Останнє поновлення: Четвер, 8 квітень, 2010 p., 17:48 GMT 20:48 за Києвом

В Україні вшановують жертв 'Харківської Катині'

Цвинтар польських офіцерів у Харкові

Цвинтар польських офіцерів у Харкові

Шостий квартал лісопарку Харкова - місце, де поховані розстріляні поляки - називають цвинтарем польських офіцерів. Згодом тут облаштували меморіал жертв тоталітаризму. Він розташований поруч з трасою Харків-Бєлгород, що поєднує Україну з Росією.

Поряд із поляками тут - українці та інші громадяни УРСР. Це місце у лісі під Харковом НКВД використовувало для масових поховань страчених із 1937 - року «найлютіших» сталінських репресій.

"Чому має форму петлі ця дорога нині? Тому що це – шлях руху автомобіля, який вивозив, зазвичай двадцять п’ять трупів, скидав їх у заздалегідь підготовлені ями. Все це робилось вночі, таємно, за парканом, під прикриттям охорони", - розповідає історик Ігор Шуйський, член групи «Реабілітовані історією».

Він стверджує, що щоночі НКВД розстрілювало до ста поляків. Історик посилається на архівні документи, де зазначений час страти: на вбивство однієї людини вистачало двох хвилин.

  • Цвинтар польських офіцерів у Харкові
  • Цвинтар польських офіцерів у Харкові
  • Цвинтар польських офіцерів у Харкові

"Збереглися документи, які підтверджують етапування польських військовослужбовців із Старобільского табору для інтернованих у район станції Харків-Сортувальний. Потім їх доправляли до управління НКВД і у спеціально відведеному місці виконували вирок. Після чого тіла вивозили в район шостого кварталу. Все це тривало упродовж квітня-травня", - каже історик.

Клацнути Читати: О.Зінченко: "Українці бояться про це говорити..."

Нерозвідана "Харківська Катинь"

Про події 1940 року "Харківську Катинь" і досі відомо не все. І не тільки тому, що минуло багато часу, вважає генеральний консул Республіки Польща у Харкові Гжегож Серочинський.

В радянський полон потрапило десь 22 тисячі польських офіцерів, взагалі військових, прикордонників, поліцейських тощо. Але ми до цього часу не знаємо, де поховані приблизно 5 тисяч польських громадян

Польський консул у Харкові Гжегож Серочинський

"НКВД або знищило ці документи, або вони ще засекречені. І, на жаль, польскі історики...та й не тільки польські, а взагалі історики, не мають можливості прочитати ці документи. В радянський полон потрапило десь 22 тисячі польських офіцерів, взагалі військових, прикордонників, поліцейських тощо. Але ми до цього часу не знаємо, де поховані приблизно 5 тисяч польських громадян", - говорить польський консул.

Вулиця Чернишевська - у самому центрі Харкова. Цілий квартал займають два управління: Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ. На будинку висить меморіальна дошка. Так написано українською і польською: "На цьому місці було обласне управління НКВД і його внутрішня тюрма. Весною 1940 року рішенням найвищої влади Радянського Союзу НКВД тут убив 3809 офіцерів війська польського з табору в Старобільську та майже 500 польських громадян, привезених з інших тюрем НКВД. Вічна їм пам’ять. Український народ і родини з Польщі".

Місто Харків – добре відоме у Польщі саме «завдяки» подіям, які об’єднує загальна назва «Катинь». Щороку, розповідає консул, сюди, на могили до батьків і дідів, приїздять поляки. Їх так і називають – катиньські родини.

Анжей Вайда приїжджає в Харків на могилу батька

Анжей Вайда

Анжей Вайда приїде до Харкова

Тут похований і Якуб Вайда - батько кінорежисера Анджея Вайди. Польський режисер не випадково обрав Харків містом української прем’єри стрічки «Катинь», каже Гжегож Серочинський: "Для нас це важливо, коли, наприклад, телефонує жінка, якій років 90 і просить... вона вже не в змозі приїхати до Харкова, але просить зробити фотокартку таблички її батька і надіслати землі з могили її батька".

Гжегож Серочинський вважає, що українська Служба безпеки не наслідує традиції КДБ. У Харківському управлінні, зокрема, облаштована зала пам’яті, куди може звернутися кожен поляк із запитом, побачити оригінали архівних документів із прізвищем батька або діда.

Перша спроба розкрити таємницю забороненої території була ще у шістдесятих роках. Коли підлітки раптово знайшли у лісі місце масових поховань, КДБ терміново вжив «заходів безпеки». Історики знайшли документи, які свідчать: за наказом з Москви могили були залиті кислотою, щоб знищити останки, а шостий квартал обнесли парканом.

Це місце залишалося "терра інкогніта" до 1990-их років. За незалежності України загиблих перепоховали, а місце назвали Меморіалом жертв тоталітаризму, від якого поляки постраждали разом з українцями. Над могилами на цвинтарі стоять хрести – католицькі і православні.

Корисні посилання в інтернеті

Найбільш популярні новини

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS