Україна як полігон для хакерів РФ - тижневики

27 червня Копирайт изображения AFP
Image caption Кібератака 27 червня була найбільшою за три роки, кажуть експерти

В огляді тижневиків:

  • Полігон для хакерів?
  • Кібератака як демонстрація сили
  • Гужва говорить...
  • Госпітальєри в строю

Полігон

Російські хакери використовують Україну для випробування засобів кібератак з метою подальшого їх поширення на Захід, припускають експерти, опитані журналом "Новое время".

На думку Олексія Ясинського, керівника української компанії-розробника рішень з інформаційної безпеки ISSP Labs, під час численних атак на державні та приватні ресурси, зокрема в енергетичному секторі, хакери мали змогу досягти руйнівних, незворотних результатів, але кожного разу відступали, "немов на тренуванні".

Якщо випробувані в Україні методи вони використають на Заході, ефект буде набагато серйознішим.

"У структурах, де зберігається механічне управління [як зараз в Україні], ризики набагато нижчі. Коли більшість процесів автоматизована, кіберскладову можна розцінювати як високоефективну зброю", - вважає експерт.

Масова атака на українські мережі 27 червня, яку вже називають "найсильнішою за останні три роки", на думку спеціалістів, готувалася дуже заздалегідь і для зараження використовувала оновлення популярного бухгалтерського продукту.

Копирайт изображения PA
Image caption Жодного здирництва - це була політична акція, кажуть експерти

"Комплексність використання цих технологій, їхнє поєднання і унікальний для України спосіб проникнення в мережу організацій вперше призвели до таких масштабних наслідків", - зазначає Віктор Жора, директор української компанії Інфосейф ІТ.

Попри вимоги хакерів про викуп, на його думку, атака була "політичною акцією".

Демонстрація сили

Питання, чи справді метою атаки було збирання викупу за ключі для розблокування інформації, підіймає і журнал "Фокус" в інтерв'ю з головою ради директорів ISSP Олегом Дерев'янком.

"В першу чергу, це була зачистка слідів попередніх атак, демонстрація своєї кіберсили, відпрацювання здійснення масштабної координованої атаки, зокрема здатності вводити противника в оману шляхом видавання одного типу атаки за інший, підготовка до наступних атак, тестування можливостей кібербезпеки, особливо швидкості реагування на атаку і відновлення систем", - вважає Дерев'янко. "Ми відразу зрозуміли і заявили, що це не атака, пов'язана із здирництвом, як багато хто помилково вважав протягом першої доби."

За його словами, від моменту проникнення в систему до активної фази, коли атака стає помітною для всіх, зазвичай минає шість місяців, протягом яких аналізується поведінка користувачів в системах і перехоплюються паролі.

Вихід експерт бачить в підвищенні загального рівня кібербезпеки, зокрема в державно-приватному партнерстві, для чого, на його думку, необхідно ухвалити правові рамки таких відносин, а також закон про кібербезпеку.

"По змозі об'єктивно"

Ігор Гужва, головний редактор сайту новин Страна.ua і провідний медіаменеджер часів Віктора Януковича, вважає, що за відкритою проти нього справою за здирництво стоїть близьке оточення президента Петра Порошенка або представники силових структур.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ігор Гужва вважає керівництво держави причетним до свого переслідування

"В будь-якому випадку без згоди президента цієї провокації не було б", - ділиться він із журналом "Корреспондент", який пов'язують з олігархом-втікачем Сергієм Курченко, розквіт якого відбувся за часів Януковича.

Попри такі закиди, Гужва стверджує, що не має особистого конфлікту із Порошенком, якого він бачив "лише раз в житті", а своє переслідування пояснює "несприйняттям інформаційної політики тих ЗМІ", які він очолював.

До того ж, він не вважає Страна.ua опозиційним ЗМІ.

"Ми не маємо мети дискредитувати владу або "мочити" персонально Порошенка. Ми намагаємося по змозі об'єктивно показувати те, що відбувається в Україні", - каже Гужва. "Занадто лояльне ставлення західних і міжнародних структур до української влади є однією з ключових причин погіршення ситуації зі свободою слова в нашій країні."

"Госпітальєри" в строю

Командир і засновниця добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри" Яна Зінкевич вважає, що Україні треба переймати досвід країн, що воюють, зокрема Ізраїлю, при реформуванні військової медицини і реабілітації травмованих бійців.

"Якщо порівнювати реабілітацію в Ізраїлі й нашу, то в нас її взагалі немає як такої", - переймається відома волонтерка.

Тим часом її медичний батальйон, попри падіння підтримки, продовжує надавати допомогу як на фронті, так і в тилу.

"Зараз кадри стали якіснішими - я більше почала фільтрувати і не роблю винятків: усіх пропускаю через вишкіл, і за тиждень хтось один із наших восьми інструкторів якісь сумнівні моменти в людині побачить", - розповідає вона. Після вишколу кандидати стажуються на ротації із досвідченими "госпітальєрами" і лише потім отримують шеврон батальйону. Ротації відбуваються двічі на місяць.

"Є ті, хто чергують на промці безпосередньо з бійцями, з добровольцями. Ясна річ, "нас там нема", добровольців, але загалом про "Госпітальєрів" знають усі, проти нас ніхто нічого не має. Усі вже звиклися з думкою, що ми є і від нас нікуди особливо не дінешся", - каже Зінкевич.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів