300 років Конституції Пилипа Орлика

Пилип Орлик
Image caption Гетьман Пилип Орлик був автором першої Конституції України

300 років тому, 5 квітня 1710 року, у Бендерах за згодою шведського короля Карла XII було створено документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Козацька старшина та запорожці разом із гетьманом Пилипом Орликом вкотре підтвердили унікальний суспільний устрій - Гетьманщину.

Документ створювали в еміграції, враховуючи нещодавні події, перш за все Полтавську битву, що відбулася менш ніж за рік до ухвалення Конституції, яку часто називають однією із перших у світі. Одним із головних її авторів вважають Пилипа Орлика. Він був Генеральним писарем при гетьмані Мазепі і згодом став його наступником. Чимало сторінок політичної кар'єри та біографії Орлика пов'язані з Полтавським краєм.

Майбутньому гетьману України виповнився рік, коли під Хотином, захищаючи польську корону, загинув його батько - шляхтич-католик, нащадок старовинного чеського роду, представники якого осіли в Білорусі. Там у 1672 році і народився Пилип Орлик. Його мати, Ірина Малаховська, походила з православного литовсько-білоруського шляхетного роду. Сина виховала православ'ї. Деякий час він навчався в єзуїтському колегіумі у Вільно.

Невдовзі разом із матір'ю переїжджає до України, де у 1694 році закінчує Києво-Могилянську академію. Потім була нетривала служба у канцелярії київського митрополита. Згодом Пилипа Орлика запрошують до гетьманської канцелярії в Батурині. Припускають, що між цими призначеннями і відбулося його перше знайомство з Полтавою.

Image caption Рукопис першої Конституції України

"На весіллі небожа Івана Мазепи Івана Обидовського із Ганною Кочубей він знайомитьсяіз Ганною Герцик - донькою полтавського полковника Павла Герцика, і згодом після цього знайомства вони і одружуються", - розповідає історик заповідника «Полк Полтавської битви» Людмила Шендрик.

Мине десять років і подружжю доведеться залишати Полтаву разом із переможеними гетьманом Мазепою та королем Карлом. Причому Ганна Герцик так і не повернеться з чужини на рідну землю. А на початку, здавалося, молодят чекало щасливе заможне життя. Герцики - родовід із цікавою історією.

Вартий уваги тих, хто вивчає непрості українсько - єврейські стосунки. Із 1675 по 1695 рік, із перервами, Павло Герцик обіймав посаду полтавського полковника. Його батько-єврей, за різними даними торгував голками на полтавському ринку. Прийняв християнство, вдало одружився із дівчиною зі старшинського козацького роду. Все це сприяло кар'єрі сина Павла, каже історик Людмила Шендрик.

"Павло Герцик стає навіть полтавським полковником і навіть добре зарекомендував себе в полковницькому уряді. І ось у такому патріотичному дусі захисту інтересів України виховав і свою родину, свідченням чого є позиція його доньки Ганни Герцик, а також і синів. Три сини Григорій, Іван і Опанас були мазепинцями, пішли у вигнання разом з Іваном Мазепою, а потім були зв'язковими дипломатами Пилипа Орлика".

Image caption Одне з видань Конституції Пилипа Орлика

До шістдесятих років минулого століття на полтавських землях біля Дніпра було два історичних села: Старий і Новий Орлик. Існує версія, що їх отримав Пилип Орлик як придане за дружину. В Новому Орлику, за рік до затоплення, тобто у 1962 році почав працювати директором у місцевій школі Михайло Лось. Потім був директором та викладав історію у школі в селі, що побудували на новому місці, і так і назвали - Орликом.

«Я наполягав на тому, що назва така... Ну оскільки партійні чиновники дуже історією не цікавилися, то погодилися, і так збереглася ця назва. Старий Орлик став радянським, а нам залишили не Новий, а просто Орлик", - розповідає колишній директор Орлицької середньої школи Михайло Лось.

Пилип Орлик уже після Полтавської битви у 1711 та 1712 роках здійснив два походи в Україну. Дійшов до Білої Церкви. Недаремно історики часто називають його Гетьманом Правобережної України. Внутрішні чвари, ненадійність союзників - кримських татар не дозволили йому повноцінно втілити конституційні задуми.

Вигнаний удруге в еміграцію Пилип Орлик понад двадцять років шукатиме підтримки у правителів різних країн, щоб звільнити Україну від Росії. Але та, укріпивши абсолютну монархію, впевнено перетворювалася на могутню імперію.

У XVIII столітті чимало країн із такими тенденціями набували значного впливу. Конституція Пилипа Орлика мала закласти зовсім інші тенденції - республіканські, випередивши на століття суспільно-політичний розвиток східно-європейського регіону.