Новий Трудовий кодекс: рабство чи захист?

Новий кодекс може юридично дозволити роботу до 12 годин за зміну
Image caption Новий кодекс може юридично дозволити роботу до 12 годин за зміну

Українці в очікуванні нового Трудового кодексу. Роботу над цим документом розпочали 8 років тому. Він був прийнятий у першому читанні, і не виключено, що найближчими днями його знову розглядатимуть у парламенті.

Передовсім критики проекту нового Трудового кодексу застерігають, що цей документ може позбавити найманих працівників захисту у взаємовідносинах з роботодавцем. Юристи твердять, що в цілому документ дуже потрібний в нових українських реаліях ринкової економіки. Адже старий трудовий кодекс 1971 року дістався Україні ще у спадок від Радянського Союзу

Основний аргумент ініціаторів нової редакції Трудового кодексу - узаконити і адаптувати трудове законодавство України до європейських трудових стандартів. Крім того, трудовий кодекс, ухвалений 40 років тому, за яким нині живе Україна, вважається правниками застарілим.

Проте нова редакція також не є однозначною. Вона вже викликала резонанс у суспільстві. Найбільше дискусій ведеться щодо статті про збільшення робочого часу з нинішніх сорока годин на тиждень до сорока восьми. Кожна зі сторін діалогу по-своєму трактує ймовірність збільшення робочого тижня і приводить різні приклади.

"Відповідність реальності"

В проекті, який пропонує Партія регіонів, написано, що робочий день максимум має тривати 12 годин, а робочий тиждень - 48 годин. Тобто це фактично означає додатковий робочий день. Але депутат Партії регіонів Василь Хара, один з ініціаторів документу, твердить, що цей документ має просто узаконити ті умови, за якими окремі категорії найманих працівників уже живуть і працюють:

"Це позиція двох сторін соціального діалогу. Ось сторож - сторожі, які працюють з восьмої до восьмої, для них це нормально? - нормально! Так обмеження ставляться законом на восьмигодинний робочий час. Тобто для окремих категорій спеціальностей запроваджується як виняток, але в кінцевому результаті воно виходить не більше 40 годин на тиждень. Оскільки законом вже все встановлено - сорокагодинний робочий тиждень".

Крім цього, депутат ПР Василь Хара додає, що новий документ також спрямований на розвиток бізнесу. Він твердить, що з таким документом, де враховані інтереси роботодавця, є стимул вкладати гроші у розвиток бізнесу, створювати робочі місця. На його думку, нинішній кодекс законів про працю хоч і зазнав чимало змін, але по своїй суті залишається соціалістичним.

За словами Хари, там немає таких понять: як "роботодавець", "найманий працівник", "банкрутство", "скороченння", "поглинання". Тобто відсутня ідеологія нинішньої економіки з ознаками капіталізму. Також ініціатори наголошують на тому, що цей законопроект урівноважує права і відповідальність, як роботодавця так і найманого працівника.

Панська воля?

Критики проекту нового Трудового кодексу попереджають, що працівники можуть опинитися цілком залежними від волі роботодавця. В документі є згадка про те, що робочий день може тривати 12 годин, якщо характер та умови працівника передбачають періоди, коли він перебуває в стані очікування часу початку виконання роботи, а також коли є можливість відпочити протягом робочої зміни. В цих положеннях критики вбачають імовірність спекуляції з боку роботодавця.

Михайло Волинець, депутат Блоку Юлії Тимошенко:

"Я наведу приклад: я власник будівельної компанії, не завіз цеглу, не завіз бетон, і працівники виконують якусь другорядну роботу. Через кілька годин я доставив і сказав, ще будете працювати ще 8 годин, бо ви не будували, ви відпочивали, ви знаходились в режимі очікування.

Питаю у авторів - кого ви мали на увазі, кому потрібно збільшити робочий тиждень і робочий день? Вони пояснюють - дальнобійникам. Я питаю - на наших розбитих дорогах, де немає сервісу, де знущаються над ними ДАІшники, де немає можливості відпочити, навіть знайти туалет? Чи може дальнобійник їхати за кермом 12 годин? Ну зрозуміло, що відповіді об'єктивної немає!"

Старе й нове

Юристи новий проект Трудового кодексу в цілому оцінюють, як потрібний документ для сучасного ринку праці. Вони погоджуються з твердженням, що нинішній кодекс застарів. За їхніми словами, нинішній документ ускладнює взаємовідносини між роботодавцем і найманим працівником.

Михайло Ілляшев, керуючий партнер юридичної фірми "Ілляшев і партнери", каже:

"Те, що ми маємо на сьогодні, вже безнадйно застаріло. Якщо говорити про робочий час, то вже давно в багатьох компаніях люди працюють набагато більше, ніж передбачено законодавством, але так само в багатьох компаніях вони не отримують за це винагороду. Було б краще дозволити роботодавцю використовувати працю робітників довше, якщо, звісно, такий робітник погодиться, щоб цей робітник мав можливість отримати за це гроші, і роботодавець міг їх реально сплачувати. Сьогоднішній кодекс, який існує, не захищає права ні роботодавця, ні робітника, він захищає переважним чином недобросовісну сторону в цих відносинах. Інколи в цих відносинах є робітник, інколи роботодавець".

У разі суперечки чи конфлікту між роботодавцем і найманим працівником, коли вони звертаються до суду, здебільшого виграє роботодавець. Юристи пояснюють це просто: роботодавцеь може найняти собі кращих правників, які вміло оформлюють звільнення працівника. За нинішніми законами, при бажанні роботодавець може звільнити працівника досить легко.

Правник Ілляшев твердить, що цих маніпуляцій можна було б уникнути, якби існуючий кодекс законів про працю дозволяв безболісно для обох сторін звільнити працівників, якщо попит на продукцію його виробництва впаде і доведеться скорочувати персонал.

Крім того, не було б такого поняття на ринку праці, як "офіційно не оформлена робота", "чорна зарплата". Самі наймані працівники, будучи офіційно оформленними, як мінімум мали б офіційний стаж роботи, що важливо для пенсійних виплат у майбутньому.