Гральний бізнес - заборона і наслідки

Казино
Image caption Казино

В Україні уряд заборонив азартні ігри ще торік у травні. А у червні Верховна Рада ухвалила закон про заборону того виду бізнесу. Тоді було багато обурень і навіть акцій протесту працівників гральної індустрії, які скаржилися на втрату роботи. Проте, як твердить головний координатор громадської компанії «Форум порятунку Києва» Віталій Черняховський, ця заборона не є дієвою, оскільки за порушення її не передбачається кримінальної відповідальності.

Бі-Бі-Сі: Чи вбачаєте ви більше позитиву, чи негативу у забороні ігорного бізнесу в Україні з огляду на російський досвід, де заборона призвела до зростання кількості нелегальних казино?

В. Черняховський: Однозначно позитив. Навіть якщо взяти до уваги, що гральний бізнес так легко не зламаєш, треба мати на увазі, що все ж таки відповідно кількість цих закладів зменшилася більш ніж на половину. Тобто, навіть те, що вони відродилися під виглядом інтерактивних клубів, Інтернет-клубів, -центрів, -кафе, все одно менше стало на 50%. Це вже велика перемога, але зупинятися на цьому просто неможливо.

Бі-Бі-Сі: І що, на вашу думку, треба далі робити?

В. Черняховський: Треба зробити абсолютно логічні речі. Наприклад, так само, як зараз за розповсюдження наркотиків є окрема стаття кримінального кодексу України. І відповідно тому проникнення нелегальних наркотиків у суспільство набагато менше, ніж, наприклад, легальних – скажімо, алкоголю й тютюну. Тобто, бачите, якщо дозволити певний вид наркотиків, то він йде впевнено і дуже сильно розвивається і захоплює подекуди до 90% населення. Скажімо, це по алкоголю. А проникнення нелегальних наркотиків при всій небезпеці десь 5% і навіть менше. Тому уявіть собі, що у нас було б всього 5% людей, які вживають алкоголь. Це досить небагато. І в цілому суспільство було б зовсім інше. Так само з гральним бізнесом. Його треба не тільки заборонити, а й встановити за нього жорстку кримінальну відповідальність. Відповідно цього не було за часів незалежної України. За радянських часів організація азартних ігор і участь у них кримінально переслідувалися, тому, звичайно, ні про які казино і гральні автомати тоді і мови не було. Це неможливо було зробити. Це було дуже небезпечно.

Image caption Казино

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви вважаєте, що легалізація гральної індустрії неможлива не за яких умов, навіть якщо, наприклад, оподатковувати і обмежувати вік, якось суворо контролювати і так далі. Що цього все одно просто не повинно бути тому, що це дуже небезпечно?

В. Черняховський: Звичайно! Ну от уявіть собі, що в квартирі, у сім’ї заводиться лудоман – людина, яка тільки сидить і думає, чи їй бігти до Інтерактивного клуба, чи до тих казино, які працюють, і спустити ваші гроші. Ви ж будете ночувати й днювати в цій квартирі, сидіти цілими днями й дивитися, що він робить, що він виносить з хати… Це ж неможливо! А в принципі це дуже серйозне психічне захворювання. Називається лудоманія. Навіщо ж така діяльність, яка робить замість здорових людей лудоманів? Навіть якщо ви йдете до супермаркету, ви все ж таки дивитесь, які товари ви купуєте. Якщо там якась річ, якийсь продукт чи товар має протилежні якості – скажімо, ви купуєте огірок, а він виявляється отруйним, ви ж не будете купувати його? Я розумію, що є багато людських вад, пороків, але це не означає, що треба їм потурати. Мова йде про те, що треба взагалі ставити нормальні рейки і припиняти розмови, які весь час ідуть про бізнес. Не може бізнес диктувати, як розвивати суспільство. Тому що суспільство повинно мати якісь моральні критерії. Не дарма ж були дані десять заповідей. І вже потім вони удосконалювалися. Відповідна людина має дотримуватись якихось моральних норм. От про це мова йде. Ця діяльність абсолютно аморальна і ніякої користі державі не приносить. Я хочу вам сказати, що весь гральний бізнес, навіть коли він був на піку свого розквіту (коли гральні автомати й казино були на кожному кроці і ледве не на зупинках та біля шкіл)… А ви знаєте, чому депутати Верховної Ради заборонили гральний бізнес – тому, що спасу не було ніякого, ставили де попало! І весь гральний бізнес України приносив до державної скарбниці приблизно всього 70 мільйонів доларів США. Тобто, приблизно 600 мільйонів гривень. Фактично такі цифри дуже маленькі, і повірте, це не ті цифри, заради яких треба затівати цю історію. Ну просто не варто!