Україна - проти Ташкентського договору

Президент Медвєдєв
Image caption Дмітрій Медвєдєв дає Україні час для роздумів

Глава адміністрації президента Сергій Льовочкін сказав, що Україна не збирається приєднуватися до Організації Договору колективної безпеки - ОДКБ, створеної 1992 року, і, яка об‘єднує шість держав СНД – Росію, Вірменію, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.

Пан Льовочкін каже, що можливість розгляду питання приєднання до будь-яких блоків може розглядатися колись у майбутньому, але нині, за його словами, головним принципом української зовнішньої політики є позаблоковість.

"Наскільки Україна зацікавлена в цьому, на разі відомо. Тому що принципова позиція президента, який є верховним головнокомандувачем, і яка була задекларована під час виборів і після того – це позаблоковість. Якщо будуть якісь підстави, якось у майбутньому, з якихось причин це змінити – то буде розглядатися можливість приєднання України до будь-яких блоків. Але поки основна державна норма, яка задекларована – це позаблоковість. Я не бачу нині підстав для ведення дискусії на цю тему."

Водночас не всі з Партії регіонів поділяють думку, що Україна не повинна розглядати питання приєднання до Ташкентського договору.

Член фракції ПР Олександр Стоян каже, що Київ має вивчити пропозицію Росії щодо входження до ОДКБ в комплексі з розглядом інших питань – стосовно кооперації в аівіаційній, нафтогазовій та інших сферах співпраці.

Напередодні президент Росії Дмітрій Медвєдєв сказав, що рішення стосовно приєднання України до Ташкентського договору має вирішувати сам Київ, водночас нагадавши, що Москва буде рада, якщо Україна дасть позитивну відповідь.

"Якщо Україні цікаво брати участь в ОДКБ – будь-ласка. Питання в тому, як бачить Україна, українська влада, український народ, насамперед, український істеблішмент своє місце в Європі."

Водночас, на думку пана Медвєдєва, життя змінюється, і якщо у майбутньому Україна буде вважати для себе правильним приєднатися до ОДКБ, Росія вітатиме це.

Росія, як кажуть експерти, має найбільший вплив в ОДКБ і цю організацію подеколи називають пострадянським аналогом НАТО. Члени Ташкентського договору входять до спільних військових формувань – Колективних сил оперативного реагування.

Аналітики стверджують, що ця організація, як і багато інших російських інтеграційних проектів, впродовж багатьох років переживає кризу через серйозні суперечності між її учасниками, котрі домагаються різних військово-політичних цілей у Центральній Азії і на Південному Кавказі.