Хресна хода УПЦ: в очікуванні провокацій

Хресна хода Копирайт изображения UNIAN
Image caption Молоді люди спортивної статури, за словами організаторів, забезпечують внутрішню безпеку

Хресна хода православних Московського патріархату до Києва стала темою для політичних суперечок, а керівництво країни вже очікує від неї дестабілізації та провокацій.

У червні Верховна Рада ухвалила історичний заклик до Вселенського патріарха надати українській православній церкві автокефалію, що фактично було кроком для майбутнього визнання канонічності УПЦ Київського патріархату.

Це рішення Ради викликало обурення у лавах УПЦ Московського патріархату, після чого вони організували масштабну всеукраїнську акцію – "Хресний хід – за мир, любов та молитву за Україну".

Частина політиків – зокрема представники "Опозиційного блоку", активно підтримують акцію.

Натомість офіційні посадовці, зокрема і спікер Ради Андрій Парубій, вже назвали ходу акцією російських спецслужб, яка може призвести до безладів у Києві в кінці липня.

Марш на Київ

27 червня предстоятель УПЦ Московського патріархату Онуфрій оголосив про Хресну ходу, до якої він закликав долучитись усіх вірян.

3 липня одна колона вирушила до Києва зі Святогірської лаври на Донеччині, а 9 липня інша – з Почаївської лаври на Тернопільщині.

Згідно з планом, 27 липня обидві колони будуть в Києві та зустрінуться на Володимирській гірці, звідки разом пройдуть до Києво-Печерської лаври. Все це приурочено до чергової річниці хрещення Київської Русі.

"На сході України триває збройний конфлікт, проливається безвинна кров наших земляків. Найбільше, що може зробити наша церква — це закликати до миру та посилити молитви про дарування миру нашій українській землі", - йдеться у заяві предстоятеля УПЦ МП.

Онуфрій наголосив на "миротворчій місії" своєї церкви та поскаржився на розпалювання міжконфесійної війни і спроби зробити УПЦ МП "ворожою українському суспільству".

Копирайт изображения opposition.org.ua
Image caption Хресна хода рухається автомобільними дорогами

Хресний хід одразу ж підтримав "Опозиційний блок", прес-служба якого висвітлює марш і участь у ньому члена парламенту Олександра Вілкула.

Марш підтримує відомий бізнесмен та член парламенту Вадим Новинський, який за президенства Віктора Януковича перейшов з російського громадянства в українське.

Він відомий своїми близькими стосунками з керівництвом російського православ’я.

Медійними кураторами ходи стали журналіст В’ячеслав Піховшек, а також союз православних журналістів України.

Звинувачення у провокаціях

Натомість більшість депутатів парламенту нещодавно підтримали звернення до Вселенського патріарха з проханням надати автокефалію українській церкві.

Чим фактично підіграли УПЦ Київського патріархату.

До УПЦ КП з початку війни на Донбасі почали переходити приходи від УПЦ Московського патріархату через його підпорядкування Російській православній церкві.

Остання має гарні стосунки з Кремлем.

Деякі оглядачі вважають, що Хресний хід якраз є відповіддю УПЦ МП на посилення конкурентів з УПЦ КП та намаганням показати свій вплив в Україні, зокрема і Вселенському патріарху.

"Це спроба показати Вселенському патріарху, з якою силою він може зіштовхнутись у разі відкликання томоса про визнання київської митрополії канонічною територією Російської церкви", - вважає політичний експерт та журналіст Віталій Портніков, прокоментувавши ситуацію на Facebook.

УПЦ МП визнана православним світом та має в Україні понад 12 тисяч приходів.

УПЦ КП досі не визнана, хоча має понад 4 тисячі приходів. Натомість, згідно з соціологічними дослідженнями, українські православні переважно себе асоціюють саме з Київським патріархатом.

З перших же днів хресної ходи навколо неї виникли скандали та звинувачення в сепаратизмі.

На деяких фотографіях з ходи в Харкові було видно портрети російських царів та георгіївські стрічки, які стали одним із символів сепаратистів на Донбасі.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Святогірська лавра

У соціальних мережах почали ширити інформацію нібито про участь у марші проросійських сепаратистів і небезпеку від їхнього приходу до Києва.

Фактично такі ж припущення озвучив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, назвавши ходу "проектом Кремля".

"Ми з вами стаємо свідками того, як одна з релігійних організацій, яка має свій духовний центр в країні-агресорі, мобілізує велику кількість своїх вірян та стягує їх до Києва на 26 липня, називаючи це мирною хресною ходою", - заявив пан Парубій.

Він наголосив, що до столиці можуть стягнути проросійських чоловіків спортивної статури, які раніше брали участі в провокаціях.

"За нашою інформацією, Кремль вже підготував сценарій провокацій на 26 липня. До Києва, окрім дійсно мирних віруючих, стягуються провокатори із забороненою активістською символікою і символікою країни-агресора. Ми це вже побачили в окремих містах нашої країни", - сказав пан Парубій 11 липня.

Речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря також нагадав про роль російського православ’я у розпалюванні конфлікту на Донбасі, пояснюючи вороже ставлення частини суспільства до ходи Московського патріархату.

"Невже вони думають, що український народ забув, як у 2014-му розпочиналася "русская весна" – від "Дарів волхвів" з Гіркіним у Києві до "бабушек с иконами" перед блокпостами бойовиків у Слов'янську і "Русской православной армии", - написав пан Зоря у Facebook.

Він нагадав, що один з учасників захоплення Криму та командир бойовиків у Слов’янську росіянин Ігор Гіркін був у Києві взимку 2014 року саме у якості паломника у Києво-Печерській лаврі.

Мирна беззбройна хода

Натомість в УПЦ МП заперечують будь-які звинувачення у сепаратизмі, провокаціях та політичних мотивах хресної ходи.

"Хресна хода не має жодної політичної цілі. Люди помоляться у Києві та розійдуться. Вони не йдуть туди, щоб робити майдан чи антимайдан", - заявив ВВС Україна заступник секретаря відділу зовнішніх зв'язків УПЦ МП отець Миколай.

Він вказує, що самі організатори найбільше зацікавлені у збереженні громадського порядку під час ходи і на молебні у Києві.

"Якщо це не блеф і пан Парубій має якусь інформацію, хай нею поділиться", - закликав представник УПЦ МП.

Він запевнив, що організатори ходи співпрацюють з місцевою владою та поліцією для забезпечення порядку, через що жодного інциденту ще не сталось.

"У ході беруть участь прості люди - громадяни України. Серед них немає жодного бойовика чи терориста і клієнта сайту Миротворець. СБУ спостерігає за ходою", - додав отець Миколай.

Він заперечив якісь політичні впливи на ходу, а активну участь політиків, зокрема пана Вілкула, назвав їхньою особистою справою.

Image caption Хресна хода іноді призводить до заторів на дорогах

В УПЦ МП також запевнили ВВС Україна, що під час ходи заборонена будь-яка політична чи інша не православна символіка.

"Ми будемо зупиняти провокації у лавах ходи. У Харкові був випадок, коли у багатотисячному натовпі декілька людей дістали георгіївські стрічки. Священики їм зробили зауваження й їх прибрали", - прокоментував отець Миколай появу георгіївських стрічок у Харкові.

За його словами, церква співпрацює з владою та правоохоронцями в організації безпеки молебню у Києві.

Акції до річниці хрещення Київської Русі від УПЦ МП та УПЦ КП розведені в часі.

Учасники ходи помоляться на Володимирській гірці 27 липня, а Київський патріархат - днем пізніше.

"Рік тому на нашу ходу в Києві приїхали 30 тисяч людей і ніяких проблем не було, зараз інтерес до цього підігрітий штучно", - вважають в УПЦ МП.

Силовики слідкують

У розмові з ВВС Україна радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк розповів, що силові відомства пильно стежать за Хресною ходою, пообіцявши, що поліція та СБУ унеможливлять провокації в Києві.

"СБУ та підрозділи поліції володіють всією інформацією про процеси всередині ходи. Є достатньо даних для попередження будь–яких провокацій, які можуть влаштувати в Києві", - запевнив Зорян Шкіряк.

При цьому він порадив не нагнітати ситуацію навколо цієї ходи.

"УПЦ МП підпорядковується Москві, ми знаємо, що там є вплив ФСБ. Ця хода – відверта провокація. Але треба знижувати градус й не наганяти істерію", - заявив пан Шкіряк.

Близький соратник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко розповів, що серед прихожан УПЦ МП є багато людей, які співпрацюють з "оперативними співробітниками".

Пан Геращенко також наполягає, що правоохоронні органи слідкують за ситуацією та вивчають інформацію про організаторів ходи та джерела фінансування.

Image caption За порядком під час ходи слідкує поліція

Проте забороняти мирну ходу, за словами пана Геращенка, в Україні ніхто не має права.

Хресна хода йде переважно невеликими містечками та селами. З великих міст, де може зібратись багато людей, хода буде у Житомирі 19 липня.

Марш зі сходу побуває у Полтаві 13 липня.

Організатори заявляють, що в обох процесіях беруть участь по 10 тисяч людей, проте позаштатний кореспондент ВВС Україна повідомляє про максимум 2-3 тисячі учасників в колоні зі сходу.

Новини на цю ж тему