У Києві стали на захист клімату

В неділю в Україні відбулася низка акцій до всесвітнього Дня дій на захист клімату.

В Києві провели спільне служіння в різних релігійних храмах та духовних центрах. У відеозверненні з цього приводу різні духовні лідери України закликали людей дбайливіше ставитися до довкілля.

Серед них – голова Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет, голова Духовного управління мусульман України Шейх Ахмед Тамім.

Окрім того, на Михайлівській площі в Києві відбулася акція "Відкрий своє серце Планеті", в ході якої під 350 дзвонів представники різних релігій та культур відкрили велике полотняне.

Як пояснюють екологічні активісти, 350 частин на мільйон - це рівень, визначений вченими як остання безпечна межа вуглекислого газу в атмосфері Землі.

В Києві та регіонах України у цей день також відбулися змагання зі збору макулатури, майстер-класи з приготування вегетаріанських страв, кіно покази та інші акції.

Сарана, малярія та волога - чи справдяться страхітливі прогнози?

Image caption Київським велосипедистам набридло чекати, поки влада збудує велодоріжки, тому вони вирішили малювати їх самі?

Наскільки зміна клімату є загрозливою для України?

Із цим запитанням Бі-Бі-Сі звернулася до організатора екологічних акцій, координатора інформаційного центру зі зміни клімату "КліматІнфо" Юлії Маклюк.

Юлія Маклюк: Хоча, на перший погляд здається, що зміни клімату України не дуже стосуються, оскільки ми країна не острівна і не під льодовиком, однак кліматичні зміни вплинуть і на Україну – і доволі серйозно.

Нині прогнозують перерозподіл вологи на території України – це означає, що південна і центральна частини країни, де є родючі чорноземи і де зараз базується аграрна промисловість, будуть висихати, там підвищуватиметься температура, вологість буде нижчою. На противагу цьому на заході, де і зараз волога підвищена і постійно відбуваються паводки, рівень вологості зростатиме ще більше.

Окрім того, можуть постраждати гірськолижні курорти в Криму, тому що через підвищення температури взимку там не буде достатньо снігу. За іншими прогнозами, на території України з’являться нехарактерні представники флори і фауни. Вже зараз, приміром, можна спостерігати сарану, яка школить сільському господарству.

Також через підняття температури можливі спалахи інфекційних захворювань – таких, як тропічні лихоманки, малярія і холера.

Бі-Бі-Сі: Чи настільки серйозними є загрози для України порівняно з іншими країнами?

Юлія Маклюк: Можна сказати, що, в принципі, Україна не так сильно постраждає природно, як, скажімо, Мальдиви, які через підвищення рівня океану можуть взагалі зникнути з мапи. Але є ще такий фактор, як кліматичні біженці – це люди, які почнуть переселятися із непридатних для життя країн. Імовірно, вони рухатимуть в Європу – через Україну. А це різні демографічні питання, які нам доведеться вирішувати.

Бі-Бі-Сі: Чи помітно, як вже зараз зміни клімату впливають на здоров'я людей в Україні?

Юлія Маклюк: Кліматичні зміни, в першу чергу, пов'язують із впливом на людей, у яких є проблеми з серцево-судинною системою. Тому що підвищення температури, а також різкі її коливання, можуть погіршувати стан здоров'я людям, які мають проблем із тиском та серцем.

Бі-Бі-Сі: Процес зміни клімату є глобальним явищем, але як Україна може протистояти цьому? Що потрібно робити?

Юлія Маклюк: Це загальновідомі факти. Оскільки, більшою мірою, зміна клімату спричинена антропогенно – через викиди парникових газів, то найперше наше завдання – зменшувати ці викиди. І в промисловості, зменшуючи спалення корисних копалин, зменшуючи енергоінтенсивність нашої економіки, переходячи до енергозберігаючих технологій і запроваджуючи альтернативну енергетику.

І також в житті кожної окремої людини: ми всі можемо саджати дерева, ми всі можемо використовувати менш енергоінтенсивне обладнання, ми можемо переробляти відходи нашого господарства для того, щоб використовувати менше природних ресурсів.

Новини на цю ж тему