Мундіаль з легкої атлетики: провал і сенсаційне срібло України

Стрибун у висоту Богдан Бондаренко медаль не здобув Копирайт изображения Getty Images
Image caption Стрибун у висоту Богдан Бондаренко медаль у Лондоні не здобув

У Лондоні завершився 16-й чемпіонат світу з легкої атлетики. Вінцем змагань стала сенсація: збірна Тринідаду і Тобаґо здобула золото в естафеті 4х400. Символічно, бо на цьому мундіалі несподіванок було аж надто багато. Разом з тим, переможець медального заліку звичний - США.

Американці здобули десять золотих, одинадцять срібних і дев'ять бронзових нагород. У кенійців, які посіли друге підсумкове місце, - загалом одинадцять медалей (золотих - п'ять).

До числа 43-х держав, які здобували в Лондоні нагороди, увійшла й Україна. Але попри срібло 19-річної Юлії Левченко у стрибках у висоту, нинішній виступ українців називають найгіршим за всі часи незалежності.

Допінгові питання

Передумов для невдачі не бракувало. Не змогла відновитися після тривалого лікування травми спини Ольга Саладуха, яка була чемпіонкою світу-2011 і бронзовою призеркою Олімпіади-2012 у потрійному стрибку.

Копирайт изображения uaf.org.ua
Image caption Ольга Саладуха не відновилась після травми

Натомість чемпіонка Європи-2016 у бігу на 1500 метрів Наталія Прищепа, виконавши відповідний часовий норматив, не поїхала на мундіаль через те, що не взяла участі в чемпіонаті України. Цей фактор вважався додатковою складовою відбору.

А буквально перед самим вильотом команди до Лондона в українській збірній спалахнув допінговий скандал. Національна федерація легкої атлетики вирішила не допускати до участі в чемпіонаті світу двох провідних бігунок - бронзову призерку Олімпіади-2012 в естафеті 4х100 метрів Олесю Повх і фіналістку Ігор-2016 на 400-метровій дистанції Ольгу Земляк.

Копирайт изображения uaf.org.ua
Image caption Виступ збірної називають найгіршим за всі часи незалежності

Причиною такого рішення стало відкриття проти спортсменок провадження з боку IAAF за підозрою у вживанні допінгу.

Самі атлетки підтвердили, що отримали від Антидопінгового комітету відповідного листа, однак, але при цьому вважають, що процедура була не сертифікована ані IAAF, ані WADA. За словами атлеток, відсторонювати їх могла лише Міжнародна федерація.

Так чи інакше, на мундіалі Земляк і Повх не виступили, і їхня відсутність вплинула зокрема й на боєздатність естафетних команд 4х100 і 4х400 метрів.

В обох командних дисциплінах українки були претендентками на вихід до фіналу, але без своїх провідних представниць пробитися до вісімок не змогли.

Перспективна молодь?

Певний оптимізм щодо перспектив української команди давали виступи на чемпіонатах Європи. На континентальній першості серед юніорів в італійському Ґросетто українці з чотирма золотими, срібною і бронзовою нагородами стали в медальному заліку третіми.

З молодіжного Євро Україна привезла десять медалей: три золота, три срібла і чотири бронзи. На командному ж чемпіонаті Європи серед дорослих у французькому Ліллі Україна взяла два золота, два срібла і п'ять бронз.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Анастасія Бризгіна в Лондоні показала лише 27-й час

Найбільший потенціал серед молоді мають семиборка Аліна Шух і Анастасія Бризгіна, яка спеціалізується на бігу на 400 метрів. Донька олімпійських чемпіонів Ольги та Віктора Бризгіних, сестра бронзової призерки Олімпіади-2012 Єлизавети Бризгіної, Анастасія цього літа виграла дві золотих нагороди на юніорському Євро і здобула срібло в естафеті на дорослій континентальній першості.

Втім, на мундіалі юніоркам було непросто. Аліна Шух, встановивши особистий рекорд (934 очки), посіла лише 29-те місце, а Бризгіна-молодша не змогла пройти сито попередніх забігів і показала лише 27-й час.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Змагання в Лондоні українцям дались важко - лише одна медаль. На фото Анастатсія Бризгіна під час 400-метрівки

Срібна Юлія

Якщо Шух і Бризгіна свої найсерйозніші результати демонстрували на юніорському рівні, то ще одна талановита українка Юлія Левченко, котра в 2014 році була чемпіонкою юнацьких Олімпійських ігор, торік вигравала бронзу юніорського мундіалю, а два тижні тому стала чемпіонкою Європи серед молоді, встигла заявити про себе на етапі Діамантової ліги у Римі. Там вона здобула срібло, поступившись чинній чемпіонці світу Марії Ласіцкене з Росії.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Юлія Левченко привезла з Лондона "срібло"

У Лондоні 19-річна киянка теж виступала на диво впевнено. Спершу вона взяла з першої спроби чотири висоти і з результатом 1,92 метра пробилася до фіналу, а потім вразила моральною стійкістю вже на вирішальному етапі. Перших п'ять висот вона знову взяла з першої спроби, а потім так само впевнено здолала висоту 1,99 м і встановила особистий рекорд.

Незадовго Юлія вперше в кар'єрі здолала двометрову висоту. На цю мить з результатом 2,01 у секторі залишилося лише дві спортсменки - Левченко і Ласіцкене. Більш досвідчена росіянка боротьбу за чемпіонство таки виграла. Вона взяла висоту 2,03, тоді як Юлія встановити третій особистий рекорд за півгодини не спромоглася. Разом з тим, Левченко продемонструвала, що потенціал для подальшої рівної боротьби з Ласіцкене в неї є.

Боротьба з собою

Ще однією медальною надією України був інший стрибун у висоту Богдан Бондаренко.

Чемпіон світу-2013 і бронзовий призер Олімпіади-2016 виступав у звичному для себе стилі, з урахуванням набутих впродовж 12-ти років кар'єри травм. Як і на Іграх в Ріо, Богдан намагався втрутитися в боротьбу за медалі, використовуючи мінімальну кількість спроб.

Однак труднощі спіткали українця на початковій висоті - 2,25 м. Її українець взяв лише з третьої спроби, потім висоту 2,29 пропустив і збирався продемонструвати медальні амбіції на позначці 2,31 метра. Однак кожна з трьох спроб виявилася невдалою. У підсумку - лише дев'яте місце.

Копирайт изображения uaf.org.ua
Image caption Богдан Бондаренко посів лише дев'яте місце

"Нога болить, не дає стрибати, - прокоментував свій виступ Бондаренко. - Це хронічна травма. Востаннє я стрибав у задоволення у 2014 році. У 2015-му неправильне самолікування призвело до того, що в нозі була велика дірка. 2016-й - проблеми з зубами, гайморит. І зараз, у березні, травмував коліно на зборі у ПАР, у результаті чого ми втратили місяць. А у липні, за місяць до чемпіонату світу, на тренуванні сталася проблема зі стопою".

Крім Бондаренка, близькими до боротьби за медалі були ще двоє українських атлетів. Ігор Главан посів четверте місце у ходьбі на 50 кілометрів, а десятиборця Олексія Касьянова, який після семи видів ішов другим, підвело метання списа. Показавши у цій дисципліні найнижчий поміж представників топ-20 результат 50,82 м, Олексій у підсумку посів шосте місце.

Історичний мінімум

Одна медаль у Лондоні, лише два фінали і чотири місця в десятці найсильніших - так погано командою українці не виступали ще ніколи.

Досі без нагород українці поверталися лише раз - у 2009 році у Берліні. Однак не потрапивши тоді у Берліні жодного разу до трійки призерів, наші атлети набрали у неофіційному командному заліку, коли пункти нараховуються за місця з першого по восьме, 29 очок, тоді як зараз - лише 15.

Україна остаточно вичерпала кадровий потенціал, закладений у часи СРСР. А тепер пожинає плоди бездіяльності у 90-ті та першому десятилітті 2000-х років.

Також частину перспективних атлетів збірна втратила після анексії Російською Федерацією Кримського півострова. Один з них - метальник молота Олексій Сокирський був близький до медалі чемпіонату світу-2017, виступаючи під нейтральним прапором через недопуск Росії.

Ганна Князєва-Міненко стала четвертою в потрійному стрибку під стягом Ізраїлю. Ганна Скидан посіла восьме місце у метанні молота, представляючи Азербайджан.

Прощання з легендами

Завершення лондонського мундіалю вийшло драматичним. Непритаманну легкоатлетичним змаганням церемонію закриття замінило прощання з легендарним ямайським спринтером, рекордсменом світу на стометрівці Усейном Болтом.

Подякувавши заповненим трибунам Олімпійського стадіону за підтримку, Усейн за сценарієм мав здійснити коло пошани. Однак замість того Болт, ледь стримуючи сльози, пройшов по біговій доріжці пішки.

Копирайт изображения ЕРА
Image caption У Лондоні Усейн Болт пішов зі спорту

Пробігтися завадила травма, отримана під час фіналу естафети 4х100 метрів. Піти зі спорту Усейн збирався ще торік, ставши восьмиразовим олімпійським чемпіоном. Однак продовжити кар'єру до лондонського мундіалю змушували умови спонсорського контракту.

Болт мріяв піти зі спорту переможцем, проте на коронній стометрівці став лише третім, поступившись американцям Джастіну Ґетліну і Крістіану Коулмену.

Двохсотметріку 30-річний ямайський спринтер пропускав свідомо, готуючись до естафети. У ній Усейн виступав на завершальному етапі, однак не добіг до фінішу метрів 30.

Копирайт изображения ЕРА
Image caption Змагання у Лондоні стали останніми і у кар'єрі Мо Фара

Натомість 34-річний британський бігун із сомалійськими коріннями Мо Фара пішов так, як хотів. Чотириразовий олімпійський чемпіон ще до старту мундіалю заявив, що цей турнір буде в його кар'єрі останнім. Мохаммед переконливо виграв 10 000 метрів, а на дистанції вдвічі коротшій програв лише ефіопцю Муктару Едрісу.

Так Мо Фара завершив виступи в ранзі шестиразового чемпіона світу.

Вірус

Окрім драми Болта, чемпіонат світу в Лондоні увійде в історію також через вірус кишково-шлункового тракту, який "скосив" десятки спортсменів, зокрема кількох українців. Щоправда, наша делегація тримає прізвища цих спортсменів у таємниці.

Чи не найбільшою жертвою захворювання став бігун з Ботсвани Ісаак Маквала. Обов'язковий за британським законодавством 48-годинний карантин для спортсмена припав саме на час, коли він повинен був стартувати на 400-метрівці. Ледь не пропустив Маквала й коронні 200 метрів.

Попередні забіги він пропустив і був допущений до старту як виключення. Ісаак мав пробігти дистанцію наодинці й показати час не нижчий 20,53 секунди. З завданням він впорався, потім впевнено вийшов до фіналу, але у вирішальному забігу особливий графік вочевидь дався взнаки.

Мультимедалісти, сенсації та світовий рекорд

Поразкою Болта список сенсацій мундіалю не обмежився. Можна виділити ще перемогу француза П'єра-Амбросса Босса в бігу на 800-метрівці, звитягу 21-річного норвежця Карстена Варгольма в бігу на 400 метрів з бар'єрами і, звичайно, американський тріумф у "стіпльчезі" ( біг на 3000 метрів з перешкодами).

Представниці США Емма Кобурн і Кортні Фреріхс впродовж усієї дистанції на 3 000 метрів з перешкодами протрималися в тіні африканських фавориток - чотирьох кенійок і двох атлеток з Бахрейну. А потім був фантастичний фініш, коли Емма і Кортні шансів суперницям не залишили.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Раміль Ґулієв з Туреччини переміг всіх фаворитів у бігу на 200 метрів

Проте навіть на цьому тлі виділяється досягнення турка з азербайджанськими коріннями Раміля Ґулієва в бігу на 200 метрів. Фаворитами фіналу на цій дистанції вважалися олімпійський чемпіон Вейд ван Нікерк з ПАР, згадуваний вже володар найкращого результату в сезоні Ісаак Маквала, тринідадець Джерем Річардс. Але переміг Ґулієв.

Інеш Енрікеш з Португалії стала єдиною, кому на цьому чемпіонаті вдалося побити світовий рекорд. Нову для жінок дистанцію 50 кілометрів у спортивній ходьбі вона здолала за 4:05.56 і тепер отримає за своє досягнення 100 тисяч доларів преміальних.

Американка Елісон Фелікс, яка стала чемпіонкою в естафетах 4х100 м і 4х400 м, а також здобула бронзу на 400-метрівці, довела кількість здобутих на мундіалях нагород до 16-ти. Інша представниця США Бріттні Ріс відтепер - чотириразова чемпіонка світу в стрибках у довжину. Поляк Павел Файдек - перший в історії триразовий чемпіон світу в метанні молота серед чоловіків.

А 36-річна чешка Барбора Шпотакова стала дворазовою чемпіонкою світу в метанні списа після десятирічної паузи з часу здобуття першого титулу.

Новини на цю ж тему