'Україна не має позиції щодо змін клімату'

Другий тиждень працюють представники урядів країн – учасників Кіотського протоколу у Копенгагені на саміті ООН щодо змін клімату. Що робить на цьому самміті українська делегація і що власне робить Україна у цій справі?

Image caption Демонстранти в Копенгагені нагадують: планети Б немає

Про це Бі-Бі-Сі розповіла експерт з питань кліматичних змін Марія Коваленко.

Чи турбують вас кліматичні зміни?

М.Коваленко: Позиція України, на мій погляд, не є чітко вираженою та окремо представленою на цих переговорах.

Бі-Бі-Сі: Чому?

М.Коваленко: Наскільки я знаю з досвіду минулих років, ситуація була трошки інша. На переговорах на Балі і в Познані Україна заявляла про себе голосніше та конкретніше. Мені здається, що на даний момент просто в тих гілках влади, які займаються питанням Кіотського протоколу, не існує чітко сформульованої позиції державної стратегії, як Україна хотіла б продовжувати свою співпрацю з міжнародною спільнотою в рамках цього протоколу або поза його рамками. На мій погляд, в Україні така думка повністю не сформульована.

Бі-Бі-Сі: Чи означає це, що українська влада таким чином відображає певний рівень байдужості українського суспільства до загалу екологічних проблем, які є на порядку денному у Копенгагені?

М.Коваленко: Напевно, не мені судити про байдужість України як нації та політиків як представників України, але так, звичайно, навіть просто вмикаючи телевізор та дивлячись безліч каналів, як ми робимо сьогодні, будучи в Копенгагені, можна побачити стільки екологічної реклами, скільки у України не буде, напевно, й на пів-відсотка. Тож звичайно, обізнаність та усвідомлювання проблеми в інших країнах набагато вища, ніж в Україні, з цим я можу погодитися.

Бі-Бі-Сі: Чи погодилися би ви також з тим, що те спричинено, зокрема, відсутністю якихось конкретних наслідків змін клімату, які б пересічні українці могли пов’язувати з наслідками діяльності людини? Тобто в Україні немає ураганів, якими вражені острови в океанах, Україну не заливає морем, як від цього потерпають деякі країни і острови...

М.Коваленко: Звичайно так, оскільки різка позиція, наприклад, малих острівних держав саме тому така голосна, що вони дуже відчувають загрозу зміни клімату, для них вона справді дуже велика, тобто чи буде острів затоплено чи ні – це дуже велика проблема, хоча мені здається, що українці також можуть відчувати деякі наслідки зміни клімату. Звичайно це не урагани, але посухи в нас дуже істотні, з іншого боку, є багато коментарів від людей, які сумніваються в тому, чи така проблема існує, і таки ж думки можна почути від громадян сусідніх держав – Росії, Білорусії – про те, що в наших державах є інші проблеми, набагато гостріші і важливіші для пересічного громадянина.

Бі-Бі-Сі: У зв’язку з цим, в мене таке провокаційне питання: чи не виглядає так, що Україна чи деякі інші держави з огляду на те, як багато людей у світі все ж таки потерпають від змін клімату, намагаються фактично заробити на цій ситуації , подаючи квоти на викиди?

М.Коваленко: Ні, тому що якби Україна справді хотіла виключно заробити, то були б зроблені дуже конкретні заходи, і ця політика була б агресивною.

Бі-Бі-Сі: Тобто Україна могла б заробити ще більше?

М.Коваленко: Так, Україна могла б заробити набагато більше, ніж сьогодні.

Бі-Бі-Сі: Тобто фактично ви підтверджуєте те, що це трошки зловісно виглядає - заробляння на викидах?

М.Коваленко: Не можна сказати, що Україна просто заробляє на викидах, тому що гроші, які отримують підприємства, вкладаються в реальні речі, які справді призводять до скорочення викидів.

Бі-Бі-Сі: Ви в цьому переконані? Ви маєте конкретні дані, які підтверджують, що усі ці гроші, отримані від продажу квот, йдуть саме на очищення виробництва в Україні?

М.Коваленко: Ви, напевно, знаєте, що в Кіотському протоколі є два механізми. Що стосується проектного механізму, механізму спільного впровадження, можу підтвердити, що ті проекти, які затверджені відповідно до міжнародних стандартів, підтверджені міжнародними аудиторами та зроблені відповідно до міжнародних правил і процедур, насправді передбачають скорочення викидів. Багато з них вже розпочали свою роботу, деякі ще тільки розпочинають, але так, це реальні проекти! А от щодо державної квоти, яка була продана саме державою, я вважаю, що уряд недостатньо демонструє прозорість того, як витрачаються ці гроші – це приблизно 300 млн. євро.

Новини на цю ж тему