Як подорожують закарпатці?

Закордонний паспорт
Image caption Закордонний паспорт

Жителі Закарпаття - області, яка межує з чотирма державами Східної Європи - звикли їздити за кордон часто. Багатьох з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Польщею поєднують родинні зв'язки, бізнес, робота.

Зі вступом цих країн до Шенгенської зони, подорожі закарпатців значно ускладнилися, навіть попри те, що там діє угода про малий прикордонний рух, яка дозволяє без віз їздити тим, хто мешкає у 30-кілометровій прикордонній зоні. До 2008-го року, візу, наприклад, в Угорщину, можна було отримати без запрошення з країни-сусідки. Діяла вона цілий рік. Зі вступом два роки тому Угорщини, а також Словаччини та Польщі у Шенгенську зону, для отримання хоча б короткотривалої візи треба мати виклик чи запрошення, а на самому кордоні треба довести свою фінансову спроможність до подорожі.

"Малий прикордонний рух"

З 1 січня 2008 року було запроваджено угоду про "малий прикордонний рух", який передбачає безвізовий перетин кордону до сусідніх країн українцям, які мешкають у 30-ти чи 50-ти кілометровій прикордонній смузі.

Керівник Управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму Закарпатської обласної адміністрації Ернест Нусер сказав, що вони сподівалися, що до цієї зони увійде вся область:

»Це - шенгенська норма. І прикордонна зона по обидва боки кордону встановлюється у 30 кілометрів. Однак, у окремих випадках може бути розширена до 50-ти кілометрів. Ми, українська сторона, на переговорах наполягали і просили, щоби Європейська комісія розглянула таку можливість, щоб увійшла вся область.»

Але вся область у цю зону не увійшла. Більше того, потрапити за кордон закарпатцям стало набагато складніше. І нині це є проблемою номер один для мешканців області. Для отримання документу, який дозволяє спрощено перетинати кордон, потрібно звбрати більше документів, аніж для отримання Шенгенської візи.

Вимагають документ від запрошуючої сторони, довідки з місця роботи, відсутність заборгованостей у банках, довідки з податкової інспекції, докази платоспроможності, медичні документи, тощо. Ось як про це розповідає один із місцевих мешканців:

»Мені треба показувати повний набір документів. Вони придираються до кожної бумажки. Їм треба виписку з банку, що у тебе є налічка, гроші. Їм треба довідку про доходи з податкової інспекції. А словакам не треба НІЧОГО. Закордонний паспорт і всьо.»

Етнічне Закарпаття

На Закарпатті проживає понад 30 тисяч етнічних словаків та 140 тисяч угорців, велика кількість українців пов'язані родинними і дружніми зв'язками із країнами-сусідами. Закордон для закарпатців - це також одна з головних можливостей заробітку. Коли у 2004 році Віктор Янукович приїздив на Закарпаття в якості кандидата у президенти, на відкритті угорської школи, він пообіцяв в разі його обрання запровадження подвійного громадянства для етнічних угорців і внесення відповідних змін у Конституцію.

Тоді ця заява мала великий резонанс. Цим частково можна пояснити, чому Закарпаття на виборах голосує відмінно від інших західних областей. І на тих, і на цих виборах найвищий рейтинг тут - саме у лідера Партії регіонів. Ужгородський політолог Віктор Пащенко каже, що це типово особливо для районів, де переважає угорське населення:

«Для закарпатських угорців, в угорськомовних районах, Янукович є більш популярним, ніж, скажімо, Тимошенко, чи, наприклад, Яценюк. Тут мають значення і розмови про подвійне громадянство. Крім того, їх приваблюють і обіцянки про другу державну мову, тому що українською вони володіють гірше, ніж російською.»