Діти перед телевізором - проблема національної ваги

Дитина і ТБ

Що більше дитина дошкільного вік дивиться телевізор, то гірше вона вчитиметься в школі і матиме проблеми зі здоров'ям у віці 10 років, попереджають лікарі.

Дослідження, яке провели Мічіганський і Монреальський університети, виявили негативні наслідки в старших дітей, які багато дивилися телевізор у молодшому віці.

Ті діти гірше вчаться і споживають більше швидкої їжі та газованих напоїв.

Опитавши батьків 1300 дітей, лікарі виявили, що в середньому сучасні дворічні малюки проводять перед телевізором по 9 годин на тиждень, а чотирирічні - по 15 годин.

11% дворічних і 23% чотирирічних дітей дивляться телевізор більше рекомендованих двох годин на день.

Доктор Лінда Пагані з Монреальського університету, яка очолювала дослідження, каже: "Раннє дитинство - це критичний період для розвитку мозку та формування поведінки. Час, проведений дитиною перед телевізором, можна було б використати на інші види розвитку і завдання для зміцнення навичок моторики, поведінки та свого позиціювання. Наші висновки дають підстави твердити, що забагато телебачення в ранньому дитинстві завдають непоправної шкоди здоров'ю людини".

Національний траст з письменності у Сполученому Королівстві розпочав кампанію за обмеження часу, який малі діти проводять перед телевізором.

Батькам рекомендують замість перегляду телепрограм розмовляти з дитиною під час годування та купання, читати дитині перед сном книжки та грати з нею в рольові та інші ігри, що розвивають.

Що стосується дитячих телепрограм, то вони мають бути якісними, навчальними і відповідати віку дитини від двох до п'яти років.

Британська спілка психологів провела власне дослідження, після якого також забила на сполох щодо зловживанням телебаченням дітьми у ранньому віці.

Доктор Арик Сігмен ще три роки тому радив урядові написати загальні рекомендації та обмеження стосовно перегляду дітьми телепрограм.

Його поради тоді назвали радикальними і контроверсійними.

Сьогодні в уряду і лікарів уже не залишилося сумніву в доцільності таких рекомендацій.

"Це ще одне дослідження, яке посилює необхідність того, що наше суспільство має врешті решт визнати, що це вже не лише питання поганого чи граного виховання, це вже окрема і серйозна проблема охорони здоров'я нашого суспільства", - вважає Арик Сігмен.