Iнфляція в Україні у 2009 р. склала 12%

Із випередженням графіку Державний комітет статистики повідомив, що інфляція в Україні за минулий рік склала 12.3%.

Це майже удвічі менше, ніж у попередньому році. Уряд прогнозує подальше зниження інфляції і у новому році - до менш, ніж 10%. Експерти ж вважають такі оцінки заниженими, і очікують пришвидшення інфляції по завершенні виборів.

Рік тому офіційна інфляція в Україні перевищувала 22%. На кінець 2009 року вона уповільнилася майже удвічі. Така тенденція триватиме і у новому році – вважає міністр економіки Богдан Данилишин.

Проте тільки за грудень літр молока у моєму найближчому магазині подорожчав із 5 до 8 гривень, а картопля на базарі – із 2 до 4 гривень. Якщо раніше продавці, і навіть бабуся із села на Київщині, яка продає картоплю, пояснювали зростання цін зростанням курсу долара, то принаймні у грудні цей фактор можна було не згадувати – курс гривні стабілізувався, і понад місяць коливався близько 8 гривень. Так само парадоксом виглядає те, що ціни на найпростіші харчі на очах за місяць зросли на 30-50%, а вся річна інфляція, за підрахунками Державного комітету статистики, склала лише трохи більше 12%.

Зрозуміло, що у загальному показнику враховуються не тільки ціни на харчі, і річна інфляція у країні враховує зміни у цінах в промисловості, транспорті, комунальному господарстві. Але навіть при цьому, як каже експерт Інституту світової економіки Ірина Клименко, залишаються питання. Наприклад, чому таким слабким є вплив від десятків мільярдів гривень, надрукованих цього року для порятунку банківської системи, що, за визнанням самих урядовців, не завжди спрямовувалися за призначенням? Експерт також вважає, що свій вплив на інфляцію мали і численні ініціативи різних гілок влади, та й навіть опозиції, із підвищення соціальних виплат. Той самий фактор впливатиме на зростання цін і у новому році, принаймні у перші місяці – каже Ірина Клименко:

“Багато чого ми просто не знаємо, тому що це є закритою інформацією, і уряд, який розпоряджається цією інформацією, дуже дозовано видає її для публічного використання. З іншого боку, ми знаємо, що багато грошей було просто надруковано для того, аби знайти спільну мову із електоратом та задовольнити якісь потреби бізнесу, який допомагає тим чи іншим кандидатам”.

Із виборами, чи радше, їх завершенням, пов’язує пришвидшення інфляції і експерт інвестиційної компанії Astrum Олексій Блінов. Він пов’язує відновлення зростання інфляції із неминучим підвищенням комунальних тарифів:

“Головним чинником прискорення інфляції наступного року буде неминуче підвищення цін на комунальні послуги. Загальновідомо, що не зважаючи на зростання ціни на газ, уряд до виборів вдається до політики субсидування і утримується від підвищення тарифів. Це було одним із пунктів непорозуміння між Україною та МВФ. Нажаль, я не можу погодитися із тим прогнозом інфляції у менше, ніж 10%, який уряд закладає на наступний рік. На нашу думку, інфляція за підсумками нового року, тобто, грудень до грудня, складе 20%.”

А те, що офіційний показник інфляції є дещо меншим, аніж “інфляція” у гаманцях пересічних українців, експерти пояснюють тим, що розрахунки споживчих цін Держкомстату базуються на застарілому споживчому кошику, до якого, до того ж, входять товари, ціни на які регулюються, наприклад, “соціальний” хліб. Відтак, офіційні підрахунки відбивають зростання цін для найменш забезпечених українців, тоді як справжні витрати середнього класу залишаються поза увагою.