На Донбасі найбільше бояться відновлення боїв - дослідження

Донбас Копирайт изображения UNIAN

Близько трьох чвертей мешканців територій Донеччини по обидва боки лінії розмежування найбільше бояться поновлення бойових дій у місцях, де вони проживають.

Разом з тим, 28% жителів так званої "ДНР" заявляють, що бояться повернення територій, де вони проживають, під контроль України.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження "Особливості свідомості та ідентичності жителів підконтрольної та непідконтрольної Україні територій Донецької області", що їх презентували у Києві в четвер.

Ініціатори дослідження – аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас" - кажуть, що на базі напрацювань соціологів створять комунікаційну стратегію реінтеграції Донбасу, яку планують презентувати восени цього року.

За їхніми словами, це – перше від початку конфлікту на Донбасі комплексне порівняльне дослідження настроїв мешканців Донеччини - з територій, як підконтрольних Києву, так і непідконтрольних.

Поки що єдині

Дані дослідження показують, що люди, які мешкають по обидва боки від лінії розмежування, "досі становлять єдину соціокультурну спільноту", яку об’єднує сильна регіональна ідентичність, потреба у захисті з боку "сильної держави" та "сильного лідера", а також значущість культурних та економічних зв’язків з Росією, каже керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас" Дмитро Ткаченко.

Копирайт изображения dpsu.gov.ua
Image caption Опитування проводили по обидва боки лінії розмежування

Водночас, дослідники фіксують появу значущих відмінностей між жителями підконтрольних та непідконтрольних територіях Донеччини.

Дані опитування на території так званої "ДНР" фіксують, що там формується спільнота людей, які відчувають себе "громадянами "ДНР". Наразі їх 18%, і дослідники наголошують, що ця спільнота є неоднорідною і переважно складається з тих, хто у відповідь на питання про свою ідентичність "просто знизують плечима".

"Щойно українська влада відновить контроль над цими територіями, це все дуже швидко реконструюється. Але якщо нічого не робити, ця ідентичність, швидше за все, тільки зростатиме", - каже генеральний директор українського офісу міжнародної дослідницької агенції IFAK Institut Сергій Говоруха.

А за три-п’ять років Україна ризикує "остаточно втратити" людей, які мешкають на неконтрольованій територій, резюмують автори дослідження.

Криза чи війна?

Окрім того, кажуть дослідники, мешканців Донеччини розділяє те, як вони оцінюють поточну політичну ситуацію в Україні.

Результати опитування свідчать: жителі підконтрольних Києву територій найчастіше (45%) описують ситуацію в державі як "політичну кризу". Друге за частотою окреслення (33%) – "боротьба інших держав за сфери впливу на території України".

Натомість у так званій "ДНР" найчастіше події в Україні описують як "громадянську війну" (44%) та "боротьбу українських олігархів за сфери впливу".

Порівняно небагато мешканців (24% на підконтрольних і 14% на непідконтрольних Києву територіях) говорять про "війну з Росією".

Копирайт изображения Getty
Image caption Про те, що події на Донбасі є "війною з РОсією" говорить порівняно небагато респондентів

Дещо різняться і відповіді на питання про бажаний зовнішньополітичний курс України. У так званій "ДНР" 48% населення виступають за економічний та політичний союз із Росією, 30% - за неприєднання України до жодних економічних та політичних союзів і лише 9% - за вступ до ЄС.

На підконтрольних Києву землях найчастіша відповідь – позаблоковість (38%). За інтеграцію в Росію та з ЄС виступає приблизно порівну населення (22 та 23% відповідно).

Оцінюючи емоційне самопочуття людей, які мешкають по обидві сторони лінії розмежування, соціологи звертають увагу: і там, і там переважають емоції тривоги та втоми.

Однак, зауважують вони, у так званій "ДНР" люди в рази частіше відчувають емоції надії та згуртованості.

Сергій Говоруха пояснює цей феномен двома чинниками: по-перше, у кризових ситуаціях для людей природніше гуртуватися, а, по-друге, тут йдеться про "завзяття неофіта".

"Люди, які потрапили до нової структури, нової організації, схильні самовідтворювати тезу про те, що ще трохи і все буде добре, життя налагодиться", - пояснює він.

У рази частіше на підконтрольних Києву територіях люди стверджують, що відчувають розчарування, відчай, злість і страх.

"Україна не говорить"

По обидва боки лінії розмежування близько трьох чвертей респондентів заявляють, що найбільше бояться відновлення чи посилення бойових дій на території проживання.

Натомість замороження конфлікту на Донбасі є причиною остраху лише близько чверть тутешніх жителів.

Копирайт изображения EPA
Image caption Найбільше по обидва боки лінії розмежування бояться поновлення бойових дій

Цифра, на якій наголошують автори дослідження: 28% жителів непідконтрольних Києву територій бояться, що територія, де вони проживають, повернеться під контроль України.

"Звичайно, це вплив пропаганди, яка спрямована проти української держави… Але є й інша проблема. Українська держава не говорить з жителями непідконтрольних територій", - каже аналітик "Фабрики думок "Донбас" Єлизавета Рехтман.

"Українська влада не артикулює, що ж буде з мешканцями окупованих територій, коли відбудеться процес реінтеграції… Ані президент, ані хтось із високих політиків регулярно не спілкується з ними. Наприклад, працівники комунальних підприємств, лікарень, шкіл не знають, збережеться їхній трудовий стаж після реінтеграції чи ні. Їх лякають, що їх масово визнають колабораціоністами і звинуватять у співробітництві з окупаційною владою – з ними ніхто про це не говорить", - доповнює її Дмитро Ткаченко.

Де краще?

Дослідження свідчить: аж 42% мешканців так званої "ДНР" та 20% жителів підконтрольних Києву територій вважають, що за своїми цінностями та способом мислення вони суттєво відрізняються від жителів інших регіонів України, але подібні до мешканців Росії.

Навпаки вважають понад третина жителів підконтрольних Києву територій та 9% жителів "ДНР".

Про суттєві відмінності і від решти українців, і від росіян заявляють 16% мешканців підконтрольних Києву та 31% тих, хто живе по інший бік лінії розмежування.

Результати опитування показують: жителі Донеччини по обидва боки лінії розмежування загалом позитивніше оцінюють умови життя, рівень добробуту населення, можливості знайти роботу, ціни на продукти харчування та продукти першої необхідності саме на контрольованій Києвом території області.

Натомість мешканці "ДНР" та підконтрольних Києву територій кардинально по-різному оцінюють рівень дотримання прав та свобод населення, а також рівень дотримання свободи слова.

У "ДНР" вважають, що ці показники є вищими у них. Мешканці контрольованих Україною земель позитивніше оцінюють рівень дотримання прав та свобод саме тут.

"Рівень страху"

Дослідження настроїв жителів Донецької області на замовлення аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас" та за підтримки Національного фонду на підтримку демократії та Міжнародного фонду "Відродження" провів український офіс міжнародної дослідницької агенції IFAK Institut.

Опитування методом особистого інтерв’ю проводилося з 30 травня по 14 червня 2016 року.

На підконтрольній Києву території опитали 805 респондентів, а в так званій "ДНР" - 605 людей.

Похибка вибірки для даних, що стосуються підконтрольній Україні території, становить 3,45%, а для непідконтрольних земель – 3,98%.

Автори дослідження наголошують: це – перше настільки комплексне і масштабне опитування, проведене по обидва боки лінії розмежування за час конфлікту на Донбасі.

Копирайт изображения Getty
Image caption Соціологи не заміряли "рівень страху" респондентів при спілкуванні з ними

"Ці цифри були отримані на надійних вибірках – все, як у мирний час", – наголосив Сергій Говоруха з IFAK Institut.

Він додав, що міжнародні професійні асоціації соціологів не рекомендують проводити соцопитування лише під час гарячої фази збройних конфліктів, а під час роботи дослідників на території так званої "ДНР" вони не співробітничали з самопроголошеною "владою" цієї "республіки".

"На Балканах (під час бойових дій. – Ред.) проводили дослідження. Дослідження проводяться, наприклад, в Сомалі, де більша частина населення займається піратством – такі прецеденти теж є… Не потрібно собі уявляти, що там (в "ДНР". – Ред.), як розповідають про Північну Корею, до кожного приставляють спостерігача, який одночасно є гідом і співробітником спецслужб. Ми знаємо, що це не так", - заявив Сергій Говоруха.

На питання журналістів про те, чи не побоювалися респонденти в "ДНР" спілкуватися з інтерв’юерами та наскільки гідними довіри є результати опитування, отримані на тій території, він сказав: "Люди в низці випадків навіть у спокійному Києві бояться говорити правду. Не можна кожну людину посадити на поліграф і перевірити, наскільки він бреше чи говорить правду".

Він визнав, що у низці випадків атмосфера під час опитування була "напруженою", та що соціологи не намагалися оцінити "рівень страху" респондентів у ході спілкування з ними.

"У кожного методу є свої межі… Ми не можемо трепанувати череп і побачити, що там відбувається насправді. Але ми можемо зробити замір того, як людина про це говорить", - резюмував пан Говоруха.

Новини на цю ж тему