А.Ісмаїлов: мусульманський одяг - вибір

паранджа

По тому, як парламентський комітет у Франції рекомендував заборонити французьким мусульманкам носити паранджу в державних установах, до дискусії в тій країні долучилися політики. Ліві партії виступили проти таких от спроб державного регулювання стилю одягу.

А про те, наскільки актуальна проблема одягу для українських мусульманок, Бі-Бі-Сі розповів доктор теології, заступник муфтія Криму Айдер Ісмаїлов. Богдан Цюпин почав розмову із запитання, як він ставиться до рішення французького парламенту.

Айдер Ісмаїлов: Так, справді, подібні випадки вже були у низці інших країн Європи, і ця проблема чи це питання вже тривалий час обговорюється. Я вважаю, що одяг, який мають носити мусульманські жінки, виписаний у Корані, тобто священній книзі мусульман, а також згадується у висловлюваннях пророка Мухамеда, тому для мусульман це - релігійний припис. Кажу це лише для того, щоб ви зрозуміли, що тут немає жодної політичної складової.

Бі-Бі-Сі: Але у різних країнах і культурах різні вимоги до одягу?

Айдер Ісмаїлов: Так, ви і справді вірно підмітили, що варто розрізняти культурні традиції, що склалися на тій чи іншій території, у тому чи іншому суспільстві, та релігійні приписи. Релігійні приписи вимагають від жінок закривати усі частини тіла, окрім долоней і обличчя, а одяг не повинен щільно прилягати до тіла і світитися. Це власне і все, а решта, як от колір чи фасон, залежить від традиції. Звісно, іслам не вимагає від жінок вбиратися у все чорне, іслам не вимагає цілком закривати обличчя - це вже чинник традиції.

Бі-Бі-Сі: Наскільки важко інтегруватися у Європу тим, хто жорстко слідує вимогам ісламу?

Айдер Ісмаїлов: Жорсткість можна по-різному тлумачити. Тут складність, на мою думку, не у самому ісламі, а в його різному розумінні тими, хто вірує, - саме у розумінні. Наприклад, у Саудівській Аравії воно може бути дещо іншим, аніж, скажімо, у Туреччині, чи у Криму, чи серед мусульман України. Тому поняття жорсткості дуже відносне.

Бі-Бі-Сі: Але ми говоримо про Європу, де на загальному тлі люди в мусульманському вбранні вирізняються з-поміж інших.

Image caption На вулиці - будь-ласка, в школі - ні, вирішили французькі парламентарі

Айдер Ісмаїлов: Я би подивився на це трохи з іншої точки зору. Можливо так, цей стиль одягу не є характерним для Європи в цілому, але усе залежить від особистих поглядів людей. Адже коли ми бачимо, наприклад, людей в екстравагантному вбранні, які відрізняються від інших, ми поважаємо їхній вибір, якщо він не суперечить загальноприйнятним принципам моралі. Тут багато залежить від держави і засобів інформації, які повинні пом'якшувати загальне ставлення людей і вчити їх не акцентувати зайву увагу, зокрема, на вбранні мусульманських жінок.

Бі-Бі-Сі: Як щодо ситуації в Україні, зокрема в Криму? Чи буде тут більше жінок у мусульманському вбранні?

Айдер Ісмаїлов: Гадаю, це має бути особистий вибір кожної людини - вбиратися в той чи інший одяг. Як, власне, і наслідувати приписи Корану - це також особистий вибір кожної конкретної людини.

Бі-Бі-Сі: Чи будете закликати більше наслідувати приписи?

Айдер Ісмаїлов: Існують чіткі приписи релігії, визначені у Корані, і ті з них, які можна виконувати на території України стосовно, скажімо, обрядових ритуалів чи носіння одягу тощо, - звісно, нашим обов'язком є роз'яснення вимог ісламу мусульманам і мусульманкам. Так само, як християнські священнослужителі роз'яснюють пастві християнство, чи рабини - іудаїзм. Головне при цьому - зберігати взаємоповагу до інших конфесій і не намагатись змальовувати власну релігію вищою чи кращою за інші. Бо тоді справді можуть з'явитись проблеми.