Обласні адміністрації позиваються проти Держказначейства

Гроші

Дедалі більше областей України повідомляють про затримки із перерахуванням коштів на соціальні видатки та інші бюджетні витрати із державного бюджету.

Водночас у Міністерстві праці та соціальної політики, а також у Мінфіні запеняють, що всі потрібні гроші Державне казначейство перераховує вчасно, а повідомлення з регіонів розцінюють, як політичні.

Оглядачі ж прогнозують поновлення практики невиплат чи часткових виплат бюджетних зарплат, пенсій та соціальної допомоги – навіть після завершення виборів.

За офіційною інформацією Міністерства фінансів, оприлюдненої у четвер, Україна завершила 2009 рік із дефіцитом зведеного бюджету у понад 20 мільярдів гривень. І, хоча у Мінфіні наголошують, що цей дефіцит на третину менше, ніж очікувалося, зрозуміло, що для бюджетників ця цифра нічого гарного не означає.

Ще від кінця грудня минулого року деякі області почали заявляти про недоотримання коштів від Казначейства для фінансування бюджетних витрат. Черкаська та Донецька обласні державні адміністрації навіть подали судовий позов проти Держказначейства, звинувачуючи його у блокуванні рахунків.

Що означатиме виплата без реформ?

Ситуація ще більше загострилася, коли на початку цього тижня начальник департаменту фінансової політики Львівської міськради Олег Іщук заявив, що місто перебуває на межі дефолту, бо Державне Казначейство не фінансує не тільки такі видатки, як будівництво олімпійського стадіону, але й захищені соціальні статті, такі, як харчування дітей у садочках та школах або ж допомога на дитину.

Водночас міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова заявила, що за її інформацією, все бюджетне фінансування, передбачене для Львова, принаймні, соціальні видатки, перераховано місту вчасно. Крім того виконуючий обов’язки міністра фінансів Ігор Уманський заявив, що всі необхідні кошти на рахунках Львова є, і проблем із фінансуванням видатків бути не повинно. Урядовець також твердить, що для вчасного отримання коштів треба просто правильно оформлювати платіжні документи, і скеровувати їх до Казначейства.

Утім те, із яким нетерпінням у Мінфіні чекають на отримання чергового траншу від МВФ, і заявляють про бажання знову вийти на зовнішні ринки запозичень вже у квітні-травні, те, що уряд виділив Міністерству енергетики понад 300 мільйонів для зарплатні шахтарям за січень із Стабілізаційного фонду змушує оцінювати реальну ситуацію у державному бюджеті не так оптимістично.

Якщо впродовж найближчих місяців не вдатися до серйозних змін у бюджетній, фіскальній системі, а також системі пільг та соціальних виплат, Україна опиниться на порозі відновлення невиплат, недовиплат чи затримок із соціальними та бюджетними видатками – каже експерт Центру Разумкова Андрій Биченко.

Вчасна ж виплата без реформ означатиме, що у країні почав працювати друкарський верстат. Експерт вважає, що на 60% у такій ситуації винна криза в українській політиці і вибори, ще на 40% - економічна криза, і, як наслідок цих двох – відсутність бюджету країни, через що розпис витрат фактично здійснюється у “ручному” режимі.