Огляд ЗМІ: Трамп посилює єдність європейців

Кліматична угода Копирайт изображения Getty Images

У суботу західна преса обговорює розчарування Європи і її нові можливості після "кроку назад" Дональда Трампа у боротьбі зі змінами клімату.

Європа без ілюзій

Аналізуючи рішення Дональда Трампа вийти з кліматичної угоди, французька Figaro пише, що вибух стався там, де його не чекали.

У редакційній колонці видання зазначає, що "темою, яка, можливо, вже перетасовує колоду карт великої гри країн" не стало ні питання іранської ядерної програми, ні Україна, ні будь-що інше. "Клімтат раптом підвищив температуру на міжнародній арені. Турбота про нашу планету стала абсурдним полем протистояння", - підбирає слова Figaro.

Газета зауважує, що на саміті Великої сімки в Італії німецький канцлер Ангела Меркель зробила необхідні підрахунки. "Це були шість проти одного. Шість великих смертних намагались переконати Дональда Трампа не викидати на смітник Паризьку угоду", - пише видання.

На думку Figaro, нині йдеться вже про протистояння "майже 194 проти одного". "В усьому світі зростає розчарування і гнів у відповідь на цей образливий крок, спрямований проти майбутнього. В усьому світі, чи майже в усьому, адже путінська Росія аплодує американському порушнику спокою, ледь натягнувши на руки рукавички", - пише видання.

При цьому газета радить "не плекати ілюзій", визнаючи, що так званий "зелений фронт" із часом ризикує вкритись тріщинами.

У той час як Трамп поводиться ніби чиновник місцевого рівня, а не глава наддержави, для Європи кліматичний крок має стати оздоровлюючим поштовхом, вважає Figaro. "Чи зможе вона розвинути зв'язки з Китаєм та Індією?" - запитує видання.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Деякі ЗМІ вважають, що рішення Трампа щодо Паризької угоди посилює єдність європейців

Грім з Атлантики

Схожі думки висловлює швейцарська Tribune de Geneve.

Газета називає рішення Трампа "кроком назад" і підкреслює, що для Європи і Азії цей крок означає "золоту можливість".

"Із кожним разом, коли США відкочуються назад у відносинах з ЄС, Трамп посилює єдність європейців. Тим краще для Старого Світу, який повертає собі відчуття молодості", - відзначає видання.

Автор статті закликає ЄС відповідати на сигнали з іншої частини світу власними діями. "Їй (Європі - ред.) варто налагоджувати зв'язки з Китаєм та Індією та пропонувати інноваційні рішення, аби відігнати хмари з вуглецю, яка збираються над нашими головами", - пише Tribune de Geneve.

Газета сподівається, що "грім з іншого боку Атлантики" стане для європейського континенту корисним "електрошоком".

Копирайт изображения AFP

"Лідер вільного світу"

Guardian в одній зі статей зосереджується на постаті Еммануеля Макрона, який після заяви Трампа про вихід з кліматичної угоди переробив відомий слоган останнього, закликавши "повернути планеті її велич".

Аналітики погоджуються з тим, що в перші тижні після вступу на посаду молодий французький лідер виглядає "впевнено", пише видання. На думку експертів, його звернення до Трампа, частково англійською мовою, "підтвердило майже бездоганний дебют" президента Франції на міжнародній арені.

"Це звернення продемонструвало впевненість у собі, навіть певне нахабство... З точки зору зовнішньої політики, початковий етап президентства Макрона є беззаперечним успіхом", - цитує Guardian Тома Гомара з Французького інституту міжнародних відносин.

У соціальних мережах Макрона теж хвалять, причому як у Франції, так і за кордоном. Дехто з користувачів навіть жартівливо закликав його змінити назву посади на "лідер вільного світу", пише газета.

"Зі стратегічної точки зору, у світі Трампа і Путіна, з нескінченними конфліктами на Близькому Сході, а також із ослабленим через брекзит Євросоюзом, Макрон прагне відновити і підсилити голос Франції у серці більш сильної Європи, що базується на відродженні надважливих післявоєнних відносин між Парижем і Берліном", - пише видання.

І додає, що для досягення цієї мети Макрон використовує і символи, "вдаючись іноді до навмисне театралізованого стилю".

На думку Гомара, Макрон має намір "реабілітувати посаду президента" після певної "зухвалості" Ніколя Саркозі і "надмірної нормальності" Франсуа Олланда.

Копирайт изображения Getty Images

Войовничі жінки

Чи міг би світ бути більш мирним місцем, якби ним правили жінки?

Психолог Стівен Пінкер і філософ Френсіс Фукуяма схильні вважати, що для цього є достатньо підстав. Але, як пише Economist, історія Європи свідчить про те, що все зовсім навпаки.

Видання посилається на дослідження вчених з Чиказького університету й Університету Макгілла, які вивчили, як часто європейські правителі оголошували війну між 1480 та 1913 роками. Дослідивши правління 193-х глав держав, вони дійшли висновку, що для країн, очолюваних жінками, імовірність розв'язати війну була на 27 відсотків вищою, ніж для тих держав, якими керували королі.

Тижневик зауважує, що іноді жінки в цьому не були винні. "Чоловіки, вважаючи їх легкою здобиччю, мали схильність нападати на їхні країни", - пише Economist.

Між тим самі королеви, згідно з результатами дослідження, мали більшу схильність завойовувати нові території. Катерина II, наприклад, розширила межі Російської імперії на 518 тисяч квадратних кілометрів. Economist зазначає, що це "великий шматок землі навіть для Росії", і зауважує, що Катерина II була "першою, але не останньою з російських правителів, хто анексував Крим".

Окрім цього, дослідники дійшли висновку, що заміжні королеви були більш агресивними, ніж незаміжні правительниці. Однією з причин могло бути те, що на відміну від королів, королеви часто наділяли своїх чоловіків значними повноваженнями, іноді призначаючи очільниками в питаннях зовнішньої політики чи економіки. Такий розподіл праці, на думку дослідників, означав, що королеви мали більше вільного часу, аби вибудовувати агресивні плани.

Тож Economist робить висновок, що у світі, де жінки мають більше влади, було б більше рівноправ'я, але чи більше миру - питання відкрите.

Огляд підготував Юрій Мартиненко

Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему