Тижневики: чи має Київ допомагати російській опозиції?

Ілля Пономарьов Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Ілля Пономарьов радить Києву підтримувати опозицію в Росії

Як Україна могла б допомогти російській опозиції і що відбувається з українськими реформами - в огляді тижневиків.

Роль для України?

Російська ФСБ використовує опозиціонера Олексія Навального для підвищення інтересу до виборів у РФ, "зливаючи" йому інформацію про Дмитра Мєдвєдєва - аби посунути того з ролі потенційного наступника Володимира Путіна, вважає колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов.

"Навальний взяв інформацію і використав її у своїх інтересах, але дав можливість при цьому використати себе", - розповів він у інтерв'ю українському журналу "Фокус".

На думку Іллі Пономарьова, рішення Навального піти на дебати із "військовим злочинцем" Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) є сумнівним з моральної точки зору.

"Навальний багато програв, відмовившись визнати його таким. Проте його справжнє політичне обличчя стало більш зрозумілим тим, хто раніше намагався закрити очі на імперські і недемократичні погляди цієї людини", - сказав він.

Ілля Пономарьов вважає, що в умовах, коли російська опозиція, яка виступає за припинення війни "без анексій і контрибуцій", не має ресурсів і можливості діяти, Україні слід було б розглянути можливість їхньої підтримки, "оскільки союзники всередині Росії можуть бути навіть більш корисними, аніж західні".

"Одна справа, коли на український бік перейшли російські опозиціонери і хочуть брати участь у ваших українських справах - я б теж був би проти. А якщо приїхали до України, пішли до табору, отримали гвинтівку і тренуються, готуються повернутися до Росії - хіба це проблема?" - пояснив російський екс-депутат.

Тернії медреформи

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський

Медична реформа, покликана, насамперед, змінити систему розподілу грошей через створення Національної служби здоров'я.

Вона передаватиме гроші безпосередньо в лікарні, а не через обласні та районні бюджети за не завжди зрозумілим принципом, пояснює заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський в інтерв'ю "Українському тижню".

"Вас привезли в одне місце, а держава дала в зовсім інше… Формально 50 млрд грн виділено, а конкретно, на місці, вам нічого не дістанеться", - розповідає Лінчевський про нинішню ситуацію.

Надважливі послуги міністерство пропонує забезпечити грошима повністю.

"Ми кажемо, що основні речі - первинна допомога (інакше кажучи, поліклініка), екстрена допомога, паліативна допомога - забезпечуються на 100%", - розповідає Лінчевський.

І зі збільшенням фінансових надходжень гарантований пакет розширюватиметься.

Так зване "планове лікування" покриватиметься за принципом співфінансування. Саме проти цього і виступають депутати, бо термін "співоплата" політично невигідний, додає чиновник.

"Принаймні вони погодилися на гарантований пакет і новий розподіл грошей… Решта на цьому етапі залишиться як є. Це максимальний компроміс для нас", - розповідає замміністра.

Він ще раз заявив, що поведінка депутатів, які не розглянули медреформу перед двомісячними канікулами, але проголосували за тарифи на вивезення брухту, є неприпустимою.

Антикорупціонери "під вогнем"

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Корупціонери вирішили перемкнути негативну увагу суспільства на антикорупціонерів, пише "Новое время"

Після двох років порівняно успішної антикорупційної діяльності громадські активісти наштовхнулися на "шалений спротив", пише Галина Корба в тижневику "Новое время страны".

На думку колишнього замгенпрокурора Віталія Каська, який став відомим через викриття так званих "діамантових прокурорів" у 2015 р., це "помста громадянському суспільству" від влади за те, що воно продавило такі зміни, як запуск Національного антикорупційного бюро і електронного декларування.

За словами автора статті, мова йде про системний опір з боку провладних еліт, зокрема з допомогою ухваленого Радою закону про електронне декларування доходів для представників громадських організацій, а також шляхом проведення "маніпулятивних" інформаційних кампаній проти активістів.

"Вони [представники влади] хочуть перемкнути увагу людей зі своїх декларацій, включити "народну жабу", - пояснює голова фонду "Демократичні ініціативи", соціолог Ірина Бекешкіна. - Мовляв, подивіться: у нього, виявляється, будинок є, він, виявляється, не на вулиці живе. Бач, ось вони які: на антикорупції заробляють!"

За прогнозами автора статті, у перспективі посилення тиску на громадянське суспільство може призвести до важких наслідків для України, як то політичної кризи та міжнародного засудження.

Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему