Україну роздирають дві війни - огляд ЗМІ

В огляді британських ЗМІ:

  • Україну роздирають дві війни
  • Чому конфлікт на Донбасі став зручним
  • Як Дональд Трамп розштовхував світових лідерів
  • Чому Італії не вдалося побороти міграційну кризу

Другий фронт

Копирайт изображения UNIAN

Україна веде дві війни, пише тижневик Economist.

"Перша точиться біля східного кордону України, де вона протидіє російській агресії. А друга війна йде всередині, де країна бореться із чи не найгіршою корупцією з усіх пострадянських країн. Війна проти корупції лише розпочинається, і битви відбуваються від кабінету до кабінету, від міністерства до міністерства", - зазначає видання.

Economist пише, що певних успіхів вдалося досягти. Нафтогаз "очистили", декого з олігархів "притисли", а державні закупівлі - одне з головних джерел корупції - поступово перебудовують.

Зміни відбуваються і в секторі охорони здоров'я. Тижневик нагадує, що минулого року міністерство запустило чотирирічну програму закупівлі медпрепаратів міжнародними організаціями.

Одна з них - британська Crown Agents - розширила коло постачальників із традиційних двох-трьох до 30-ти. Як пише журнал, за підсумками минулого року була зафіксована економія 38 відсотків коштів у порівнянні з 2015 роком без зниження якості ліків.

"Можливо, це невелика перемога. Але битву з корупцією рідко виграють на танках", - пише видання.

Economist зазначає, що на тлі все більш активної боротьби "корупційна система починає завдавати удари у відповідь". Зокрема, розгорнута кампанія з дискредитації Центру протидії корупції, який активно залучався до створення антикорупційної прокуратури і "нажив собі багато ворогів" за цей час.

Зручний конфлікт

Копирайт изображения Getty Images

В іншій статті про Україну Economist зосереджується на конфлікті на Донбасі.

Тижневик пише, що і Київ, і Москва "потрапили в пастку" цієї війни. Офіційно обидві країни не знаходяться у стані війни, продовжують торгівлю і мають дипломатичні відносини, відзначає видання. Київ при цьому використовує евфемізм "антитерористична операція", а "більшість людей, втягнутих у війну, байдуже ставляться до того, хто її розпочав".

Між тим Петро Порошенко "схоже, більше переймається втратою лояльності проукраїнських бійців, ніж завоюванням сердець тих, хто живе на сході", пише тижневик. "Замість того, щоб виступати на підтримку місцевих російськомовних громадян, уряд вводить квоти на використання російської мови на українських каналах та забороняє імпорт російськомовних книжок", - додає Economist.

На думку видання, позиція Порошенка може бути слабшою, ніж здається, і це яскраво продемонструвала блокада залізниці на Донбасі групою волонтерів. "Будучи неспроможним перебороти їх, уряд приєднався до них, ввівши торгову й енергетичну блокаду окупованих територій", - відзначає журнал.

Economist зауважує, що Мінські угоди, за якими Росія має повернути контроль над кордоном Києву, ніколи не будуть виконані Москвою.

"Проблема в тому, що надто багато сторін цього конфлікту зацікавлені в тому, щоб фарс продовжувався. Це стосується і Порошенка, і російського президента Володимира Путіна. Обоє відмовляються говорити про переписування Мінських угод, оскільки це буде ударом по їхній репутації. Але жоден не зацікавлений у тому, щоб формально взяти на себе відповідальність за Донбас", - пише тижневик.

На думку автора, Порошенко не зацікавлений у тому, щоб Донбас міг голосувати на президентських виборах 2019 року. Водночас Кремль не бажає ані платити за Донбас, ані звужувати простір для маневру.

Тремтіння Європи

Копирайт изображения Getty Images

Перший закордонний вояж Дональда Трампа в ранзі президента запам'ятається світу битвами у невербальній комунікації і його неоднозначним розумінням того, чим є НАТО.

Такий підсумок робить британська Guardian, аналізуючи візити Трампа до декількох країн Європи.

"Він стискав руки, розштовхував інших плечима та позував. Він проковтував шоколад, ігнорував протокол і повчав глав держав. Він спростовував те, що колись говорив, а ще говорив те, що свідчило про його нерозуміння сказаного", - пише газета.

Видання визнає, що на самітах НАТО і Великої сімки в Європі обійшлося без апокаліпсиса, але "перший трансатлантичний візит Дональда Трампа в ранзі американського президента змусив європейських лідерів тремтіти".

Серед іншого, Guardian перераховує "міцні рукостискання" Трампа і його спроби в буквальному сенсі прокласти собі шлях поміж інших світових лідерів. Однак, окрім мови тіла, на самітах було багато іншого, що може здивувати, пише газета.

Зокрема, вона відзначає, що у своїй промові у штаб-квартирі НАТО Трамп "пов'язав між собою тероризм і імміграцію так, як це міг зробити мало хто з його колег". До "недипломатичної" риторики дехто з лідерів був готовий, та вони не очікували неоднозначного розуміння Трампом самого альянсу, вважає видання.

Без компромісу

Французька Monde підбиває проміжні підсумки зустрічі лідерів країн Великої сімки в Італії й зауважує, що американська адміністрація виступала "одна проти всіх" не лише в питаннях клімату та вільної конкуренції, але й у тому, що стосувалося міграції.

Копирайт изображения AFP/Getty Images

Як пише видання, Італія організувала зустріч на Сицилії, аби наочно продемонструвати необхідність глобальних відповідей на міграційні проблеми. Саме на Сицилію щороку прибувають десятки тисяч шукачів кращої долі з африканських країн.

Рим хотів, аби до підсумкового комюніке саміту була додана декларація щодо міграції, але зрештою наштовхнувся на опір США, пише газета. За даними Monde, першу версію документа, запропонованого Італією, представники країн G7 обговорювали ще наприкінці квітня. Шестисторінкову версію, в якій був запропонований глобальний підхід до вирішення міграційної проблеми, не було схвалено.

"Італійська влада хотіла досягти компромісного варіанту за будь-яку ціну, тож друга версія була винесена на обговорення під час екстреної зустрічі представників країн 15-16 травня", - відзначає газета. Цей документ був значно скорочений і складався з трохи більше ніж однієї сторінки. Тим не менш, до нього представники США внесли ряд правок і уточнень, пише Monde.

На відміну від першої версії, цей текст не містить чітких формулювань у найбільш чутливих питаннях, зауважує видання.

"Не виключено, що, зважаючи на різні думки щодо ключових питань на кшталт клімату, саміт у Таорміні завершиться без справжнього підсумкового комюніке, а лиш із гучною декларацією щодо боротьби з тероризмом та угрупованням Ісламська держава", - вважає газета. І додає: невдалі спроби домовитись щодо міграції можуть свідчити про перетворення G7 на G6+1.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему