Протест проти ''мовного'' рішення Конституційного суду

Цими вихідними в Україні відзначали міжнародний день мови. Згідно з результатами останнього референдуму, українську рідною для себе вважають дві третини населення країни, а переважна більшість решти – російську. Обидві мовні групи нарікають на утиски і порушення своїх мовних прав.

За прогнозами експертів, після президентських виборів мовне протистояння може посилитися.

В рідній школі - рідну мову

Image caption гарбузи біля воріт Конституційного суду

Кілька десятків людей напередодні дня рідної мови принесли до будівлі Конституційного суду в Києві гарбузи. У такий спосіб вони протестують проти рішення суду, яким він скасував одну з постанов уряду, яка зобов’язувала вчителів українських шкіл у робочий час послуговуватися лише державною мовою.

Оксана Левкова, одна з керівниць громадського руху “Не будь байдужим!”, який і організував символічну акцію, вважає, що рішення суду порушує Конституцію, до того ж, її насторожує, що судді винесли його саме після виборів президента.

“Гарбузи – це український народний символ, який означає відмову, або давання відкоша дівчин хлопцеві, який їй пропонує одружитися, тобто сватається до неї. В цьому випадку ми показуємо свою незгоду з тими одіозними політиками, а тепер, як стало зрозуміло, і суддями, які сватають Україні неорганічну для неї систему виховання,” – розповіла Оксана Левкова.

Вона каже, що не всі судді погоджуються із прийнятим більшістю рішенням, і саме з їх підтримкою громадські активісти намагатимуться оскаржити рішення Конституційного суду.

Яких шкіл бракує?

Серед учасників акції було кілька зірок шоу-бізнесу, в тому числі і Вадим Красноокой з гурту Mad Heads XL.

Він розповів Бі-Бі-Сі, що хотів би, аби його син навчався у школі українською: “Діти засвоюють мови, граючись. Наскільки мені доводилося зустрічати інформацію, діти до чотирьох мов можуть вивчати в школі і легко їх засвоювати. Треба просто створити такі умови. З українською мовою ситуація особлива через те, що в багатьох регіонах нашої держави дитина тільки в школі і може нормально вивчити мову, але якщо там тільки ці умови створені.”

Image caption Письменниця Ірена Карпа: ''моя собака спокійно розуміє українську мову''.

Громадські активісти також посилаються на соціологічні дослідження Києво-Могилянської академії, згідно з якими тільки кожен третій респондент з школах з українською мовою викладання вважає, що українською там говорять “майже всі”.

Також нерідко йдеться про брак україномовних шкіл в окремих регіонах, зокрема в Криму.

В свою чергу, російськомовна громада також скаржиться на неможливість задоволення своїх мовних потреба в Україні, розповів Бі-Бі-Сі голова Російської громади України Костянтин Шуров:

“На сьогоднішній день росіяни в Україні позбавлені права отримувати вищу освіту російською мовою, виховувати своїх дітей в дитячих садочках російською мовою, і щороку кількість шкіл з російською мовою зменшується на 100-150 планово.”

Мовне питання

Нарікання на несправедливу мовну політику в Україні були чи не за кожної нової влади.

Під час президентства Віктора Ющенка російськомовні громадяни і політики, які намагаються симпатизувати їм, скаржилися на рішення щодо переведення на українську всього кінопрокату, переважної більшості реклами та посилення місця української мови в телерадіоефірі.

Віктор Янукович перед виборами знову обіцяв надати російській статус державної. Однак, ще до інавгурації нового президента в Україні заговорили про утиски української. В неофіційних розмовах журналісти розповідають, що на телеканалах зменшують її частку.

А днями Віктор Ющенко попросив Генпрокуратуру порушити справу за фактом мовної та національної дискримінації на підприємстві в Павлограді, де за словами речниці голови держави більше десяти працівників звільнили за те, що вони спілкувалися українською.