Як кохання допомагає вивчити іноземну мову

Замочки з іменами Копирайт изображения Getty Images

Коли письменниця Лорен Коллінз почала вивчати французьку, то навіть не уявляла, як це змінить її життя. Оглядачка BBC Culture обмірковує переваги і недоліки двомовного роману.

Кельн, Німеччина, 1970 рік. Жвава рудоволоса англійка Керол зустрічається поглядом із чарівним тунісцем на ім'я Чедлі. Між ними спалахує іскра, та є одна перешкода - вони не розуміють одне одного.

Кожен із них трохи розмовляє німецькою, а відтак свої перші романтичні розмови пара веде нерідною для себе мовою. За кілька місяців вони заручаються, а 46 років по тому - вони й досі разом. Їх об'єднують діти, онуки і кілька уроків англійської мови.

Історія Керол і Чедлі Махфудів схожа на багато інших пар, які зустрілися, закохалися і, попри мовні і культурні кордони, вже багато років живуть разом.

"Окреслюючи кордони, які можна порушити, мова має великий романтичний потенціал, - пише журналістка New Yorker Лорен Коллінз, яка описала свої власні лінгвістично-романтичні пригоди в новій книжці "Коли говориш французькою: Кохання іноземною мовою" (When in French: Love in a Second Language).

Копирайт изображения Carol and Chedly Mahfoudh
Image caption Керол і Чедлі Махфуди в 1971 році. Їхня історія схожа на багато інших двомовних пар, яким довелося долати мовні і культурні бар'єри

Книжка є водночас жартівливими мемуарами, історією кохання і серйозним дослідженням стосунків між мовою і думкою.

Американка Коллінз і її чоловік француз Олів'є перші роки спільного життя спілкувались англійською, оскільки дівчина не знала рідної мови свого чоловіка.

"Ми не мали тієї спільної мови легких недомовок і натяків, того особистого коду, який виникає у пари, що говорить рідною мовою", - пише Коллінз. Після однієї надто непростої суперечки, коли кожен з усіх сил намагався з'ясувати, що мав на увазі інший, Олів'є поскаржився: "Розмовляти з тобою англійською - це ніби торкатися тебе в рукавичках".

Копирайт изображения Philip Andelman
Image caption Нова книжка Лорен Коллінз When in French: Love in a Second Language описує двомовний роман авторки

"У той момент я усвідомила, що ніколи не зможу подолати прорву між нам, якщо не вивчу його мову, - каже Коллінз в інтерв'ю BBC Culture. - Кожен з нас мріє вивчити іноземну мову, але коли вона стає дійсно потрібною, це виявляється дуже непросто".

Бажаючи краще розуміти свого партнера, Лорен почала вивчати французьку. Але опанування іноземної мови і одночасне занурення в чужу культуру має чимало підводних каменів (одного разу вона заявила мамі Олів'є, що народила кавник) і розчарувань.

"Мої зусилля розмовляти французькою знесилюють і виснажують мене, в мене виникає відчуття, ніби я борсаюся в басейні з водою", - скаржиться письменниця.

Язик зламаєш

Лорен Коллінз - не єдина, в кого виникає таке відчуття.

"Я справді засмучувалася, пам'ятаю, як у мене в прямому сенсі викручувався язик у спробі вимовити всі ці звуки", - згадує Анна Ірвін, яка переїхала до Парижу в 2011 році до свого друга француза Крістофа Сігала.

Анна і Крістоф описують вивчення мови як постійний процес обговорення й відкриття, який потрібує великого терпіння, впевненості і наполегливості. Так, Крістофу, приміром, довелося з'ясувати, що англійське "it's ridiculous" (це смішно) і французьке "c'est ridicule" помітно відрізняються (французький вислів - набагато грубіший).

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Вивчення іноземної мови і одночасне занурення в чужу культуру має чимало підводних каменів і розчарувань

Додає складності в стосунках незнайома культура вашого партнера. "Я родом із маленького села на півдні Франції, - розповідає Крістоф, - отже, йдеться не тільки про іншу мову, але й про геть інший світогляд".

І цей бар'єр не зникає навіть через півстоліття шлюбу. "Я ніколи до кінця не впевнена, чи він дратує мене через те, що він тунісець, француз, чоловік... або ж просто тому, що він старий!" - сміється Керол Махфуд.

Професор прикладної лінгвістики з Університету Темпла доктор Анета Павленко пояснює, що "розбіжності загострюються насамперед під час суперечок, оскільки в такий момент ми найменше контролюємо своє мовлення, але водночас найбільше потребуємо висловити емоції".

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Мовні непорозуміння спливають на поверхню під час суперечок

Навіть те, як різні культури сприймають гнів, може впливати на суперечки.

Все відносно

Процес вивчення іноземної мови схожий на опанування будь-якої нової навички, як-от гра на музичному інструменті чи малювання. Він дозволяє поглянути на світ з іншого боку.

Хоча Лорен почала вивчати мову заради коханої людини, французька відкрила їй нові перспективи, принесла новий досвід. "Французька стала для мене паралельною історією кохання", - додає вона.

"Я ніколи не могла подумати, що мова змінить мої стосунки з чоловіком", - пише авторка і дивується, невже вивчення іншої мови змінює спосіб нашого мислення.

Про це питання було чимало дискусій в науковому світі. В середині XX століття набув популярності лінгвістичний релятивізм. Так звана теорія Сепіра-Ворфа стверджувала, що люди великою мірою залежать від мови, яка стала засобом висловлення думки в їхньому суспільстві.

Ідею спростував американський вчений Ноам Чомскі, який в якості головного контраргументу зазначив, що діти від народження здатні вивчити будь-яку мову. Цю думку розвив когнітивний лінгвіст Стівен Пінкер, який у своїй книжці 1994 року "Мова як інстинкт" (The Language Instinct) писав, що мова є вродженою, а не набутою з культурою властивістю мозку.

Останніми рокам обидва табори зійшлися на дещо компромісній ідеї. Неперекладні слова в мовах не означають, що ми бачимо світ абсолютно по-різному, радше - ми розставляємо дещо різні акценти залежно від того, якою мовою, де і з ким говоримо.

Ця ідея суперечить сюжету нещодавнього блокбастера "Прибуття", головна героїня якого - професорка лінгвістики Луїза Бенкс (Емі Адамс) на прохання американських військових має розшифрувати мову таємничих інопланетян, які висадилися на Землю.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption Нерідною мовою нам легше вимовити "Я тебе кохаю"

Мова цих позаземних створінь - "хептаподів" - свідчить про те, що вони сприймають час нелінійним способом. В оповіданні Теда Чана, яке лягло в основу фільму, Луїза описує, як під час вивчення цієї мови її сприйняття часу і пам'ять почали змінюватися.

Фантастичне оповідання Теда Чана припускає, що мова (навіть мова інших розумних створінь) може впливати на спосіб мислення. "Мій розум став сплавом людського і хептаподського способу мислення", - каже Луїза.

Попри те, що багато лінгвістів сприймають таку думку скептично, білінгви часто зазначають, що їхня особистість змінюється під впливом мови, якою вони говорять.

"Ми відчуваємо більшу свободу в мові, яку вивчили в дорослішому віці. Ми не маємо емоційного зв'язку з деякими аспектами мови, приміром, з табуйованою лексикою", - пояснює Анета Павленко.

Копирайт изображения Paramount Pictures
Image caption У процесі опанування мови прибульців, Луїза відчуває, як починає змінюватися її сприйняття часу і пам'ять

"Нерідною мовою нам легше вилаятися, простіше сказати "я тебе кохаю", - додає дослідниця.

Книга Коллінз є неймовірно привабливим і переконливим аргументом на користь вивчення мови, якою розмовляє ваша кохана людина, або будь-яку іншої мови. Звичайно, це не універсальна порада, адже кожна пара знаходить своє щастя в різних речах, вважає Павленко.

"Я сама одружена з англомовним американцем, який знає російською лише кілька слів, але ми щасливі разом вже 20 років!" - каже вона.

Втім, ті, хто зважиться на такий крок, дізнаються дещо несподіване, попереджає Лорен Коллінз.

"Мені здавалося, що в Олів'є існує якась таємна частина, якої я ніколи не дізнаюся, якщо не вивчу його мови, але, на великий подив і на велику радість, я з'ясувала, що опанування французької відкрило цю таємну частину в мені самій. Можливо, це була не таємна частина, а нова сторона моєї душі. Можливо, вона виникла завдяки французькій".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему