Янукович не заперечує Голодомор

У листі до Українського конгресового комітету Америки український президент заперечив, що не визнає Голодомор.

Напередодні візиту президента Віктора Януковича до США, де він візьме участь у засіданнях Генеральної асамблеї ООН, на офіційному сайті президента було відновлено сторінку із інформацією про Голодомор у 30-х роках в Україні, а сам президент заявив, що не заперечує Голодомор:

“Коли мені говорять, що я, начебто, заперечую Голодомор, - я ініціюю розсекречення архівних матеріалів, що стосуються періоду Голодомору, і передачу їх до Інституту національної пам’яті, де історики можуть об’єктивно і з цілковитим доступом їх вивчати. Я проти того, щоб закривати історію, і щоб політики робили на цьому спекуляції.”

У цьому ж листі президент коментує і ситуацію довкола музею “Тюрма на Лонцького” у Львові, який сам позиціонує себе як меморіал пам’яті жертв окупаційних режимів.

“І коли мені кажуть про те, що в країні начебто СБУ переслідує істориків з музею "Тюрма на Лонцького" у Львові, - я даю доручення Кабінету міністрів про негайну передачу цього музею з СБУ до Інституту Національної пам’яті. І доручаю передбачити в бюджеті на наступний рік фінансування цього музею уже в системі Інституту Національної пам'яті,” - йдеться у листі президента Януковича до Українського конгресового комітету Америки.

Image caption Директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий

На початку вересня СБУ заявило про порушення кримінальної справи за фактом підготовки розголошення державної таємниці співробітником СБУ Русланом Забілим. Натомість історик і директор львівського музею “Тюрма на Лонцького” Руслан Забілий заявляв, що не є співробітником СБУ, не має військового звання чи рангу держслужбовця, а лише “приписаний” неї, бо і музей, у якому він працює, підпорядковується Службі безпеки, а матеріали, з якими він працював, вже були розсекречені.

У липні цього року Інститут Національної пам’яті, який, зокрема, досліджує і тему Голодомору 30-х років, і політичні репресії в Україні та національно-визвольний рух, очолив виходець із Донеччини Валерій Солдатенко, який у 1976-1984 роках працював старшим науковим співробітником Інституту історії партії при ЦК Компартії України, а у 1984-1988 очолював кафедру історичного досвіду КПРС Київської вищої партійної школи.

З 1988 р. до 1991 р. він - завідувач відділу історико-політичних досліджень Інституту політичних досліджень ЦК Компартії України. Вже на посаді керівника Інституту Національної пам’яті пан Солдатенко заявив, що Голодомор не був етноцидом українського народу.

Після того, як у лютому Віктора Януковича було обрано президентом України, із офіційного сайту президента зникла окрема сторінка, на якій можна було ознайомитися із інформацією про Голодомор в Україні у 1932-33 роках.

У квітні, виступаючи на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи, Віктор Янукович заявив, що Голодомор 30-х років не варто визначати як геноцид українського народу. “Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, ставлення до людей. Але визнавати Голодомор як факт геноциду стосовно того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо. Це була трагедія, спільна трагедія держав, які входили до складу єдиного Радянського Союзу,” – заявляв тоді пан Янукович.

Подібне ставлення до Голодомору як трагедії, що відбулася через неврожай, і не тільки на території України, але й у російському Поволжі та Казахстані, є поширеним серед російських істориків та політиків, тоді як попередній український президент Віктор Ющенко під час свого перебування на посаді присвятив багато часу міжнародному визнанню Голодомору 30-х як геноциду українського народу.

За 5 років президентства Віктора Ющенка Голодомор 30-х років визнали геноцидом 15 країн - Австралія, Грузія, Естонія, Еквадор, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, а також Ватикан.