"Лайки" і "шери" можуть коштувати кар'єри

Дівчина закрила обличчя руками Копирайт изображения Getty Images

Можливо, соціальні медіа відбивають у нас бажання висловлювати свою справжню думку, припускають дослідники.

Коли Ребекка Альварес опублікувала на своїй сторінці у Facebook пустотливе сімейне фото, вона й гадки не мала, чим це може для неї закінчитися.

Пані Альварес - консультантка з медіа маркетингу у Лондоні й мати двох дітей. Вона - не надто активна в соціальних мережах і тому не очікувала бурхливої реакції, коли запостила у Facebook кумедну фотографію свого малюка з оголеними сідничками. "Це було смішне і невинне фото, - каже жінка. - Зазвичай, людям подобаються мої пости".

Батьківський осуд?

Але після кількох лайків і позитивних коментарів, хтось написав: "Кумедно, але краще видали це фото. У світі - чимало збоченців". І незабаром на авторку обвалився шквал негативу.

Знайомі почали зупиняти її на вулиці і просити видалити пост, розповідає Альварес. Вона отримала купу приватних повідомлень із попередженнями, що такі знімки небезпечні, попри налаштування приватності в її профілі у Facebook.

"Мене змусили відчувати, що я зробила щось неправильне, що я - погана мати, - скаржиться жінка. - Мене засуджували. Деякі коментарі більше нагадували публічну ганьбу, ніж дружні поради".

Досвід зробив її обачнішою. "Я, звичайно, не припинила користуватися соцмережами, але урок добре запам'ятала", - каже пані Альварес. Вона рада, що цей казус не потрапив на очі її колегам чи керівництву.

А от клієнтці юриста Клер Ноулз з компанії Acuity Legal пощастило менше. Повідомлення на її приватній сторінці у Facebook поставили під загрозу кар'єру жінки.

"Вона неодноразово писала в соцмережі, що її начальник - некомпетентний, вона також називала його "ідіотом", що вже схоже на віртуальне цькування, - зазначає пані Ноулз. - Ці дописи врешті-решт побачив її роботодавець, а згодом - і керівник, і жінку притягнули до дисциплінарної відповідальності за грубість".

"Усе, що потрібно було зробити роботодавцю, це пояснити недбайливій працівниці, що такі дописи можуть зашкодити репутації компанії", - додає Ноулз.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ви не врятуєте ситуацію, приховавши або видаливши профіль

Клієнтка Ноулз, ім'я якої не називають з юридичних причин, каже, що вона не збиралася нікого цькувати, а лише "випустила пару". Вона також зазначає, що не була обізнана з політикою компанії щодо соцмереж, оскільки не проходила відповідного тренінгу.

Жінка отримала письмову догану. Її не звільнили тільки через те, що вона пропрацювала в цій компанії багато років і покаялася в своїх діях, зазначає Ноулз.

Не тисніть бездумно "поділитись"

Якщо серед ваших читачів у соцмережах є колеги, ви повинні так само стежити за своєю поведінкою, як в офісі чи на корпоративі, радить Джеймс Мюррей, заступник директора міжнародної кадрової компанії Robert Walters.

Отже, після першого сп'яніння свободою і доступністю соціальних медіа поступово приходить отверезіння, чи не змушують нас соцмережі, насправді, замовкнути? Нещодавнє дослідження центру Pew Research свідчить, що багато користувачів відчувають у віртуальному просторі скованість і побоюються висловлювати свої справжню думку.

Ця тривога пояснює зростання популярності таких додатків як WhatsApp, де можна приватно листуватися з друзям, або Snapchat, в якому автоматично знищується повідомлення користувача, а не його репутація.

І пам'ятайте, що потрапити в халепу можна й у неробочий час, якщо ви опублікуєте щось необачно.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Навіть собаки вже обізнані з соціальними мережами

У липні газета The Telegraph повідомила, що співробітниця Британської Ради Анджела Гіббінс отримала догану за те, що опублікувала зневажливий допис про Його величність принца Джорджа. У статті також ішлося про шеф-кухаря Алекса Ламберта з британського міста Дербі, який вихвалявся в Instargram, що таємно підкладає м'ясо в страви для веганів. Після цього його звільнили.

"Поведінка персоналу компанії у соцмережах відбивається на її іміджі, навіть коли вони дописують у своїх акаунтах, а не на офіційній сторінці корпорації", - зазначає Кріс Лі, керівник відділу цифрової стратегії і навчання консалтингової компанії Silvester & Finch у Лондоні.

Співробітники можуть ненароком розповісти конфіденційну інформацію. А також, їхні висловлювання можуть негативно вплинути на імідж фірми.

У 2015 році британська компанія Game Retail звільнила одного зі своїх співробітників через образливі твіти, хоча вони й не були пов'язані з роботою. Попри те, що співробітник спочатку виграв справу про несправедливе звільнення, компанія згодом подала апеляцію, і суд ухвалив рішення на її користь.

Інструмент ейчара

Чи можуть ваші дописи у Facebook, Instagram або Twitter завадити отримати роботу мрії? Насправді, так. Соціальні мережі вже давно стали невід'ємною частиною процесу відбору кандидатів, хоча багато компаній не визнають цього.

Як свідчить дослідження HR-фахівця Роберта Волтерса, 63% роботодавців продивилися сторінки кандидатів у професійних соцмережах, як-от LinkedIn. А половина - готові зазирнути до їхнії акаунтів і в інших соцмережах.

Якщо людина бездумно "постить" та "шерить", вона в будь-який момент може наразитися на неприємності, підкреслює Стів Нгуєн, консультант із питань лідерства та змін із Далласа в Техасі.

Але на роздуми часто просто не вистачає часу. "У непереборному бажанні справити враження чимось кумедним або шокуючим, ми поспіхом тиснемо на кнопку "поділитися" і не замислюємося про наслідки", - додає фахівець.

Копирайт изображения Thinkstock
Image caption В інтернеті зазвичай привертають увагу не найбільш талановиті, а ті, хто голосно і безсоромно рекламують себе

Гаразд, якщо ризики нам добре відомі, чому ми все одно продовжуємо необачну поведінку в соцмережах? Річ у тім, що онлайн комунікація відбувається опосередковано через монітор, пояснює веб-психолог і авторка книги "Мережі впливу" Наталі Нахай.

Відчуття відстані і анонімності створює враження безкарності, нам здається, що ми можемо коментувати і публікувати будь-що. І часто ми робимо дещо, чого не стали би робити в реальному житті.

Самореклама та самоконтроль

В інтернеті зазвичай привертають увагу не найбільш талановиті, а ті, хто голосно і безсоромно рекламують себе. Самореклама представляє нашу особистість фрагментарно. Адже ми публікуємо дописи, які зміцнюють наш бажаний імідж, і замовчуємо те, що не сприяє позитивному образу.

А втім, останнє десятиріччя користування соцмережами все ж таки принесло нам більше переваг, ніж недоліків.

"Немає доказів того, що соцмережі погіршують наші стосунки, змушують нас відсторонитися або знижують здатність адекватно сприймати ситуацію", - відзначає Памела Рутледж, директорка Науково-дослідного центру медіа-психології у Каліфорнії.

Головне це - зважений підхід і усвідомлення того, які дії сприяють досягненню ваших цілей, а які - навпаки перешкоджають.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Новини на цю ж тему