Огляд преси: "День бабака" у Москві

Президент Росії Володимир Путін Копирайт изображения EPA
  • Путін у звичних ролях
  • "День бабака" у Москві
  • Не поділили мігрантів
  • Американські гірки британського прем'єра

Коментуючи прес-конференцію Володимира Путіна 14 грудня, британська Independent зауважує, що ці три години і сорок хвилин були "не для слабаків".

"Перші дві години тягнулися дуже довго. Пропозиції щодо земельного реєстру та пенсійної реформи навряд чи можна вважати найцікавішими моментами. Це і було очевидною проблемою виборчої кампанії: як зацікавити народ, коли мало хорошого, про що можна було б розповісти, і нічого не змінюється?" - пише видання.

Сам пан Путін подекуди виглядав "незацікавленим у події", хоч, "як і під час попередніх шоу, приміряв ролі світового лідера, захисника нації та добровольця, що вирішує проблеми людей", зазначає Independent.

Автор пише, що лише під час останньої години російський президент вийшов на звичний ритм.

"І знайшов свою улюблену тему, розповідаючи українському журналісту про неможливість існування українського народу", - пише видання, додаючи, що в цей момент було легко помітити "Путіна старого зразка".

Копирайт изображения EPA

"День бабака" у Москві

Американська New York Times зазначає, що Путін говорив переважно про внутрішні справи Росії, але "підготував декілька штурханів для США", відповідаючи на питання про можливе втручання у вибори 2016 року та допінговий скандал.

Зокрема, запитав членів американського Конгресу, чи "вони нормальні взагалі".

Газета пише, що річна прес-конференція була гарною нагодою для очільника Кремля "нагадати росіянам про те, наскільки покращилось життя в країні з того часу, як він став президентом у 2000 році".

Декільком російським журналістам із незалежних медіа вдалося поставити серйозні запитання про відсутність політичної конкуренції, але Путін "неминуче уникав відповідей", пише New York Times.

"Подеколи він таки визнавав, що існують проблеми, але щоразу покладав вину на когось за кремлівськими стінами", - зауважує видання.

Загалом же, на думку New York Times, щорічна подія стала настільки повторюваною, що її часом порівнюють з фільмом "День бабака", де герой постійно переживає один і той самий день.

Копирайт изображения AFP
Image caption Президент Європейської Ради Дональд Туск назвав обов'язкові квоти на розміщення мігрантів у кожній країні ЄС такими, що розділяють, а не об'єднують

Не поділили мігрантів

Британська Guardian пише про суперечку лідерів ЄС на саміті в Брюсселі, який, як очікувалося, стане проявом єдності.

Яблуком розбрату стала пропозиція президента Європейської Ради Дональда Туска. Він назвав обов'язкові квоти на розміщення мігрантів у кожній країні ЄС такими, що розділяють, а не об'єднують. На думку пана Туска, від них слід відмовитися.

Пропозицію не підтримали Греція, Італія, Німеччина, Нідерланди та низка інших країн. Натомість Угорщина, Польща та Чехія виступили за скасування квот. Новий прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький навіть висловив задоволення з приводу того, що Європа починає сприймати аргументи Варшави про те, що допуск мігрантів у ЄС - не надто добра ідея.

Як пише Guardian, жодного консенсусу досягти не вдалося. Дехто з посадовців у приватних розмовах заявив, що пропозицію пана Туска потрібно "викинути на смітник".

"Різні погляди супроводжуються емоціями, що ускладнює навіть пошук спільної мови та логічних аргументів у цих дебатах", - цитує видання самого Туска.

Копирайт изображения Reuters

Американські гірки британського прем'єра

У статті під заголовком "Американські гірки Терези Мей" французька Liberation пише про непросту боротьбу британського прем'єр-міністра за "брекзит".

Видання відзначає "стійкість", яку пані Мей вчергове виявила після того, як депутати британського парламенту лишили за собою право підсумкового голосування щодо умов виходу країни з ЄС. Прибувши до Брюсселя, вона визнала, що розчарована, але "спробувала мінімізувати наслідки провалу свого уряду", відзначає газета.

Попри це, голосування продемонструвало, що уряд Мей є дуже вразливим, вважає Liberation. "Відсутність парламентської більшості означає, що достатньо лише декількох голосів незгодних, аби голосування було провалене", - пише газета. І додає, що рішення депутатів є також спробою тиснути на Мей, щоб її переговірники досягли м'якшого брекзиту.

"Проблема жительки Даунінг-стріт і її американських гірок полягає в тому, що вона, здається, сама собі їх малює. Вона втратила більшість після того, як оголосила про вибори, які були непотрібні. А минулого тижня вона була принижена в Брюсселі через те, що не було достатньої комунікації з північноірландською партією, 10 депутатів якої забезпечують їй перевагу в парламенті", - зазначає Liberation.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему