Козацькому роду нема переводу - С.Тібюрс

Лави Хмельницького крайового козацтва поповнилися чорношкірим прихильником. Африканець Сіту Тібюрс пройшов відповідну підготовку, вивчив мову, історію та здійснив усі необхідні традиційні церемонії.

Image caption "До останнього подиху життя шануй батька-матір, люби Україну та почитай побратимів"

Чоловік за віросповіданням католик, проте зовсім не перший в українській історії темношкірий козак. З Україною Сіту пов'язав свою долю майже два десятиліття тому, одружившись із подолянкою.

"До останнього подиху життя шануй батька-матір, люби Україну та почитай побратимів", - з такими словами хмельницькі козаки висікли нагайкою конголезця Сіту Тібюрса. Саме на вірність Україні, її народу, церкві та українському козацтву присягнув сорокарічний африканець, який живе у Хмельницькому вже більше п'ятнадцяти років. Це для нього, каже, честь, та й з історією козацтва вперше познайомився ще на батьківщині.

"Я вирішив добровільно стати козаком. Поважаю традиції, дуже поважаю традиції, культуру - козацьку культуру і історію козаків. У мене є друзі, які також козаки. У мене тут є сім'я, дитина. Культура, спілкування - тут усе дуже мені подобається", - каже Сіту Тібюрс ламаною російсько-українською мовою.

Сіту вирішив влитися у строї крайового козацького товариства два роки тому. Весь цей час до нього придивлялися, ще з півроку чекали згоди вищої канцелярії. Там на подібний запит відреагували розгублено, - каже заступник крайового отамана Юрій Басистий, - бо в новітній історії України схожих випадків не було.

Image caption Як справжній козак, ройовий Сіту скупався в ополонці

"Чесно кажучи, на наше керівництво це теж навело шок, тому що вони дуже довго думали. Видно, піднімали історичні документи, факти, як це зробити вірно і чи були такі випадки. І виявляється, що на Січі були темношкірі козаки, тільки називали їх сарацинами", - розповідає пан Басистий.

За звичаєм, посвяту здійснили в церкві. Після присяги новоспеченому козакові присвоїли звання ройового. А ось своє козацьке прізвисько він отримає лише після відповідної ради.

Сьогодні для Сіту, що переважно думає французькою, головне - опанувати українську мову.

"В українському козацтві це перший випадок, коли приймають темношкірого в українське козацтво. Звичайно, це є подією, але це не було подією тоді, коли козацтво було поширине на теренах України. В козацтві були різні народності і різні нації. Були і корейці, були і китайці, були і арапи, тобто люди з темною шкірою. На сьогодні це є подія. Бо, як я вже казав, - цей один козак вартий цілої сотні. І ця сотня, сподіваюся, з початком першого козака примножуватиметься і надалі... Вже є отаман цієї сотні. Майбутній отаман", - каже протоієрей Леонід Дяченко.

Як справжній козак, на Водохреща Сіту вперше в житті скупався в ополонці. Для африканця це більше, ніж просто екзотика. Каже: мусить стати справжнім козаком, а відтак ніяких перешкод не бачить, навіть якщо й боязко.