Бойко: Акції Маріупольського комбінату продали потай

Меткомбінат імені Ілліча
Image caption Робітники обіцяють боронити свій завод

Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча назвав "аферою" факт продажу акцій того підприємства і звинуватив у тому "недобросовісних брокерів", які, начебто, діяли в інтересах рейдерів.

Заводське інтернет-видання "Іллічівець", яке оприлюднило цю новину, пише, що рейдери скористалися підготовкою правління комбінату до персоніфікації акцій та їх переоформлення всередині організації орендарів. Оформлення оборудки купівлі-продажу, було, за версією відомчого інтернет-порталу, таємним і стало можливим завдяки "формальній довіреності". Офіційні коментарі від керівників комбінату газета пообіцяла найближчим часом.

У п‘ятницю, 28 травня, голова правління ММК імені Ілліча Володимир Бойко заявив про намір дати відсіч у разі, як хтось спробує силоміць захопити підприємство. У коментарі газеті "Дєло" Бойко запевнив, що 70-тисячний колектив зможе "постояти за себе". Він також сказав, що на заводі посилено охорону і контроль.

Дискусія довкола права власності на акції одного з найбільших українських металургійних комбінатів точилася упродовж останнього тижня.

26 травня представники двох зареєстровних на Кіпрі офшорних компаній Formigos Holding Ltd та Revain Ltd Борис Подольський та Ілля Горн заявили, що всі акції компанії Ілліч-Сталь, якій у свою чергу належить 90% акцій Маріупольского меткомбінату, продані. За їхніми словами, оборудка була здійснена ще рік тому в інтересах неназваної російської фінансово-промислової групи.

День по тому, 27 травня, інформацію про продаж ММК імені Ілліча підтвердив і голова Державного комітету з підприємництва Михайло Бродський, запевнивши, що акції продав російським інвесторам сам голова правління ММК імені Ілліча Володимир Бойко.

Image caption Бойко заявляє про рейдерську атаку на комбінат

Голова комітету наголосив, що очолюване ним відомство "отримало клопотання про необхідність забезпечення контролю за проведенням реєстраційних дій": "Враховуючи важливість підприємства для держави, комісія комітету відвідала Маріуполь для здійснення нагляду. Ми перевірили правильність оформлення всіх документів, і на підставі цього можу повідомити: є всі докази того, що рік тому - саме в розпал економічної кризи - пан Бойко продав акції ЗАТ "Ілліч-Сталь" російським інвесторам", - заявив Бродський.

За словами Подольського і Горна, яких Бродський представив у Маріуполі як нових власників, оборудка була здійснена рік тому через труднощі, викликані кризою, коли Бойко запропонував віддати акції підприємства державі.

Представники покупця кажуть, що сам Бойко начебто просив нових власників не розголошувати упродовж року інформацію про продаж акцій. За той час він начебто планував роздати частину акцій працівникам комбінату і виконати інші соціальні зобов'язання.

Сам Володимир Бойко на самому початку конфлікту заперечував інформацію про продаж, назвавши її "повною брехнею". За його словами, він не міг би цього зробити навіть за великого бажання, оскільки власниками підприємства є 37 тисяч його співробітників.

Згодом він прямо звинуватив Михайла Бродського в "підготовці захоплення комбінату".

"До Маріуполя заїхав Бродський і вже привіз із собою нового директора ЗАТ Горна, але хто за ним стоїть, ми поки розбираємося і шукаємо, хто цим займається в Маріуполі", - сказав Бойко на прес-конференції в Маріуполі.

Голова правління ММК ім.Ілліча сказав також, що трудовий колектив підприємства звернувся до центральної влади з проханням розібратися в ситуації, про підготовку якої Бойко, за його словами, неодноразово попереджав усіх упродовж цілого року.

"Після ознайомлення з документами я офіційно заявляю, що це – стовідсоткові фальшивки і рейдерська атака на комбінат імені Ілліча".

Економічні оглядачі тим часом ламають голову здогадками, хто насправді стоїть за кіпрськими компаніями, і більшість із них сходяться на тому, що навряд чи за ними слід шукати імена українських бізнесменів.

Але хто б то не був, нинішній конфлікт, як пише газета Комерсант, розвивається за найгіршим сценарієм, властивим для 90-х років минулого століття. За висновками видання, удар, завданий іміджу, коштуватиме набагато дорожче, ніж сам комбінат.

А недружнє поглинання такого розміру може свідчити про те, що в Україні просто неможливо спокійно вести бізнес.