Огляд преси: "Я повернувся з пекла" - звільнений полонений

полонені Копирайт изображения Getty Images

Сьогодні західна преса пише про таке:

  • Наймасштабніший обмін полоненими на Донбасі.
  • Держсекретар США не має ілюзій щодо російського режиму.
  • Діалог НАТО-Росія: думки розділилися.
  • Невтішний прогноз для британської економіки.

Великий обмін

Англомовна преса не оминула увагою наймасштабнішого обміну полоненими на Донбасі.

Daily Telegraph назвала обмін "на запилюженій дорозі біля Горлівки" спробою "воскресити понівечену мирну угоду" між Києвом і сепаратистами.

Видання зазначає, що Київ звільнив 233 прибічників "ДНР"/"ЛНР", хоча попередньо йшлося про більшу цифру. Причина в тому, що десятки полонених відмовилися повертатися на непідконтрольну Києву територію.

TIME натомість цитує слова звільнених полонених.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Зустріли своїх: сльози радості, біль спогадів

"Я повернувся з пекла. Я вижив", - сказав Євген Чуденцов, який служив в одному з українських добровольчих батальйонів на Донбасі та потрапив у полон сепаратистів у лютому 2015 року.

Він розповів, що в полоні його били та погрожували, вибили передні зуби.

Інший полонений Анатолій Слободяник, якого мав обміняти Київ, відмовився повертатися до самопроголошених республік та поїхав до свого рідного міста в Одесу.

"Я ні в чому не винен і не хочу повертатися на той бік", - цитує його TIME.

Guardian, висвітлюючи подію, наголосила, що конфлікт на Донбасі - найдовший в історії Європи від часів Другої світової.

США: жодних ілюзій щодо Росії

Копирайт изображения Getty Images

Без миру на Донбасі, не може бути й мови про повернення до нормальних відносин з Росією, заявив держсекретар США Рекс Тіллерсон. New York Times публікує його листа з підсумками року для американської дипломатії.

"Щодо Росії ми не маємо жодних ілюзій стосовно режиму, з яким маємо справу", - пише пан Тіллерсон.

"Сьогодні у США погані відносини з Росією, що стала на повстанський шлях, вторглася на територію своїх сусідів Грузії та України протягом останнього десятиліття та почала підривати суверенітет західних країн шляхом втручання в наші вибори та вибори в інших країнах", - додає він.

Тіллерсон наголошує, що призначення Курта Волкера спецпредставником Вашингтону з питань України відбиває те, що Білий дім і надалі наполягатиме на відновленні територіальної цінності України.

Проте така ситуація не виключає необхідності продовжувати співпрацю з Москвою, зазначає пан Тіллерсон. Зокрема в тих сферах, де інтереси країн перетинаються. Йдеться про врегулювання конфлікту в Сирії.

Росія-НАТО: діалогу бути?

Копирайт изображения Getty Images

Думки Заходу щодо подальшого розвитку відносин із Росією розділилися, пишеThe Wall Street Journal.

"Дипломатичні відносини між НАТО й Росією переживають складні часи: Німеччина та деякі інші союзники прагнуть посилення діалогу між Заходом і Сходом, натомість США та багатьом іншим ця ідея не до вподоби", - зазначає видання.

Після анексії Криму альянс припинив співпрацю з Москвою, та де-факто, хоч і неофіційно, припинив зустрічі дипломатів на рік.

Навесні ж 2016 року НАТО довелося поступитися вимогам деяких членів організації та відновити заходи в рамках Ради НАТО-Росія.

Стратегія діалогу з Москвою має ключову роль у ширшому питанні захисту позицій альянсу, пише газета.

За словами істориків, війни розпочинаються саме тоді, коли політика стримування виявляється неефективною, а дії у військовій площині не супроводжуються дипломатичними кроками.

"Дипломатія - надзвичайно важлива, як і постійні спроби налагодити діалог", - цитує газета історика Маргарет МакМіллан.

Натомість деякі представники НАТО кажуть, що відновлення діалогу на рівні експертних перемовин "недоречне, доки в Україні триває війна, а Росія продовжує надавати підтримку сепаратистам на сході країни".

Дехто вважає, що так НАТО ризикує "легітимізувати анексію Криму", від чого виграє, насамперед, Росія.

Невтішний прогноз

Копирайт изображения Getty Images

Темпи зростання британської економіки можуть уповільнюватися й наступного року, вважає Financial Times. Причина - наслідки брекзиту.

"Британський уряд має мінімізувати збитки, зокрема й за рахунок розважливого ведення перемовин. Але той факт, що збитку було завдано - очевидний. Окрім цього, брекзит - не єдина загроза процвітанню Британії", - пише газета в редакційній статті.

Деякі макроекономічні показники країни зменшилися, і ця тенденція збережеться й надалі, вважає видання.

"Непевність ситуації відкидає тінь на майбутнє", - пише Financial Times і додає, що за прогнозом МВФ, у 2018 році рівень зростання ВВП залишиться на рівні 1,5%.

Брекзит - тільки один з викликів, з яким має впоратися країна, пише газета. На країну чекають ще принаймні дві проблеми: перша - політична нестабільність, друга - структурна стагнація.

"Тішитися економічним перспективам Британії на 2018 рік та в більш далекому майбутньому не доводиться. Буде складно", - підсумовує Financial Times.

Огляд підготувала Тетяна Кирилюк, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему