Свободі заборонили протести 17 травня

протест опозиції 11 травня
Image caption В акції протесту опозиції 11 травня взяли участь близько двох тисяч людей.

Прес-служба ВО Свобода повідомила, що Київський окружний адміністративний суд заборонив партії проводити акції протесту у день візиту до Києва президента Росії.

За інформацією Свободи, заборона на протести в центрі Києва мотивована намаганням «уникнення сутичок між представниками різних політичних поглядів.»

ВО Свобода називає рішення суду «ще одним кроком режиму Януковича до повної заборони мітингів» і збирається оскаржувати рішення в Апеляційному суді.

Раніше голова Народного Руху України Борис Тарасюк заявляв, що опозиція збирається провести акції протесту в Києві у зв’язку з візитом президента Росії.

«Я не виключаю, що це можуть бути значні акції протесту, тому що готуються до підписання документи, які не можуть не нести загрозу на багато років вперед», - сказав Борис Тарасюк.

Представники опозиції закидають чільним посадовцям, що повної інформації про документи, які мають бути підписані під час візиту пана Медвєдєва немає.

Один з лідерів Блоку Юлії Тимошенко Сергій Соболев також заявляв, що опозиція проводитиме акції протесту в разі, якщо між Україною і Росією будуть підписані угоди з атомної енергетики, гідроенергетики, авіа будівництва чи НАК «Нафтобаз України».

У попередній акції протесту опозиції, організованій новоствореним Комітетом захисту України 11 травня у Києві, взяли участь близько двох з половиною тисяч людей.

Учасники акції під прапорами БЮТ та ВО Свободи вимагали скасування харківських угоди про подовження оренди бази ЧФ у Криму.

Розпорошена опозиція

Поряд із обіцянками масштабних акцій протесту з боку опозиційних політиків, експерти зауважують, що опозиція в Україні наразі виглядає розпорошеною.

Зокрема, до нещодавно створеного Комітету захисту України увійшли не всі політичні сили, які критикують дії нової владної команди.

Комітет утворили майже 10 опозиційних партій, включно з найбільшою опозиційною силою БЮТ, але долучатися до нього відмовилися Арсеній Яценюк і Анатолій Грищенко, на думку якого, частиною опозиційних лідерів керує влада.

"Якщо не буде сильної об`єднаної опозиції, то нинішня монолітна влада наробить дуже багато великих помилок. Об`єднати зусилля опозиції необхідно – це на користь 46 мільйонів людей, щоб протистояти прийняттю помилкових рішень. Нинішня влада вкоріняється в землі надовго.

10 травня підписати спільний документ не всі були готові і з причин персонального, міжособистісного характеру. Адже справа не тільки в підписі, за документом мають стояти спільні дії. Потрібно засвоїти урок і рухатися далі, але в бік об`єднання," - заявив Анатолій Гриценко в одному з інтерв'ю.

У партії "Єдиний центр", яку очолює Віктор Балога, також заявили, що не входитимуть у Комітет.

А в Українській народній партії, очолюваній Юрієм Костенком, заявили, що формуватимуть “реальну праву українську опозицію”.

Керівництво партії Віктора Ющенка "Наша Україна" вирішило допомагати створенню громадському руху опору і, зокрема, Комітету захисту України, але юридично входити до організації не буде.

"Комітет має стати дійсно організацією об'єднання громадян у боротьбі за демократичну європейську Україну, а не перетворитися на майданчик змагань політиків за одноосібне лідерство та інструмент здобуття політичних дивідендів", - йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті партії.

Новини на цю ж тему