FT: Чим Україна заплатить за позику

Лого FT блогу Романа Олеарчика

"Захід, здається, побоюється надто швидко робити поступ щодо України. Росія ж цю прогалину заповнює більш ніж радо”, - пише Роман Олеарчик у персональному блозі на сайті FT.

Моваm йде про надання офіційному Києву, який гостро потребує готівки, позики російського банку. Кредит обсягом 2 мільярди доларів має покрити дефіцит українського бюджету на тлі відтермінування нового траншу фінансової допомоги країні від Міжнародного Валютного Фонду.

Подробиці наданого кредиту невідомі, зазначає автор. За попередньою інформацією, кредит надано на шість місяців.

Щодо короткотермінових фінансових переваг для Києва, то вони очевидні, підкреслює пан Олеарчик. Водночас, не менш очевидні і довготермінові наслідки цієї позики. Це - посилене зростання російського впливу після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах.

Кореспондент FT пише про ухильні відповіді щодо факту та умов наданого кредиту послом Росії в Україні Міхаїлом Зурабовим. Пан Зурабов, зазначає журналіст, припустив можливість надання Україні позики на півроку за дослівно “досить доброю” процентною ставкою. Ішлося, зокрема, про 6.7%.

Українські посадовці підтвердили агентству Рейтер, що Україна таки отримала позику від Росії, веде далі Роман Олеарчик. А деякі фінансові аналітики підтвердили, що кошти, начебто, уже з'явилися на рахунках Національного банку. Водночас, зазначає журналіст, повідомлення українських ЗМІ про те, що позичальником є російський Внешторгбанк, поки офіційно не підтверджені.

Новина, підкреслює автор, збіглася у часі із переговорами офіційного Києва та МВФ. Урядовій коаліції залежить на отриманні дворічного кредиту на 15-19 мільярдів доларів. У Києві сподіваються, що відповідне рішення мало б бути прийнято після повернення до України експертів Фонду, запланованого на 21 червня.

Однак, пише далі пан Олеарчик, переговори із МВФ виявилися значно складнішими, аніж на це сподівалася українська сторона. А все через брак проведення Києвом обіцяних раніше реформ.

Насправді вибір фінансового інструментарію в України обмежений. Журналіст цитує Анастасію Головач, аналітика Renaissance Capital у Києві. “Переговори із МВФ було відкладено. Український уряд також планував вийти у травні на зовнішні ринки капіталу із новими євробондами. Однак, через нестабільну ситуацію на світових ринках цей процес було відкладено".

Майже 11 мільярдів доларів, надані МВФ торік, допомогли Україні втриматися на плаву під час спаду економіки, зазначає кореспондент FT. Тоді рівень ВВП упав на 15%. Напередодні ж президентських виборів уже наступний запланований транш обсягом 16.4 мільярдів доларів було заморожено.

Для політичної опозиції у Києві російський кредит став черговим свідченням того, що після чотирьох місяців президентства Віктора Януковича Україна і надалі втягується в орбіту впливу Москви. Такий один із висновків авторa.

Чи то з розпачу, чи то за браком вибору Україна готова звертатися по допомогу до Москви у час, коли пробуксовують переговори із міжнародними позичальниками, пише журналіст. Більше того, Київ сподівається отримати ще одну позику від Росії обсягом у 4-5 мільярдів доларів. Вона має призначатися для фінансування нових атомних реакторів.

Наміри російського керівництва узяти Київ під свою політичну опіку та стати власником ключових українських активів, таких як газогони та підприємства металургійної галузі, стали очевидними, - підкреслює Роман Олеарчик. І як приклад наводить інформацію про перебрання нещодавно російськими бізнесменами контролю над двома українськими сталеливарними підприємствами.

Автор блогу FT цитує економічних оглядачів, на думку яких, відносно дорогий російський кредит може ще більше ускладнити і без того непрості переговори Києва із МВФ. Експерти пояснюють свої прогнози проблемою бюджетного дефіциту та збільшенням зовнішньої заборгованості, яка в Україні подвоїлася до рівня 40% від ВВП.

Відтак, як фінансово так і політично Київ опинився між своєрідними молотом та ковадлом, Росією та фінансовими ринками, - підводить риску автор FT блогу.