Крим і фактор ісламського радикалізму

Кримський мінарет
Image caption Кримський мінарет

Останнім часом в Україні активно обговорюється тема поширення так званого ісламського радикалізму в Криму. Приводом для такої активності стала серія заяв кримського міліцейського керівництва про те, що на території півострова були затриманні троє членів радикального ісламського руху «Ат-Такфір валь-Хіджра», які готувались до джихаду (священної війни проти невірних).

Про те як Луценко в Криму за Аль-Кайдою ганявся

Апогеєм цієї історії стала заява міністра внутрішніх справ України Юрія Луценко, про арешт ще двох членів названого угрупування Амета Еміралієва та Ібрагіма Ісмаїлова, які нібито планувати замах на життя голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата Мустафи Джемілєва, через те, що він виступає проти радикальних течій Ісламу.

«Була отримана інформація, що учасники руху «Ат-Такфір валь-Хіджра» приговорили до смерті лідера Меджлису Мустафу Джемілєва та його близьких соратників, про те, що вони готувались з використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин здійснити низку терористичних актів» , — сказав Луценко 26 вересня на прес-конференції в Сімферополі. При цьому міністр заявив: «Ат-Такфір валь-Хіджра» «пов’язана з талібами й Аль-Каідою, що підтверджується різними даними».

Сам очільник Меджлісу, коментуючи інформацію про замах на його життя, сказав, що скоріш за все, ісламські радикали були лише інструментом в руках російських спецслужб.

«Арештованих навряд чи можна вважати ініціаторами терактів, що готувалися і терактів взагалі. Ці люди лише інструмент. Наскільки мені відомо з дипломатичних джерел, розробляла план безладів російська спецслужба, а конкретно ГРУ», - заявив Джемилєв в інтерв’ю агентству УНІАН.

А от нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко в ефірі телеканалу ICTV заявив, що жодної підготовки замаху на життя Джемілєва взагалі не було, а інформація Луценко – PR і провокація.

Image caption Мечеть в Криму

«Луценко мобілізує кримськотатарський електорат під те, що треба голосувати за силу під назвою Тимошенко, тому що тільки вони виявили замах на Джемілєва. Як такого, замаху не було», — заявив Колесніченко.

У відповідь, 27 жовтня на прес-конференції в Сімферополі голова Меджлісу назвав заяву регіонала «глупою й безвідповідальною»: «Якщо б він (Колесніченко) сказав: «Я так думаю…» чи «Мені здається...», то це інша справа. Я розумію його бажання дискредитувати існуючу владу, але ж повинні бути якісь межі».

Між тим відомий кримський експерт-ісламознавець, замголови Рескомітету у справах релігій Айдер Булатов висловив серйозні сумніви щодо імовірних зв’язків такфірітів з талібами й Аль-Каідою. В коментарі Бі-Бі-Сі по даному питанню він заявив: «Це нічим не підтвердженні заяви».

Говорячи про чисельність цієї організації в Криму, А. Булатов зазначив, що їх одиниці: «Прибічників «Ат-Такфір валь-Хіджра» можна порахувати на пальцях однієї руки».

Погоджується з ним і інший знаний експерт-ісламознавець, президент київського Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов, який в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав: «Думаю, чисельність такфірітів міліцією дуже завищена. На мою думку їх не десятки, як про те заявляється, а скоріш одиниці».

«Хізб ут-Тахрір»: месія чи «опіум для народу»?

Інша ісламська група, про яку найбільш говорять у світлі імовірної загрози для Криму – це «Хізб ут-Тахрір». Міліція звинувачує її в бажані створити на території України Халіфат.

«Метою «Хізб ут-Тахрір» є повернення мусульман до ісламського способу життя, розповсюдження ісламської віри в світі шляхом джихаду, створення єдиної ісламської держави Халіфат, у склад якої повинен увійти Крим», - говорить керівник кримської міліції Геннадій Москаль. Разом з тим, міліцейський шеф неодноразово заявляв про зв’язок «Хізб ут-Тахрір» та «Ат-Такфір валь-Хіджра», стверджуючи, що члени останньої – це колишні, вкрай радикалізовані представники першої.

Тим часом члени «Хізб ут-Тахрір» обурені таким ставленням правоохоронців до себе. Вони запевняють, що далекі від екстремізму, а звинувачення міліції називають провокаціями.

«Головний довід МВС проти «Хізб ут-Тахрір» — бажання перетворити Україну у частину Халіфату – не витримує жодної критики. Ми цього не прагнемо. Ми ж, враховуючи те, що Україна традиційно християнська держана не самогубці, щоб це робити! Наша зброя – слово, і ми ніколи не були прибічниками екстремістських заходів», — завив в коментарі Бі-Бі-Сі головний редактор кримської газети «Хізб ут-Тахрір» «Відродження» Юсуф Аширов.

Інший член «Хізб ут-Тахрір» Фазил Амзаєв, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі також спростував інформацію про зв’язок хізбів з такфірітами.

«По-перше, МВС не приводить жодних фактів, що вказують на зв’язок вище названої організації з Хізбом, крім голослівних заяв. По-друге, будучи суспільно-політичним рухом, основою якого є Іслам, ми слідкуємо за тим, що відбувається у суспільстві, особливо в середовищі мусульман. Тому ми сміливо стверджуємо, що «Ат-Такфір валь-Хіджра» в Україні немає! А є висмоктана з пальцю на передодні виборів казка-страшилка про міжнародний тероризм», - говорить Ф.Амзаєв.

Підтверджує його слова і О. Богомолов: «Хізб ут-Тахрір» і «Ат-Такфір валь-Хіджра» - це зовсім різні течії, які не пов’язанні між собою».

Москаль: заборонити і крапка

Не зважаючи на доводи членів «Хізб ут-Тахрір» Г. Москаль, який до того ж досі є народним депутатом України виконав свою обіцянку і 26 жовтня зареєстрував в парламенті законопроект про заборону екстремістських організацій. Законопроект під назвою «Про внесення змін в деякі законодавчі акти про протидію екстремізму» передбачає введення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років за участь в подібних організаціях.

Підтримують ініціативу Москаля і в Меджлісі, і в Духовному управлінні мусульман Криму (ДУМК), які виступають категорично проти діяльності Хізба, Такфіра й інших організацій, які прийнято вважати екстремістськими або терористичними, тому що вони, на думку меджлісівців, вносять розкол в кримськотатарське суспільство.

Однак, М. Джемілєв пропонує заборонити весь релігійний екстремізм, а не тільки ісламський: «Ми вже не раз озвучували свою позицію з приводу такого законопроекту, і вважаємо, що треба це питання врегулювати взагалі, бо екстремістські течії є не тільки в Ісламі».

Заммуфтія (духовного лідера мусульман) Криму Айдер Ісмаїлов в інтерв’ю Бі-Бі-Сі так охарактеризував відношення ДУМК до різнобарвних ісламських течій, що діють на півострові: «ДУМК негативно відноситься до будь-яких течій і сект, тому що по-перше, вони входять в протиріччя з класичним розумінням канонів Ісламу. А по-друге, вони створюють конфліктогену ситуацію в середині кримськотатарської спільноти, намагаються внести розкол в неї».

На його думку, заборона хоч і не вирішить проблему повністю, але однозначно послабить діяльність радикальних організацій: «Заборона повністю проблему не вирішить. Але, при вірному підході до неї, обмежить вплив екстремістських організацій. Звичайно вони можуть піти в підпілля, але вже і не стануть так відкрито пропагувати свої деструктивні ідеї, як вони роблять це тепер».

У відповідь на звинувачення Меджлісу та ДУМК, хізби називають ці структури такими, що зрадили інтереси мусульман та кримськотатарського народу.

Наприклад кримський сайт «Хізб ут-Тахрір» Qirim-vilayeti.com звинуватив Муфтія Криму Еміралі Аблаєва в погіршенні відносин в середині кримськотатарської спільноти, що спостерігається сьогодні.

«Найбільш яскравим боком діяльності Муфтія є його боротьба з ісламськими групами, в тому числі, з прибічниками ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», - зазначається на сайті. Також сайт підкреслює, що «ініціатором гонінь на «Хізб ут-Тахрір» є тандем Меджліс-ДУМК».

Про те, чому заборона не вихід

Варто відзначити, активісти «Хізб ут-Тахрір» говорять про те, що прийняття законопроекту Москаля, запустить легальну репресивну машину влади проти будь-якої кримськотатарської активності.

Ю.Аширов: «Під вивіскою боротьби з екстремізмом вони бажають запустити законну каральну машину проти кримських татар, проти всіх мусульман. Вони бажають розв’язати собі руки...»

Не відкидають такої можливості в Меджлісі і ДУМК. Так, А. Ісмаїлов говорить, що «виключати вірогідність проведення таких репресій не можна» і тому, на його думку, «авторам законопроекту треба частіше консультуватися з представниками Меджлісу і Муфтіату».

Замголови Меджлісу, голова фракції «Курултай-Рух» в кримському парламенті Ремзі Ільясов з цього приводу в коментарі Бі-Бі-Сі сказав: «У випадку законодавчої заборони радикальних організацій я не виключаю можливості запуску репресивної машини проти кримськотатарських активістів, які не є прибічниками якоїсь радикальної течії, які просто борються за права свого народу. Якщо репресії почнуться, Меджліс встане на захист кожного незаконно обвинуваченого кримського татарина».

Зауважимо, Ф. Амзаєв заявив про те, що у випадку активізації репресії проти «Хізб ут-Тахрір» партія не тільки не припинить свою діяльність, а й навпаки посилить її. «Якщо по відношенню до «Хізб ут-Тахрір в Україні почнуться репресії, діяльність партії однозначно не згорнеться, а навпаки тільки посилиться», - стверджує активіст ісламської партії.

На дуже цікавий момент звернув увагу експерт О. Богомолов. Він припускає, що у разі успіху законопроекту Москаля в парламенті, силовики на хвилі боротьби з екстремістами можуть розігнати всі земельні «поляни протесту» кримських татар, або як їх називають в народі «самозахоплення», бо міліціянти не раз закидали кримськотатарській організації «Авдет», що контролює більшість «самозахоплень», ярлики радикалізму.

«Якщо хтось і буде голосувати в парламенті за цей законопроект, то це в першу чергу ті, кого цікавить кримська земля. Звичайно їм не подобається спротив організованих груп кримських татар, які прагнуть отримати землю», - говорить експерт.

Крім того, законодавча заборона, на думку Богомолова, підштовхне досі мирні течії до їх радикалізації.

Богомолов: «Хізб ут-Тахрір» таки несе в собі певну загрозу...

При цьому президент Центру близькосхідних досліджень зазначає, що «Хізб ут-Тахрір» таки несе в собі певну загрозу, але вона проявляється не в якихось радикальних діях, а в провокаційній поведінці, яка спонукає до відкритого конфлікту.

«Коли якась громада відчуває від когось загрозу, як наприклад кримські татари від «Хізб ут-Тахрір», до цього треба ставитись серйозно, неможна вважати цей острах необґрунтованим. В першу чергу треба дивитися на конкретні речі, які викликають цей феномен загрози: думки кримських татар про те, що буде з їх молоддю (основна частина прибічників Хізба – молоді кримські татари), намагання хізбів через маніпулювання молоддю вибудувати певну структуру влади, напротивагу Меджлісу та ДУМК, захоплення мечетей, тощо.

В конфліктології це називається структурним насильством – коли дія певної групи викликає напруження спільноти, і відповідно виникають умови для проявлення відкритого насильства. Конфлікти, що відбуваються між кримськими татарами, які сповідують традиційний уклад і хізбами, як раз є результатами структурного насильства останніх», - говорить експерт.

Саме в спонуканні структурного насильства і намагані поширити політичний вплив на кримських татар, вбачає О. Богомолов небезпеку від інших двох ісламських течій, які діють в Криму – хабашитів і ваххабітів/салафітів.

Говорячи про чисельність розглянутих організацій, тут теж немає однозначності. Так, головне управління МВС в Криму говорить про 30 тисяч прибічників Хізба. Меджліс говорить про 700-800 осіб. Ф. Амзаєв стверджує, що рахунок його співпартійців «іде на тисячі».

За даними О. Богомолова, хізбів разом з тими, хто їм симпатизує не більше 1 тисячі людей, а на думку заммуфтія А. Ісмаїлова, «загальна кількість всіх членів різних течій й організацій в сумі з тими, хто не є їхніми членами, але симпатизує їм, не буде перевищувати 5% від загальної кількості кримських мусульман». Тобто за його підрахунками, їх не більше 1.5 тис. осіб, враховуючи, що в Криму проживає більше 300 тисяч мусульман, що складає більше ніж 2/3 всіх мусульман України.

При цьому, як повідомив А. Ісмаїлов, ДУМК вживає різноманітні заходи для зменшення їх кількості та впливу: «Ми працюємо з молоддю, відкриваємо медресе (мусульманські навчальні заклади, - ред.). Також проводимо роз’яснення про негативність цих течій через ЗМІ. До того ж було прийнято рішення про те, що жодна людина, яка є членом якоїсь екстремістської течії або партії не може стати імамом, очолити мусульманську общину, або стати її членом».

Разом з тим, А. Ісмаїлов зауважив, що держава реєструючи ці організації створює родючий ґрунт для їх розмноження.

Кримські політики шукають неіснуючих терористів

Окремо відмітимо, що не так давно новий привід для більш детального обговорення теми ісламського фундаменталізму в Криму надав голова Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Куніцин, який в ефірі ТРК «Україна» заявив, що в автономії діє 18 екстремістських ісламських угруповань, 9 з яких терористичні. Окрім тих, що уже були розглянуті нами, Куніцин назвав такі відомі на весь світ організації, як «Хамас», «Фатх», «Бозкуртлар» та «Таблігі Джамаат».

Олександр Богомолов, коментуючи заяву Куніцина, сказав, що вона є вкрай некомпетентною: «Нажаль, такі заяви в черговий раз свідчать про необізнаність українських політиків в процесах, що відбуваються в зовнішньому середовищі і високий рівень їх некомпетентності. Перелік цих організацій просто шокує, але вони не мають жодного відношення до України. Якщо їх прихильники приїздять до України, наприклад вчитися, це ні про що не говорить».

Єдина з організацій, чиї місіонери були помічені в Криму – це, за словами експерта, Таблігі Джамаат. Але вона, як говорить Богомолов, не є терористичною, і її члени виконували лише релігійне проповідування.

Інший політик, лідер кримських комуністів Леонід Грач неодноразово говорив про ще одну ісламську організацію, яка нібито є екстремістською і діє в автономії – це «Нурджулар».

«В Криму здійснює діяльність турецька релігійна група «Нурджулар», яка заборонена в Туреччині за намагання замінити світський устрій режимом Шаріату (ісламського права). Її емісари займаються розповсюдженням пантюркізму (ідеї об’єднання тюркських народів.)», - пише Грач на своєму офіційному сайті.

За словами експертів, заява Грача теж, м’яко кажучи, некомпетентна.

Так, А. Ісмаїлов, який має науковий ступінь з ісламознавства заявив, що 9 років прожив в Туреччині і жодного разу не чув про заборону «Нурджулар» сучасним керівництвом країни.

«Нурджулар – це люди, які спрямували свою енергію на просвітлення. Цей рух не є екстремістським», - говорить заммуфтія.

Останнім питанням Бі-Бі-Сі до всіх співбесідників було: «Що треба робити, щоб уникнути подальшої радикалізації Ісламу в Криму?», відповідаючи на яке, майже всі сказали, що подальше байдуже ставлення української влади до мусульман, обов’язково призведе до їх радикалізації.

І щоб цього не сталося, Україні терміново треба повернутися до мусульман, і в першу чергу до кримських татар, обличчям, почавши послідовно вирішувати їх проблеми.

Але, здається українські можновладці не скоро зрозуміють заклик експертів, бо зовсім по-іншому бачать вирішення даної проблеми. Наприклад Москаль на всю країну в ефірі каналу 1+1 заявив: «Я не хочу жити в Халіфаті, я хочу жити в Криму! Щоб вони всі поздихали!».