Огляд тижневиків: чи є життя без "Однокласників"?

російські інтернет ресурси Копирайт изображения UNIAN

Теми огляду українських тижневиків:

  • Українців видавлюють з "комфортного середовища" російських соцмереж;
  • Що робити з "тітушками" після скандалу у Дніпрі 9 травня;
  • Чому українська економіка нагадує мексиканську;
  • Наскільки серйозною є кіберзагроза для Європи.

"Обрізання" соцмереж

"Болюче обрізання" - так описує тижневик "Новое время" рішення заблокувати в Україні доступ до російських соцмереж "ВК", "Одноклассники" та пошуковика "Яндекс" і всіх його сервісів.

"Київ видавлює майже половину українців із комфортного середовища та розриває нитки, що пов'язують країну з російськими спецслужбами", - коментує журнал указ президента Петра Порошенка, яким він запровадив відповідне рішення Ради нацбезпеки та оборони.

Як зазначають автори, для чималої кількості українців сервіси "Яндексу" та сторінки в українських соцмережах є не тільки корисними та популярними ресурсами, а й невід'ємними частинами повсякденного життя.

Але на думку опитаних виданням експертів, всі труднощі, пов'язані з блокуванням, користувачі вирішать, хоча й різними методами. Хтось перейде на Facebook, хтось встановить "анонімайзери", а компанії, які заробляли за допомогою "ВК", "переорієнтують маркетингові бюджети".

Але залишається і зворотня сторона цієї історії. На неї вказує Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest Group. На його думку, слідом за блокуванням російських веб-сервісів може початися "блокада" і українських ресурсів. "Тепер нам нема чим відповісти на питання: а чим ви відрізняєтеся від РФ", - цитує пана Ольшанського "Новое время".

"Тітушки" є, а статті - немає

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Події у Дніпрі 9 травня показали, що через три роки після "Революції гідності" "тітушки" нікуди не поділися

Як позбавитися від "тітушок"? З цим питання до голови Нацполіції Сергія Князєва звернувся "Фокус". Інтерес до боротьби з цим явищем тільки збільшився після подій у Дніпрі 9 травня, коли ветерани АТО постраждали під час сутичок зі спортивними молодиками, які охороняли колонну "Опозиційного блоку".

Аваков звільнив керівників поліції Дніпра після сутичок

Князєв запевнив часопис, що робота з пошуків нападників триває, і поліція намагається з'ясувати, чи це сталося через помилки правоохоронців або ж навмисні дії когось всередині структури.

"Але терміну "тітушка" в Кримінальному кодексі немає. Є лише таке соціальне явище. Коли в нього трапляються наслідки, то виходить судове засідання, як у Дніпрі", - констатує пан Князєв.

Коментуючи інші резонансні справи, голова Нацполіції "дуже позитивно" оцінив роботу журналістів-розслідувачів, які нещодавно зняли фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета, та зазначив, що потрібен час, щоб зрозуміти, чи допоможе цей проект слідству.

А от у відповідь на закид, що поліція начебто так не очистилася від "людей із сумнівною репутацією", пан Князєв називає переатестацію у відомстві "фундаментальним зрушенням". І заявляє: у Нацполіції самотужки збирають матеріали на порушників - "п'яниць, корупціонерів, шахраїв" - у власних лавах.

Мексиканізація економіки

Копирайт изображения AFP
Image caption Україна дедалі більше скидається на Мексику - вважає "Країна"

Українська економіка стає дедалі більш схожою на мексиканську - "сировина плюс заробітчани". Так її стан описує фінансовий аналітик Олексій Кущ. Інтерв'ю з ним публікує журнал "Країна".

Зокрема, пан Кущ порівнює гривню з мексиканською валютою і зазначає: "Експортну виручку отримуємо від зерна, олії та інших сільськогосподарських товарів. Інша частина платіжного балансу - трансферти заробітчан. Майже немає промисловості, яка раніше вирівнювала цей тренд".

Аналітик наголошує, що зробити гривню сильною не вдасться, поки "нею керують ті, хто зберігає гроші у доларах". До того ж, він невисокої думки і про якість банківської системи, більша частина якої, каже пан Кущ, перебуває у державних руках.

"Державні банки - найбільш корумповані і неефективні утворення. На докапіталізацію націоналізованого Приватбанку закладено 140 мільярдів гривень. Це більше, ніж на всю "оборонку" 2017 року", - коментує він.

Вирішити ці проблеми можна, якщо "віддати державні банки під керівництво західних фінансових груп на рік-два", заявляє пан Кущ "Країні".

Європа під кібер-загрозою

Копирайт изображения AFP
Image caption Кібератаки на Європу були не такими успішними, бо до них вже готувалися?

Наскільки серйозну загрозу Європі становить кіберзагроза з Росії? Відповідь шукає "Український тиждень".

На думку видання, хакери стали новим видом зброї у "війні", яку Росія "оголосила Заходу".

"Мета - замінити керівництво провідних країн Європи лояльнішим до Кремля", - вважає тижневик.

Втім, як зазначає часопис, намагання втрутитися у французькі вибори за допомогою кібератак, у яких звинувачують Росію, вийшли не такими "професійними", як минулого року у США.

"Ймовірно, це сталося з двох причин. Перша - краща підготовка французьких спеціалістів з кібер-безпеки, що працювали у тісному контакті з американськими колегами з АНБ (Агентство національної безпеки. - Ред.) та ФБР. Друга - втрата фактора раптовості атаки: її передбачали і до неї готувалися", - коментує видання.

Як вважає журнал, такі "потужності" в Росії з'явилися завдяки якісній освіті в галузі інформатики, яка залишилася їй у спадок від СРСР, а також "відсутність законодавчого регулювання цієї сфери".

Але і європейські країни докладають зусиль для захисту від подібних атак. Наразі це найбільш актуально для Німеччини, де у вересні цього року відбудуться вибори, резюмує "Український тиждень".

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему