Тижневики: чи є досягнення у влади України?

Хотіли б швидше, аде святкувати однаково є що Копирайт изображения EPA
Image caption Хотіли б швидше, аде святкувати однаково є що, вважає політолог Фесенко

В огляді тижневиків: поміркований позитив від української влади, очікування щодо перемовин по Донбасу і політичний лобізм

  • Поміркований позитив
  • В очікуванні змін
  • Прихильність за гроші
  • "Наша людина" у Європі

Поміркований позитив

Попри повільні реформи і проблему корупції політолог Володимир Фесенко вважає, що українська влада заслуговує на похвалу.

"По-перше, влада зуміла втримати ситуацію під контролем. По-друге, опозиція - розпорошена, їй не довіряють приблизно так само, як і владі, - зауважив він в інтерв'ю журналу "Країна". - Українці не хочуть нових революцій, бо невідомо, чим це закінчиться".

Також серед позитивних подій він назвав запровадження "безвіза", завершення ратифікації угоди про асоціацію з ЄС, продовження санкцій проти Росії і розвиток стосунків з новою американською адміністрацією.

На його думку, наступного року провести складні реформи з непопулярними рішеннями буде неможливо, але у влади ще є можливість зробити це цього року.

Копирайт изображения AFP
Image caption Під Радою протестували, але революції не буде, вважають політологи

"2018-й - передвиборний рік. Ключові учасники президентських і парламентських перегонів не будуть зацікавлені в ухваленні ризикових рішень", - прогнозує він.

До того ж, восени буде останній шанс для тих, хто хоче дострокових виборів.

В очікуванні змін

Багато спостерігачів говорять про те, що очікують зрушень у мінському процесі з активнішою участю в ньому США, зокрема через щойно призначеного спецпредставника з питань України Курта Волкера, а також з новою динамікою завдяки долученню до "нормандського формату" Емманюеля Макрона, пише "Український тиждень".

Втім, багато буде залежати від динаміки відносин між адміністрацією Дональда Трампа та Росією.

За словами журналу, американські експерти не надто оптимістичні щодо того, наскільки "по-новому" може відбуватися комунікація між США та Росією в питанні України за нинішньої адміністрації.

"Курт Волкер - це прекрасний вибір для таких завдань, - коментує колишній заступник державного секретаря Девід Кремер. - Але боюся, що він узяв на себе невдячну й, можливо, навіть безнадійну роботу. Не бачу ознак того, що росіяни готові зробити необхідне для виведення своїх військ, зброї, повернення контролю над кордоном українцям".

Директор Інституту Кеннана в Центрі ім. Вудро Вільсона Меттью Рожанскі, зі свого боку, нагадав, що і попередні адміністрації проводили багато зустрічей щодо Донбасу з російськими представниками.

"І фокус цих дискусій послідовний: як переконати Росію виконати зобов'язання, які вона взяла на себе в межах мінських угод на Донбасі", - зауважив він.

Прихильність за гроші

Команди двох найретинговіших українських політиків - президента Петра Порошенка і лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко - конкурують не тільки всередині країни, але і активно купують послуги американських лобістів у прагненні викликати прихильність американського істеблішменту, пише "Новое время". При чому Тимошенко в цій сфері діяла навіть активніше.

Як стверджує журнал, за три останні роки американські консультанти отримали за такі послуги більш ніж 2 млн доларів з України.

На думку американського політичного журналіста Яна Бейтсона, Порошенко і Тимошенко діють на перспективу.

"Українські політики проводять довготривалу артпідготовку - фінансами і ресурсами, намагаючись отримати надійні контакти в Білому домі. Це стає дедалі помітніше з кожним днем", - говорить Бейтсон.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Команда Тимошенко конкурує з командою Порошенка вдома і за кордоном, каже американський журналіст

За словами політтехнолога Тараса Березовця, активно працюють з американськими лобістами і представники Опозиційного блоку.

"При цьому 'спадкоємці' регіоналів діють максимально непублічно і тому не фігурують напряму в звітах Мін'юсту США", - зауважує "Новое время". Втім, в Опозиційному блоці журналу заявили, що жодних контрактів із лобістами ані партія, ані її провідний член Сергій Льовочкін не мають.

"Наша людина" в Європі

Представник "Народного фронту", депутат Георгій Логвинський, який зараз виконує обов'язки президента Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від Європейської народної партії, не збирається балотуватися на цей пост. Про причини цього і про усунення "проросійського" президента ПАРЄ Педро Аграмунта з посади він розповів в інтерв'ю журналу "Фокус".

"Перше, за існуючою джентльменською домовленістю, в січні президентом ПАРЄ буде кандидат від групи соціалістів. Плюс, із мого боку було б правильно не займати цю посаду, аби не дати зайвий привід російським ЗМІ говорити, мовляв, Логвинський посунув Аграмунта, бо хотів отримати його місце, - пояснив він. - Для іміджу України це недобре".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Педро Аграмунт зазнав критики ПАРЄ за проросійські позиції

За його словами, попри проросійські погляди Аграмунт "не становив загрози" в українському питанні.

"Але він став грати в явно проросійську гру. Нам було важливо показати, що Росія токсична і будь-хто, хто з нею працює, нестиме відповідальність, - заявив він. - Ми показали ПАРЄ, що це людина, якою маніпулює Росія".

Педро Аграмунт був відсторонений від проведення засідань ПАРЄ через те, що разом із групою російських депутатів у березні злітав до Сирії і зустрівся з Башаром Асадом. Візит був організований російською стороною і не був погоджений з ПАРЄ.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів