Туристи розкопують Крим за гроші?

Археолог

У Криму для збільшення кількості туристів планують залучати їх до археологічних розкопок. Як стверджують автори ідеї, пляжний відпочинок дедалі більше набридає гостям півострова і цей проект допоможе їм по-новому подивитись на Крим, осягнути його цікавість і одночасно поповнити бюджет.

У Криму туристам хочуть запропонувати за гроші попрацювати на справжніх археологічних розкопках. Такий проект розробив Кримський історико-археологічний фонд «Надбання тисячоліть». Згідно із задумом, археологічні тури будуть організовувати на базі вже працюючих експедицій під керівництвом професійних археологів:

“У Криму багато археологічних пам’яток. Очевидно, що ці пам’ятки цікаві багатьом людям, які захоплюються історією, зокрема Криму. Водночас, на мою думку, у сенсі екскурсійному, туристичному зараз використовуються лише три таких пам’ятки – це Херсонес, печерне місто Чуфу-Кале та Судакська фортеця. Потенціал решти подібних пам’яток, туристичний, екскурсійний потенціал не використовується. Власне, глобальна ідея полягає в тому, щоб цей потенціал реалізувати”, - говорить директор фонду «Надбання тисячоліть», відомий кримський археолог, професор Ігор Храпунов.

Із цікавістю до нової ідеї поставилася і більшість туристичних операторів Криму. Однак в Міністерстві курортів та туризму автономії до проекту поставилися скептично. Перший заступник міністра туризму Криму Марина Слесарева в інтерв’ю Бі-Бі-Сі заявила, що більшість археологічних об’єктів півострова не в тому стані, щоб туди масово пускати туристів, які можуть невиправно зашкодити пам’яткам:

“Залучати масштабно, розробити цілу програму з археологічних турів – чи не вийде це боком для Криму? В першу чергу ми повинні думати про збереження нашого культурного надбання. Я би масштабно до цього питання не підходила!”

На думку пані Марини краще цей вид туризму розвивати для вузького кола людей, що мають спеціальні навики археологічної роботи, наприклад іноземних студентів-археологів чи археологів-аматорів, і тільки на тих об’єктах, які не знаходяться на межі зникнення. Решту, на її думку, мають вивчати тільки професіонали, а ті об'єкти, до яких не доходять руки, треба консервувати.

Натомість заступник голови Республіканського комітету з охорони культурного надбання В’ячеслав Зарубін упевнений, що туристи під керівництвом професіонального археолога не зможуть зашкодити об’єктам, а більш ніж п’ять тисяч кримських археологічних пам’яток, зможуть, за умови реалізації проекту, заробити значні кошти для поповнення бюджету. Пан Зарубін зазначає, що таким чином пам’ятки зможуть заробити, зокрема і на свою реконструкцію:

“Наукові розкопки будуть здійснювати не самі туристи. Відкритий лист – необхідний дозвіл - видається спеціалісту високого рівня і він буде організатором роботи. А вже він, повірте, знає як людей організувати, як направити їхні зусилля в потрібне русло так, що і їм достатньо цікаво буде, і пам’ятці буде добре – його будуть досліджувати, вивчати, а може навіть і відновлювати”.

Погоджується з чиновником і професор Храпунов, який каже, що перед тим як запрошувати туриста на об’єкт, його спочатку треба підготувати і хоча б прибрати сміття:

“Туристи, які будуть там заходитись під керівництвом, або на чолі з екскурсоводом чи з археологом, звичайно ж не матимуть можливості зашкодити цій пам’ятці, на відміну від тих людей, які неорганізовано відвідують ці місця”.

Хоча питання про масове залучення туристів до робіт на археологічних пам’ятках відкрите, поодинокі туроператори вже пропонують такі послуги. Вартість тижневого туру складає шістсот-сімсот гривень.