Чи наблизилася Україна до членства в НАТО?

НАТО

Україна не є членом НАТО, проте бере участь у міжпарламентських асамблеях представників країн-членів альянсу і має там статус спостерігача.

З одним із народних депутатів, які беруть участь у таких зібрань, Остапом Семераком, спілкувався Фідель Павленко.

БІ-БІ-СІ: Наскільки близька сьогодні Україна до вступу до НАТО?

Остап Семерак: Хоча рішення про вступ до НАТО по Україні і Грузії було прийнято в Бухаресті одночасно, я все ж таки відчуваю, що рішення щодо майбутнього членство цих країн у НАТО буде прийматися окремо, а не в парі для двох країн. На сьогодні виглядає, що Грузія нас обігнала, і що вона набагато ближче до НАТО. Є принципово важлива лексика. Одні говорять про співпрацю, інші – про інтеграцію. Хто яке слово вживає, той так відноситься до України, точніше до перспектив України бути у НАТО. Ніхто відкрито не говорить, що вони проти. Всі вони кажуть, що Україна десь там колись має бути, але от є… І починають наводити різні приклади. Зокрема, такі, що не вся українська еліта консолідована щодо членства в НАТО. Але це міф, який не відповідає дійсності. Я підняв таку дискусію – давайте говорити відверто: є Росія як фактор, є фактор її інтересів, і Росія вважає, що Україна не повинна бути у НАТО. Все решта є похідне від цієї позиції.

БІ-БІ-СІ: Тобто зовнішній чинник насправді є більшим гальмом, ніж внутрішній – неузгодженість позиції еліти чи самих громадян?

Остап Семерак: Так. Частина Європи перебуває під впливом Російської федерації і її зовнішньої політики, і тому боїться прийняття певних рішень. Оскільки на Единбурзькій сесії парламентської асамблеї одне з питань було – енергетична незалежність, всі обговорювали те, як уникнути залежності від російського газу, від російської труби. Звичайно, там про Україну говорилося як про транзитера, але всі ми розуміємо, що Україна сприймається через призму цих стосунків: Європа і Росія. Україна є заручником цих стосунків. І мета наших дипломатів – розкласти цей політичний пасьянс в інтересах безпеки наших громадян.

БІ-БІ-СІ: Повертаючись до аспекту, про який Ви згадали: позиція українських політичних еліт – визначеність чи невизначеність, а також думка українських громадян щодо перспектив майбутнього потенційного членства України в НАТО. Наскільки, на Вашу думку хибною є теза, що еліти не визначилися, беручи до уваги, що це зазначено у програмних документах, Законом визначено, що Україна буде в НАТО. Політики відверто спекулюють, нехтуючи положеннями законодавства, чи вони підігрують виборцям під час виборів, чи насправді є невизначеність і вони коливаються разом «з лінією партії», як колись жартували?

Остап Семерак: Рішення держави щодо участі в Договорах, Альянсах безпекових й інших – це насправді відповідальність еліт, це відповідальність керівників держави, коли вони обирають оптимальні шляхи для забезпечення безпеки громадян, які їх обрали. Тому я не прихильник вступу до НАТО виключно через референдум, оскільки це, врешті, не є європейським правилом. В Європі вважають, що приймати таке рішення - право лідерів держав. А у нас постійно відбуваються вибори – то президентські, то парламентські, до дострокові парламентські, то знов президентські, потім будуть місцеві вибори. І, на жаль, на останніх виборах тема НАТО на рівні теми другої державної мови експлуатувалась деякими політиками для мобілізації свого електорату.

БІ-БІ-СІ: Питання вступу до НАТО не є такими пріоритетними, якщо навіть брати соціологічні опитування, де громадян питають: «Що зараз вас найбільше турбує і найбільше непокоїть»? Це, звісно, будуть теми від грипу до кризи, від маленьких зарплат і пенсій до високих комунальних платежів, а питання щодо НАТО десь взагалі в третьому десятку пріоритетів. Як на Вашу думку, це добре чи погано?

Остап Семерак: Насправді, це приклад того, що громадяни України не до кінця розуміють, що таке НАТО сьогодні. Такі відповіді - це є дзеркало того, що в Україні ми, слава Богу, не відчуваємо загрози життю, не бачимо зовнішнього ворога чи загрози своїм кордонам, і тому так і ставимо це в другий чи третій десяток. Насправді НАТО сьогодні цікавиться й іншими питаннями. НАТО вважає, що економічна криза – це теж виклик безпеці. Нато вважає, що енергетична безпека – це виклик безпеці громадян і держав. НАТО вважає, що проблеми з кліматом – потепління, викиди шкідливих газів – це теж питання безпеки. І виходить, що коли ми подивимося в пріоритети – наприклад, чи цікавить українців економічна криза, чи цікавить їх питання забезпечення газом і теплом в домівках…

БІ-БІ-СІ: То в кожному з цих питань буде все рівно елемент НАТО?

Остап Семерак: Звичайно. І це буде в перших питаннях. І це дуже яскравий приклад того, що громадяни України не до кінця розуміють, чим сьогодні живе НАТО. Воно сьогодні не живе війною, а переймається безпекою громадян.