М.Бродський: політика - правда про інших

Бродський

У низці інтерв'ю Бі-Бі-Сі з 18 кандидатами на президентство в Україні ми пропонуємо розмову з Михайлом Бродським, одним iз найдавніших персонажів української політики.

Успішний підприємець з низкою проектів із засобами масової інформації, пан Бродський хоча чільних посад не досягав, проте відомий гострими політичними конфліктами і гучними критичними заявами. З ним розмовляв наш кореспондент Фідель Павленко, який на початок запитав, навіщо пан Бродський іде на президентську посаду.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

Михайло Бродський: Я розумію, що треба відповідати такій поважній інституції як Бі-Бі-Сі тільки відверто, тому я відповім: я не йду в президенти, бо розумію, що я не буду президентом. Але я використовую цю можливість для проведення соціальної реклами, скажімо, для президентської гонки, збільшення уваги до кандидата, для того, щоб донести до країни, до людей "меседжі" своєї ліберальної соціальної політики, тому що, на жаль, ми живемо в пострадянському суспільстві, де всі чекають, що держава щось зробить, що зараз усім усе віддадуть, усім дадуть їсти, дадуть рибу… А ми працюємо і кажемо сьогодні: "Давайте врятуємо хоч одне життя і, таким чином, ми врятуємо увесь світ!" Ми говоримо про те, що люди повинні задуматись, що в Україні взагалі не проведена жодна європейська реформа. Ми глобально відрізняємось від Європи. Ми кажемо: "Хочемо в Європу!" Та яка Європа?! Взагалі владі треба починати думати про життя людей. Сьогодні ми вже живемо в електоральній демократії. Тобто, сам народ обирає собі владу. Зараз ми вийшли на варіант, коли ми обираємо артистів на сцені. Тобто ми вже їх вивели на сцену за рахунок Майдану і примусили щось говорити, показати свої обличчя. І вони таки артисти! Вони готують чудові команди, обдурюють людей, а людям треба знати правду про них у лаштунках. Як це все робиться, платять - не платять, як формуються списки, як вони взагалі домовляються з Росією чи з Європою, куди діваються наші гроші з бюджету, хто краде, хто не краде - це все повинні люди побачити! Тоді електоральна демократія - це наступний крок - перетвориться на нормальну владу.

Бі-Бі-Сі: Вас якраз вважають однією з політичних фігур, які дуже багато знають про цю кухню: що відбувається за лаштунками, хто кому платив гроші, як фінансуються виборчі кампанії і т. ін. І інколи можна прочитати, що Ви обіцяєте всю правду колись розповісти. Та чому не зараз? Чому, якщо у Вас є насправді серйозні документи, докази, Ви не передаєте їх правоохоронним органам? Чи Ви просто не вірите, що сучасні правоохоронні органи будуть розбиратися з цими політиками?

Михайло Бродський: Дякую за запитання, тому що воно дуже серйозне. Ви знаєте, я стільки вже дав інтерв'ю, стільки розповів правди, і я не тільки обіцяю, я кажу про ці лаштунки і, на жаль, не реагують ні опозиція, ні влада, ні правоохоронні органи. Ці люди, про яких я кажу правду, повинні подати до суду і сказати, що я кажу брехню. Але всі мовчать. І що мені далі робити? Взагалі мовчать, і лише якісь там штабісти пишуть щось типу "Сам дурак". Але ніхто не пише по суті. Я ж піднімаю важливі для суспільства питання. Люди повинні знати, хто заказує цю кухню, цих артистів і оплачує їхні виступи. Тому що вони потім приходять до влади і розраховуються. От, скажімо, у Януковича… Там усе більш-менш зрозуміло. Таке ж саме я хочу бачити у Тимошенко! Але в неї не зрозуміло, де вона бере ці гроші. Сьогодні я рахую, що кампанія Януковича - це десь 150 мільйонів доларів, а кампанія Тимошенко - це 400-500 мільйонів. Це "бессребреница", "Тигрюля"… А ще Тігіпко. Він сказав, що затратив на кампанію 20 мільйонів гривень. Якщо це в день, я повірю. Але не за всю ж кампанію!

Бі-Бі-Сі: Більшість кандидатів чомусь будують свою кампанію на негативі іншого кандидата…

Михайло Бродський: Знаєте, політика - це правда про інших. І це теж нормально. Та й взагалі робота політиків - розповідати про інших. Тому що про себе ж не розкажеш погані речі, але хтось повинен розповідати. До речі, політика і влада - це не синекура, це Голгофа, і всі політики повинні це розуміти, що, піднявшись на саму вершину, ти роздягаєшся і треба все розповісти. А якщо ти не хочеш, про тебе інші розповідять.

Бі-Бі-Сі: Вас зараз звинувачують якраз у тому, що Ви "роздягаєте" одного конкретного політика більше за інших...

Михайло Бродський: Я стільки років "роздягав" Януковича, Кучму, Кравченка, Табачника, Мітюкова, Губського - ну всіх я "роздягав"! А сьогодні надійшла черга Тимошенко, і це нормально, тому що я бачу дуже велику небезпеку, що люди повірять в її артистизм, і ми будемо жити в комуністичному суспільстві.

Бі-Бі-Сі: Що для Вас зараз головніше у Вашій кампанії: донести свої цінності, ліберальні цінності середнього класу, потребу змін і реформ, чи донести правду про одного з кандидатів, якого вважають реальним претендентом, і зробити так, щоб цей кандидат не виграв? Бо Ви, напевно, знаєте, що Вас багато хто називає "технічним" кандидатом із специфічним завданням на виборах.

Михайло Бродський: Тоді я цим завданням займаюсь із 2006 року. Я пішов у 2006 році, боровся проти Черновецького, а в 2007-му ми йшли і боролися проти всіх. Я, коли мене питають, кажу: "Не голосуйте за старих", тому в чому я "технічний" кандидат? Я не знаю "багато хто", але я таке чую тільки зі штабу Юлії Володимирівни. Тому що їй не до вподоби те, що я кажу про неї правду. Я кажу: "Будь ласка, про Януковича я теж багато казав і сьогодні кажу, що хочу на 100% розуміти, за що він таки сидів, хочу розуміти також, що з цим Міжгір'ям?.. Таким же чином я хочу зрозуміти, як Юлія Володимирівна в цьому самому домі живе… І так само я можу сказати, що про Тігіпко я дуже багато розумію і про Яценюка… Будь ласка!

Бі-Бі-Сі: Як на Вашу думку, виборцям під час кампанії зараз цікавіше від Вас слухати про Тимошенко, Тігіпка, Яценюка чи Ющенка з Януковичем, чи їм цікавіше слухати про Михайла Бродського і взнати, що він пропонує і які він бачить рецепти?

Михайло Бродський: Рецепт перший: треба позбутися старих політиків. Рецепт другий: треба навчитися обирати. Рецепт третій: оберіть Михайла Бродського - і все у вас буде добре. Розумієте, якщо я стану президентом - народ з глузду з'їде. Я кажу: "Хлопці, риби не буде, буде вудка - йдіть і ловить, ми дамо вам можливість!" Це реформи, які повинна була вона робити. Вона каже, що вона працює, а я не вірю! Як же вона працює, ця влада? Я можу вам сказати: "Погано!" Якщо б мене обрали, я б за рік такого тут наробив! (сміється.)