Огляд ЗМІ: у світі Трампа етика - для слабаків

Трамп і Путін Копирайт изображения Handout/Getty
Image caption Преса пише, що російський уряд пропонував документи про Клінтон, які "могли б стати у нагоді" Трампу

Листи старшого сина американського президента Дональда Трампа в Росію, "нова газова холодна війна" у Європі, суперечливі заяви Макрона та проблеми з продуктивністю на роботі - в огляді іноземної преси.

"Етика для слабаків"

"Увесь цей час правда була там - в електронних листах", - так New York Times розпочинає редакційну статтю про старшого сина американського президента Дональда Трампа-молодшого, який напередодні наважився опублікувати електронні листи про нібито зв'язки з Росією.

Газета пише, що він це зробив після того, як дізнався, що їхній зміст опублікує New York Times.

"Написані настільки прямою і очевидною мовою, що вона змусила б зашарітися голлівудських сценаристів, листи підтверджують те, що президент, його син та інші неодноразово заперечували протягом більше ніж року: що провідні члени кампанії Трампа зустрічалися з представниками російського уряду, очікуючи допомоги у нанесенні шкоди Хілларі Клінтон та обранні Дональда Трампа", - зауважує видання.

Газета пише, що 3 червня 2016 року молодший син нинішнього президента отримав листа від колишнього британського репортера Роба Голдстоуна, де той повідомляв про пропозицію юриста від російського уряду надати документи про Клінтон, які "могли б стати у нагоді" його батьку.

New York Times зазначає, що представники будь-якого виборчого штабу, знайомі з поняттями "компетентність" і "етика", повідомили б про такий лист ФБР. Так, як це зробили у штабі Ела Гора у 2000 році, коли отримали конфіденційні матеріали про кампанію Буша.

"Але у світі президента Трампа етика - для слабаків", - пише газета. І додає, що 9 червня Трамп-молодший зустрівся з юристом з Росії Наталією Весельницькою. На тій зустрічі також були присутні зять Трампа Джаред Кушнер і на той момент керівник виборчого штабу Пол Манафорт.

На думку газети, тепер Трамп-молодший може мати проблеми з законом, адже з точки зору закону про фінансування виборчих кампаній те, що він прийняв пропозицію зустрітись із Весельницькою, "виглядає погано".

Холодна газова війна

"Новою газовою холодною війною" називає французька Figaro трубопровід "Північний потік-2", яким російський газ зможе надходити до Європи з 2019 року.

Видання називає цю трубу братом-близнюком "Північного потоку-1", який уже експлуатують. Однак зауважує, що "обставини змушують його звиватися, петляючи між хитросплетіннями геополітичної напруженості".

Figaro пише, що наразі "Північний потік-2" є "предметом політики", який обговорюють у Москві, Берліні, Парижі, Вашингтоні, Брюсселі, Варшаві і Києві. Після того, як американський сенат проголосував за посилення санкцій проти Росії і компаній, що беруть участь у будівництві трубопроводів, п'ять партнерів у проекті "Північний потік-2" ризикують опинитися під дією обмежень.

У Європі дії американських сенаторів "наробили галасу", зазначає газета. Глава французької компанії Engie Ізабель Коше назвала дії США "неприйнятним втручанням у європейські справи".

Копирайт изображения JOHN MACDOUGALL/AFP
Image caption "Північний потік-2" обговорюють у Москві, Берліні, Парижі, Вашингтоні, Брюсселі, Варшаві і Києві

Figaro зауважує, що "американський наступ проти "Північного потоку-2" підлив олії у вогонь справи, яка і без того глибоко розділяє європейців". Німеччина вважає цей проект суто комерційним і таким, що не стосується Брюсселя, тоді як Єврокомісія вимагає вести переговори з Росією від імені Європи.

Видання також пише, що "трубопровід показує розлом у Європі по лінії схід-захід". Польща та деякі інші країни зі Східної Європи побоюються дедалі більшої залежності від російського газу, зазначає Figaro. І додає: саме на ці країни найбільше спрямована увага США, коли йдеться про наміри експортувати американський газ до Європи.

Крім того, "напруги додає" конфлікт на сході України. Санкції проти Росії вже змусили перебудувати проект трубопроводу, після чого європейські компанії стали розглядатися як фінансові партнери, а не акціонери проекту, пише газета.

"Опинившись під ударами з двох фронтів - американського і європейського - Москва втрачає терпець", - додає видання.

Чи є Макрон лібералом?

Видання Independent публікує колонку французької журналістки Набіли Рамдані, яка обурюється через слова президента Франції Еммануеля Макрона щодо народжуваності в Африці.

На думку автора, Макрон, можливо, не є надто ліберальним політиком, яким його звикли зображувати.

Вона пише, що на прес-конференції на саміті Великої двадцятки у Гамбурзі він висловив сумніви щодо ймовірності покращення ситуації в африканських країнах завдяки міжнародній допомозі, зважаючи на те, що там жінки народжують по "сім-вісім дітей".

Копирайт изображения BERTRAND GUAY/AFP
Image caption Ліберальність Макрона ставлять під сумнів

Рамдані зауважує, що Макрона "ледь не розірвали на шматки у Twitter і Facebook через його расизм, але французький істеблішмент переважно промовчав". Вона додає, що причиною є те, що у Франції переважають "імперські підходи".

Журналістка також нагадує, що перед президентськими виборами Еммануель Макрон відвідав Алжир, який колись був французькою колонією, де назвав колоніалізм злочином проти людяності.

Тоді голоси мільйонів французьких громадян з алжирським корінням "безперечно були значно більш важливими для Макрона, ніж будь-що інше", пише Рамдані.

Сайт - не панацея

Про проблеми з продуктивністю на роботі і шляхи їх вирішення пише Telegraph.

Автор статті Джеймс Квінн насамперед порівнює Британію і сусідню Францію, жителів якої часто називають ледарями. Втім, на його думку, це міф.

"Французи в середньому на 15 відсотків більш продуктивні на роботі, ніж британці, якщо оцінювати результати цієї роботи в перерахунку на одного працівника. Тоді як ми працюємо більше годин, іноді занадто багато, наші французькі колеги більш розумно підходять до роботи і досягають кращих результатів", - пише автор.

Він додає, що в такій ситуації будь-яка спроба британців підвищити продуктивність своєї роботи мала б сприйматися схвально. Однією з таких спроб є ініціатива голів великих компаній, що отримала назву Productivity Leadership Group. Вона покликана заохотити працівників бути більш ефективними.

Однак, у статті Джеймс Квінн висловлює сумнів щодо дієвості їхньої ініціативи.

"Їхнім рішенням є власне сайт, який допоможе компаніям порівнювати свою продуктивність з іншими компаніями в тому самому чи різних регіонах, а також в тій самій чи різних галузях. Можливо, я не обізнаний із предметом так глибоко, як автори доповіді, але я точно знаю, що ще ніколи нічого не вирішувалось завдяки створенню сайту", - пише автор.

Автор додає, що навряд чи продуктивність підвищиться завдяки "сайту, який власники компаній будуть переглядати, щоб зрозуміти, чому вони не такі продуктивні, якими могли б бути".

Він пропонує інші шляхи вирішення проблеми. Серед них - коротший робочий день, залучення працівників у справи і володіння компанією, а також більш тісна комунікація між рядовими співробітниками і керівництвом. Також він вважає, що більшій продуктивності сприяла б можливість провалу, тобто шанс для працівника йти на ризик і помилятися.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів