Тижневики: чи стане Маріуполь прифронтовим курортом?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Журнал "Кореспондент" сумнівається, що до президентських виборів будуть реформи. Але так вважають не всі експерти

Українські тижневики:

  • розмірковують, як йтимуть реформи наступні два роки;
  • звинувачують народних обранців у "круговій поруці";
  • попереджають про найнебезпечніші "цифрові хвороби" сучасності;
  • оцінюють шанси Маріуполя стати туристичним центром.

Реформи чи дрейф?

"Реформи в країні зупинились мінімум на два роки - усі гілки влади вже почали передвиборчу кампанію за пост президента", - стверджує "Кореспондент", який аналізує підсумки політичного сезону.

На думку видання, "у наступний політичний сезон країна увійде на хвилі популізму, "купівлі" електорату та охоти на відьом".

За словами політолога Вадима Карасьова, країні бракує "суб'єкта реформ", адже політики переважно піклуються про свій рейтинг, а не зміни в державі.

"Наступне вікно можливостей для реформ в Україні може відкритися 2019 року. А зараз дрейф, замість курсу країна буде два роки в дрейфі", - вважає Вадим Карасьов.

З колегою абсолютно не згоден Володимир Фесенко, який позитивно оцінює динаміку реформ.

"Одним ривком всі проблеми вирішити не вийшло. Але є конкретні проекти стосовно пенсійної, медичної та освітньої реформ, що вже важливо", - каже політолог.

Втім, вважає видання, невиконаних обіцянок значно більше. Це нереформовані виборча система, СБУ та прокуратура, невдача зі створенням антикорупційного суду.

А єдиною реформою, проведеною владою за останні півроку, журнал вважає реформу Конституційного суду.

Критикує "Кореспондент" і відсутність повноцінних керівників у відразу кількох міністерствах й відомствах.

І додає, що "судячи з кількості вакантних посад, до вересня на політиків чекають спекотні торги".

На думку Вадима Карасьова, план влади на другу половину року полягає у підготовці до наступних парламентських і президентських виборів.

"Вони сподіваються замість реформ зайнятися патерналізмом і популізмом: підвищенням пенсій, збільшенням заплат, тобто всі будуть націлені на купівлю електорату", - прогнозує політолог.

"Кругова порука" у Верховній Раді

Копирайт изображения УНІАН

Донбаський журналіст і блогер Денис Казанський пише на сторінках журналу "Український тиждень", що голосування за недоторканність "викрило неформальні зв'язки в Раді, що можуть виявитися міцнішими за будь-яку партійну дисципліну".

Автор нагадує, що раніше депутати завжди давали згоду на притягнення колег до відповідальності, як у випадках з Олександром Онищенком чи Сергієм Клюєвим.

Але через значну кількість підозрюваних "слуг народу" цього разу голосування стало "найяскравішою ілюстрацією кругової поруки", адже навіть Борислава Розенблата, проти якого зібрали величезну кількість доказів, "не віддали правоохоронцям".

"В українського парламенту та сама хвороба, що й в українського футболу: кілька різних команд часто мають одного власника. Тому принагідно з радістю готові зіграти договірний матч", - проводить паралелі Денис Казанський.

За його словами, бізнесмен Рінат Ахметов є "спонсором" відразу двох парламентських фракцій - "Радикальної партії Олега Ляшка" та "Опозиційного блоку".

Крім того, на думку журналіста, існують певні домовленості між бізнесменом та "Блоком Петра Порошенка", що означає - "в українській політиці партійна вивіска взагалі нічого не означає".

Саме це, веде далі автор, створює значні труднощі для боротьби з корупцією.

"Ганебний провал голосування і кругова порука депутатів вкотре підтвердили: корупціонери в парламенті завжди покриватимуть одне одного й не здадуть колег. Покарати політиків, які дискредитували себе, в Україні поки що може лише виборець. Біда тільки в тому, що виборець якраз не поспішає це робити", - підсумовує Денис Казанський.

"Цифрові хвороби"

Копирайт изображения Getty Images

"Фокус" з'ясовував, які "цифрові хвороби" викликають гаджети та інтернет.

Перше місце за кількістю "заражень" посідає мережеголізм - залежність від соціальних мереж і потреба постійно користуватися інтернетом.

У мережеголіків спостерігається самоізоляція, втрата внутрішніх орієнтирів, неуважність, неохайність та байдужість до близьких. За статистикою, мережеголіки складають 3-5% від загальної кількості користувачів інтернету.

Ще одним розладом є кіберадікція, яка не так розповсюджена, але є більш небезпечною - залежність може виникати як від рольових, так і від нерольових комп'ютерних ігор.

"Обидва типи комп'ютерної залежності доволі небезпечні. Звичайно, смертельні випадки поодинокі, але ті, хто проводить значну кількість часу за комп'ютером, позбавляють себе усіляких радостей життя, витрачають енергію не на створення та роботу, а на задоволення тільки однієї пристрасті", - пише видання, додаючи, що їхній світ "звужується до масштабів гри".

Іншим видом розладів є номофобія, головний симптом якої - паніка при відсутності телефону чи планшету.

За дослідженням британських вчених, 73% респондентів відчули паніку, коли втратили свій мобільний.

Наступний розлад - фантомний дзвінок, тобто відчуття того, що мобільний телефон дзвонить чи вібрує, а насправді спокійно лежить в кишені.

Багато людей страждають і на кіберхондрію - самодослідження та діагностування у себе хвороб через інтернет.

"Це дуже небезпечно, адже у багатьох абсолютно різних хвороб схожі симптоми", - попереджають фахівці.

І, нарешті, найактивніші юзери соцмереж можуть страждати від нарцисичних розладів особистості, що проявляє себе у надто завищеному відчутті власної важливості, постійній потребі говорити про себе та прагненні захоплення інших.

Психіатр Олексій Шевцов попереджає, що залежність від будь-яких технічних засобів є сильнішою за хімічну залежність. На його думку, відбувається підміна реального життя віртуальним, що має вкрай негативний вплив на спілкування людей.

"Правильне співвідношення - 20% на 80%, де більша частина - живе спілкування. Решта, за допомогою техніки, може бути додатковими методами", - цитує експерта "Фокус".

Маріуполь туристичний

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Пам'ятний знак "Сталевар" на в'їзді в Маріуполь

Тижневик "Новое время" пише про "неймовірний експеримент" активістів і міської влади Маріуполя, які пробують перетворити прифронтове та індустріалізоване місто на "центр фестивалів, пляжного відпочинку та туризму".

Першим кроком стало прохання маріупольців до журналістів і прес-центру АТО замінити у словосполученні "маріупольський напрямок" перше слово на "приморський".

"Лише одне слово - то дрібниця. Але вона розкриває нову міську ідею: місцева влада хоче скоротити кількість згадок міста в контексті військових дій", - відзначають автори.

"Так, до лінії фронту звідси - лише два десятки кілометрів. Але в мерії хочуть підкреслити: Маріуполь є не тільки прифронтовим, але й спокійним приморським містом. І він готовий приймати туристів з усієї України", - додає журнал.

За словами чиновників, саме туризм покликаний допомогти розвитку малого та середнього бізнесу.

"Туризм є стимулом для розвитку самого міста. Ми хочемо, щоб воно ставало гарнішим і щоб тут було комфортно", - каже генеральний директор Фонду розвитку Маріуполя Юрій Кампов.

На початку липня в місті відбувся перший фестиваль MRPL.Sity, де за виступами світових зірок спостерігали понад 15 тисяч глядачів.

Тепер захід планують зробити регулярним.

Крім того, туристів намагатимуться "заманити" до міста відреставрованими об'єктами, як-от водонапірна вежа, побудована 1905 року.

"На першому поверсі буде інформаційно-туристичний центр, на другому - лекторій, на третьому - ІТ-кластер, на четвертому - музей, а на п'ятому - оглядовий майданчик", - анонсує співзасновник проекту "Креативний простір" Владислав Зайцев.

Крім водонапірної вежі, у місті є й інші пам'ятки архітектури - старовинні купецькі особняки, а також будинок лікаря Гампера, виконаний у готичному стилі.

Місцева влада оголосила, що активно займатиметься реконструкцією об'єктів, а також відновленням доріг та набережної.

Особливу надію покладають на туристів, що хотіли б відпочити на Азовському морі. Але через бойові дії на Донбасі кількість таких відпочивальників зараз суттєво зменшилась.

Утім, місцеві мешканці власним прикладом доводять, що жити в місті безпечно та закликають людей з інших регіонів приїжджати на відпочинок.

"Приїзд туристів міг би стати невеликою, але підтримкою міста", цитує голову "Фонду збереження культурної спадщини Маріуполя" Юлію Сабодаш "Новое время".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему