Українські вибори: оцінки спостерігачів

Спостерігачі за виборами
Image caption Спостерігачі за виборами

Перший тур президентських виборів в Україні дістав дуже схвальні оцінки іноземних спостерігачів. При цьому чи не вперше оцінки західних спостерігачів та спостерігачів від СНД мало чи різнилися. Спільною була також і думка, що недоліки у виборчих списках, вади виборчого законодавства та неузгодженості у порядку внесення змін у списки в день виборів, а також подекуди масове голосування вдома, не мали вирішального впливу на результати голосування.

Вільна від адміністративного ресурсу, тиску та залякувань виборча кампанія, під час якої всі кандидати могли представити свою програму, а виборці – зробити вільний та усвідомлений вибір, – чи не вперше Україна отримає такі оцінки іноземних спостерігачів, особливо, якщо пригадати попередні вибори президента.

Голова місії спостерігачів від ОБСЄ Жоао Суареш назвав перший тур нинішніх президентських виборів “великим прогресом” у порівнянні із виборами 2004 року, а також заявив, що вони є “дуже багатообіцяючими з точки зору розвитку демократії в Україні.”

Окремі недоліки – у виборчому законодавстві, реєстрі виборців чи порядку внесення змін до нього, - не затьмарили загальну позитивну картину, і загалом, як вважають європейські спостерігачі, результати першого туру виборів реально відбивають політичні уподобання українців. Матіас Йорші з Парламентської Асамблеї Ради Європи каже, що Україна заслуговує на привітання:

“Вперше від часів здобуття незалежності, вибори в Україні відбувалися так само, як і у будь-якій демократичній країні. Ми і досі не знаємо ім’я остаточного переможця виборів. І це само по собі свідчить, що в українців існує справжній вибір. Вибори мають бити цікавими для виборців та політиків, але нецікавими для спостерігачів. Саме так і сталося – спостерігачі нудьгували, бо все було спокійно і упорядковано. Крім того, треба враховувати, що все це відбулося не завдяки виборчому законодавству, а всупереч йому, бо раніше українським політикам було властиво не грати за правилами, а грати із самими правилами. Звичайні українці, а не олігархи із всіма їхніми грошима, з усіма медіа, визначають, хто керуватиме Україною. Я також хотів би привітати українців із тим, що вони показали толерантність, гідність і чесність. Тепер черга за українською елітою досягти такого ж рівня політичної культури.

Західні спостерігачі також сподіваються, що ці вибори, якщо другий тур дістане такі самі високі оцінки, як і перший, відкриють нову стосунку в українській історії – каже депутат від Європарламенту Павел Коваль:

“Якщо поглянути назад, і пригадати останні президентські вибори, “помаранчеву” революцію, демократичні стандарти та механізми в Україні зробили великий крок вперед. Вільні та демократичні вибори є найкращою гарантією незворотності у просуванні України до членства у Європейському Союзі. А щодо активності українських виборців, то більшість європейських країн, зокрема, і Польща, можуть тільки мріяти про таке. Україна втратила кілька останніх років для проведення реформ та змін. Я сподіваюся, що саме ці вибори дозволять Україні надолужити згаяний час на шляху до європейської інтеграції.”

Чи не вперше під час виборів в Україні думка спостерігачів від країн на Захід та на Схід від України мало чим відрізняється. Говорить керівник місії спостерігачів від СНД, перший заступник голови Ради Федеральних Зборів Росії Олександр Торшин:

“Виборча кампанія та саме голосування, не зважаючи на окремі недоліки, відповідають критеріям вільних, справжніх виборів на основі загального рівного виборчого права та таємного голосування. У виборах взяли участь 18 кандидатів, які представляли альтернативні політичні погляди, що забезпечило справжнє змагання та дало виборцям можливість вибору. Всі кандидати мали можливість вільно вести виборчу кампанію в Україні, утім, дехто з кандидатів звинувачував інших, що підірвало довіру частини виборців. Виборче законодавство забезпечило базу для демократичних виборів, і його дотримувалися добросовісно. У той таки час, вже під час виборів законодавство змінювалося, і, в окремих випадках, це створювало плутанину. Деякі питання, такі, як реєстрація виборців у день голосування, потребували більш ретельного визначення. Також доопрацювання потребує і список виборців.”

На ці ж проблеми звертають увагу і в українському Комітеті виборців, оцінки якого не такі райдужні, як у іноземних спостерігачів. Говорить голова комітету Олександр Черненко:

“На певних дільницях траплялися аномалії, коли 10, а то і 15% виборців голосували вдома. Траплялися випадки, коли ці заяви фальшувалися. Наприклад, голова нашого запорізького відділення дізнався, що його дідусь, який помер рік тому, написав заяву, аби до нього прийшли зі скринькою. Тобто, на цьому етапі були зловживання, але їх загальна цифра не є також критичною, що могла би суттєво змінити результати виборів.”

Утім, ці вибори, що дістали високі оцінки спостерігачів, для мене особисто стали справжнім шоком, коли у списку виборців я побачила абсолютно незнайому особу, зареєстровану у моїй власній квартирі.