''Україні бракує сильної еліти та досвіду врядування''

Британський тижневик Economist вмістив в останньому числі статтю про вибори в Україні, в якій твердить, що помаранчева революція «видихлася», незважаючи на те, хто на них переможе.

Часопис пише, що ентузіазм, який охопив країну після Помаранчевої революції, перетворився на втому, економіка України – «на межі банкрутства», верховенство закону «примарне», «суди залишаються корумпованими», а парламент «нагадує торги для олігархів, на яких укладають оборудки, а мандати купуються і продаються».

Якщо 2005 року – пише Economist – 53% громадян України вважали, що країна рухається у правильному напрямку, то зараз 81% вважає, що вона йде неправильним шляхом.

Часопис вважає, що українським виборцям можна поставити в заслугу, що «провал пана Ющенка та його команди не дискредитував нашу концепцію демократії, як це сталося в Росії в 90-х роках».

Україна – констатує Economist – як і раніше, залишається поділеною: схід і південь підтримує Януковича, а центр і захід – Тимошенко.

«Єдиний політик, хто здобув гарні результати по всій країні – це Сергій Тігіпко, який керував, а потім залишив кампанію Януковича 2004 року. Він змагався найкраще і здобув 13% голосів попри те, а може саме завдяки тому, що він не брав участь у політиці останні 5 років».

Досягнення

Economist називає досягненням Помаранчевої революції той факт, що «непопулярного президента можна мирно усунути з посади.»

Але вільні й часті вибори в Україні не приносять ані гарного керівництва, ані стабільності – підсумовує часопис.

Віктор Ющенко «зламав бюрократичний апарат свого попередника, але нічим її не замінив. Бандити залишилися непокараними, його друзі-бізнесмени отримали вигідні контракти».

Коріння проблем

Україні бракує сильної еліти та досвіду врядування – розмірковує Eсonomist. Леонід Кравчук, який з комуністичного керівника перетворився на першого національного лідера «не мав уявлення про те як керувати економікою. 1993 року почалася гіперінфляція і ВВП України впало чи не найбільше у повоєнній історії будь-якої країни.

На відміну від Польщі та Росії – цитує Economist британського оглядача Ендрю Вілсона – Україна не мала при владі ліберальних економістів, а натомість там був «калейдоскоп кланів та непрозорих інтересів бізнесу та номенклатури».

Перший «справжній український президент», яким себе називає Віктор Ющенко, «надто озирався назад». «Замість врядування він намагався пробути національну свідомість, пропагуючи українську мову та намагаючись переглянути історію» - пише Economist.

Янукович

Пан Янукович – породжений клановою системою. Попри те, що над ним попрацювали американські політконсультанти, пише Еconomist, пан Янукович не позбувся «бандитського» іміджу. Однак тавро проросійського кандидата – оманливе – пише видання.

Газова принцеса

Ділові кола навіть більше стурбовані популісткою Тимошенко. Є дві причини, чому пані Тимошенко може перемогти на виборах 7 лютого попри те, що вона відстає в опитуваннях.

Перше – вона набагато розумніший й більш привабливий політик, ніж повільний Янукович. А друге – вона набагато більше прагне влади, ніж Янукович, який любить полювання і теніс так само як і політику.

Але це робить її більшим ризиком. Вона веде кампанію під гаслом боротьби з олігархами і буде змушена навести приклад. Але водночас вона намагається заспокоїти мільярдерів таких, як Ахметов чи Пінчук – пише Eсonomist.

Небезпека в тому, що вона намагатиметься радше зосередити владу в своїх руках, ніж проводити реформи й зміцнювати інституції, які б контролювали амбіції бізнесу.

Хто б не переміг на виборах – підсумовує часопис – його можливості будуть обмеженими на тлі низької підтримки виборців та фінансового становища.

Найбільшою загрозою для України через 18 років незалежності Economist називає нездатність керувати самою собою.