Черкаська земля задарма?

На Черкащині багато галасу наробила історія про те, що невідомі приватні підприємства за безцінь отримали в оренду на майже 50 років 16 гектарів лісу, розташованого на березі Дніпра.

Image caption фото зі сторінки ukrainetrek.com

Як сказано у документах, з метою "вивчення польоту комарів". Оренда одного гектару лісу коштуватиме їм 37 гривень на рік.

Один із керівників Канівської районної ради Микола Фесенко розповідає, що лісові ділянки поряд із селами Бобриця та Ліплява Канівського району виділили ще влітку минулого року. Підставою для цього було розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації.

"Комар носа (не) підточить"?

Згідно з документом, каже пан Фесенко, орендарями лісу є 12 приватних підприємств, які, згідно з офіційними документами, збираються тут досліджувати комарів.

Микола Фесенко: «Ці всі приватні підприємства називають фірми-одноднєвки. Зареєстровані у Каневі і на одне прізвище - Пінчук Ірину Василівну».

За словами заступника голови Канівської районної ради Миколи Фесенка, землі виділили в оренду без дотримання належної процедури.

Не було оголошено конкурсу. Сумніви викликає і ціна оренди - за гектар усього до 37 гривень на рік: «Таке обґрунтування дали обласна державна адміністрація, комісія по розгляду земельних питань».

Депутати Канівської районної ради звернулися до Генеральної прокуратури України з проханням перевірити угоду.

Минулого тижня з Києва відповіли, що справу розглянули й направили для перевірки у Черкаську обласну прокуратуру.

Прес-секретар прокуратури області Ольга Лактіонова повідомила, що офіційного звернення до їхньої інстанції не було: «Ми знаємо про цей факт зі ЗМІ. Якщо дійде це звернення, то ми проведемо перевірку».

У Черкаській обласній державній адміністрації на всі закиди відповідають, що дають тільки розпорядження, а оформляє оренду місцева рада, вникати у подробиці - це не їхня компетенція.

Ласий шматок

Мешканці села Бобриці розповідають, що ця територія давно припала до вподоби якійсь впливовій особі. Хто це - вони не знають. В цьому селі вже є ділянки, які належать високопосадовцям із Києва.

Люди припускають, що за роки оренди ліс кілька разів перепродадуть і зрештою віддадуть на правах власності цій же людині.

Виділення лісу на дослідження комарів - це перший подібний випадок на Черкащині, пов'язаний із цими комахами.

Минулого року обласна рада виділила з бюджету понад 700 тисяч гривень на боротьбу із малярійними комарами в Лисянському районі.

Санітарний лікар за спеціальністю, позафракційний депутат Черкаської обласної ради Любов Майборода, яка оприлюднила інформацію, каже, що на Черкащині нема кліматичних умов для виникнення спалахів малярії.

Любов Майборода:«Я навіть написала своєму колезі, головному лікарю обласної СЕС, запит - чи реєструвалася малярія в Лисянському районі протягом останніх 20 років. Він відповів, що був один випадок завезеної малярії. А місцевої малярії в Лисянському районі, як і в усій Черкащині, не реєструвалось».

Думка юриста

Махінації із землею - це проблема для всієї України. Про це розповів Бі-Бі-Сі юрист юридичної компанії «Вега Консалтинг» Віктор Кобилянський.

Бі-Бі-Сі: Чи є подібні кричущі випадки підозрілих оборудок на ринку землі?

Віктор Кобилянський: Заборона на продаж землі у нас є для певних земельних ділянок. Заборона існує для сільськогосподарських земель, для інших - ні. Але законодавство передбачає чітко й однозначно, що продаж земель, а також продаж права оренди на земельні ділянки має відбуватися тільки через земельні торги, аукціони. От саме тут найбільше порушень. Намагаються усіма способами обійти проведення аукціонів. Цей випадок із черкаською землею - приклад брутального порушення закону. Цілком зрозуміло, що це порушення не тільки з боку орендарів, які хотіли отримати земельну ділянку. Це порушення і з боку чиновників. Адже для того, щоби взяти земельну ділянку в оренду, розробляється проект відведення, який погоджується п'ятьма інстанціями, має бути затверджений районною державною адміністрацією, якщо це за межами населеного пункту, і має бути прийнято відповідне рішення. Якщо ж настільки грубо порушено закон, то очевидно, що в цьому «замарені» і чиновники, і можливо, правоохоронні органи.

Стосовно інших прикладів, то законодавство передбачає й інші випадки, коли аукціон не потрібен. Тож саме ці випадки намагаються спритні «дєлки» використати для незаконного оформлення землі. Приміром, непотрібно проводити аукціон для земельної ділянки під об'єктом нерухомості, тоді заасфальтовану ділянку називають об'єктом нерухомості. Коли об'єкт нерухомості знесений 30 років тому, а його через суд домагаються визнати існуючим і на цій підставі беруть у власність чи оренду гектари землі.

Бі-Бі-Сі: Як можна і чи можна боротися із незаконним виділенням земель, як у випадку з лісом і комарами? І чи є якісь механізми, як на це може впливати громадськість, селяни, у яких цю землю відбирають?

Віктор Кобилянський: Боротися можна. По-перше, контроль з боку правоохоронних органів, контроль суспільний. Але принциповим вважаю, що для цієї боротьби потрібно все ж таки законодавство. Хоча те, що Верховна Рада з 2001 року досі не змогла затвердити порядок проведення земельних торгів, чого вимагає 137 стаття Земельного кодексу, здається дуже дивним. Враження складається, що самим депутатам вигідно, щоб цього порядку не було і щоб ніхто зі звичайних людей, звичайних підприємців не зміг отримати землю, крім тих, хто наближений до влади.