритми можуть спрогнозувати, коли клієнт готовий зробити покупку, чи потребує двигун літака профілактичного ремонту та чи перебуває людина на межі захворювання", - наводить приклади видання.

У статті сказано, що цифрові дані швидко змінюють природу конкуренції. Маючи значний обсяг інформації про самокеровані автомобілі, Tesla може робити їх дедалі більш досконалими. Цим частково пояснюється те, чому компанія, яка продала 25 тисяч авто за перший квартал, коштує більше, ніж концерн General Motors, який продав понад 2 мільйони авто, відзначає тижневик.

Антимонопольним органам є над чим подумати, пише Economist. Але закликає їх "радикально переглянути" старі методи оцінки компаній, наголошуючи, що розділення одного великого Google на п'ять маленьких навряд чи принесе багато користі.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC