Як виникла легенда про мумію?

Тутанхамон Копирайт изображения Getty Images

Міф про прокляття Тутанхамона захопив увесь світ і надихнув безліч сюжетів. Звідки походить легенда про воскреслого давньоєгипетського мерця, дізнавався оглядач BBC Culture.

"Це досить моторошний процес, під час якого мозок видаляють через ніс. Усі внутрішні органи також виймають", - так описує процес муміфікації, яку виконували давні єгиптяни, Джон Дж. Джонсон з Асоціації єгиптологів.

"Після цього тіло обмивають і натирають оліями", - додає він.

З моменту відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона минуло майже століття, але легенди і міфи довкола неї аж ніяк не вщухають.

Вони живлять фантазію режисерів і надихають безліч сюжетів про зловісну сповіту бинтами істоту, яка прагне помститися людству за спаплюження своєї культури і заборонене кохання.

Міф про воскреслу мумію, який виник завдяки переважно кінематографу, надихнувся так званим прокляттям Тутанхамона, нібито пов'язаним з відкриттям його гробниці.

На початку 1920-х років світ шокували новини про загадкові смерті під час розкопок, які проводив британський археолог Говард Картер у Долині Царів в Єгипті. Серед загиблих був й лорд Карнарвон, який спонсорував експедицію і помер від укусу комара 1922 року.

Копирайт изображения Universal
Image caption Легенда про зловісну єгипетську мумію, яка прагне помститися людству, походить переважно з кінематографу, зокрема з фільму "Мумія" Карла Фройнда з Борисом Карлоффом у головній ролі

Воскресла мумія схожа на інших кінематографічних мерців, як-от Дракулу або монстра Франкенштейна. Але легенда про неї глибше вкоренилася в нашій колективній свідомості, вочевидь, тому що події розкопок гробниці Тутанхамона були цілком реальними на відміну від згаданих літературних персонажів.

Розкопки гробниць фараонів привернули велику увагу в усьому світі і сприяли захопленню культурою Єгипту, яке вплинуло, зокрема, на виникнення архітектурного стилю ар-деко. Американські кінотеатри 1920-х років прикрашали в досить екстравагантному єгипетському стилі, імітуючи розкіш стародавньої цивілізації.

Вирішивши заробити на загальній єгиптоманії, 1932 року студія Universal випустила фільм "Мумія".

Копирайт изображения The New York Times
Image caption Після відкриття гробниці Тутанхамона в 1922 році західний світ захопила справжня єгиптоманія - і Голлівуд не залишився осторонь

Мумію давньоєгипетського жерця Імхотепа, якого випадково повернуло до життя читання магічного сувою, зіграв актор Борис Карлофф. Прикинувшись сучасним єгиптянином, Імхотеп починає вірити, що його втрачене кохання - цариця Анхесенамон (зведена сестра і дружина Тутанхамона) перевтілилася в сучасну жінку, яка має вражаючу схожість з покійною єгиптянкою.

Фільм зміг відволікти глядачів від тягот Великої депресії і мав шалений успіх.

Аби додати стрічці більшої правдоподібності, сценарій "Мумії" доручили написати журналісту Джону Л. Болдерстону, який вів репортажі з відкриття гробниці Тутанхамона. Ця атмосферна і дуже психологічна картина, створена німецьким режисером- експресіоністом Карлом Фройндом, є в першу чергу застереженням проти того, як небезпечно втручатися в іншу стародавню культуру та її звичаї.

Копирайт изображения Alamy
Image caption Розкопки гробниць ще не завершилися, а в США вже відкрилися безліч кінотеатрів з інтер'єром у давньоєгипетському стилі, зокрема Єгипетський кінотеатр Граумана в Голлівуді (на фото)

Вісім років по тому студія Universal вирішила повторити успіх першої "Мумії" і зняла її продовження - фільм "Рука мумії", але він, на думку багатьох, виявився суцільною халтурою.

Цікаво, що в першому фільмі Карлофф з'являється в традиційній подобі обмотаної бинтами мумії тільки в перші хвилини стрічки. Класичний образ моторошної незграбної істоти, звичний для нас сьогодні, виник у пізніших римейках "Мумії".

Ідея воскреслої мумії, насправді, була б цілком неприйнятною для давніх єгиптян, оскільки суперечить самій концепції муміфікації. Адже муміфікували померлих саме для того, щоб вони упокоїлися з миром.

Легенда набуває популярності

1959 року британська кіностудія Hammer Film Productions знову повернула до життя давньоєгипетського монстра. Римейк Теренса Фішера не тільки мав таку саму назву, що й оригінал, але й досить близько переповідав його сюжет, зокрема лінію кохання між мумією (Крістофер Лі) і принцесою Анхесенамон (Івонн Ферно).

З перших двох фільмів про мумію, знятих на студії Universal, сценарист Джиммі Сенгстер запозичив і прізвисько істоти - Харіс, яке він помилково прийняв за ім'я справжнього єгипетського бога.

Копирайт изображения Universal
Image caption Стародавній Єгипет в голлівудських фільмах завжди постає крізь призму містичності, як у стрічці "Мумія повертається" 2001 року, коли Рейчел Вайс стає одержимою духом Нефертіті

Смертоносне прокляття переслідує команду археологів й в наступному фільмі франшизи, також знятому на студії Hammer - "Саван мумії" (1967 року). Стародавній монстр, що постав із розкопаної гробниці, починає полювати на дослідників і їхнього фінансового покровителя бідолашного лорда Карнарвона, постать якого зображено досить карикатурно.

У фільмі 1971 року "Кров з гробниці мумії", знятому за романом Брема Стокера 1903 року "Скарб семи зірок", мумія перетворюється на жінку в образі дуже вродливої, але смертельно небезпечної єгипетської цариці та її сучасної інкарнації (обох зіграла Валері Леон).

Втім, сам фільм, здається, також переслідувало прокляття. За п'ять тижнів від початку виробництва режисер Сет Холт раптово помер від серцевого нападу. А актора Пітера Кушинга довелося терміново замінити після несподіваної смерті його коханої дружини.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Хоча легенда про мумію виникла переважно завдяки кінематографу, вперше історію про воскреслого мешканця саркофага розповіла Джейн Лоуден у романі "Мумія" 1827 року

Оскільки тему явно було вичерпано, черговий фільм про мумію не виходив аж до нового тисячоліття. Хоча в цей проміжок часу тему стародавніх єгиптян, муміфікації і розкопки давніх артефактів досить успішно експлуатували в інших пригодницьких стрічках.

У першому фільмі Спілберга про пригоди Індіани Джонса 1981 року "В пошуках втраченого ковчега" герої вирушають за Ковчегом Заповіту до Єгипту. Спілберг також виступив продюсером стрічки "Молодий Шерлок Холмс" 1985 року, сюжет якою оповідає про викриття таємного єгипетського культу, прихильники якого заживо муміфікували своїх жертв.

Копирайт изображения Wikipedia
Image caption Авторка "Маленьких жінок" Луїза Мей Олкотт теж зробила свій внесок у поширення міфу оповіданням 1869 року "Загублені в піраміді, або Прокляття мумії"

А в фільмі Роланда Еммеріха "Зоряна брама" 1994 року йдеться про подорожі землян на далеку планету, цивілізація якої є точною подобою стародавнього Єгипту з його екзотичністю, жорстокістю звичаїв і деспотичним правителем в одязі єгипетського бога Ра.

Мумія змінюється

Початок XXI-го століття ознаменовано новою франшизою фільмів про мумію, яка знову звертається до сюжету про Імхотепа, а головні ролі в ній зіграли Брендан Фрейзер і Рейчел Вайс.

"Фільм засновано на реальних міфах і легендах, навіть якщо в ньому й ідеться про ходячого мерця віком три тисячі років", - розповів режисер Стівен Соммерс про перший фільм франшизи.

Сюжет стрічки оповідає про випадково пробуджену істоту-перевертня, яка починає скликати "десять кар єгипетських". Якщо мумія Карлоффа змушувала глядачів співчувати, то персонаж нового римейку постає її повною протилежністю і не викликає жодних симпатій. Це, однак, аж ніяк не відбилося на касових зборах фільму і не завадило "ексгумації" ще двох франшиз фільму.

Судячи з трейлеру, в сюжеті нової "Мумії", яка незабаром вийде на екрани з Томом Крузом у головній ролі, відбудеться несподіваний поворот. На роль мумії цього разу претендує стародавня чаклунка (Софія Бутелла), яка вбила свого батька.

Навіть якщо чергова частина "муміани" й не виправдає наших очікувань, можна не сумніватися, що давньоєгипетський мрець переможно крокуватиме екранами кінотеатрів ще не один рік.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Новини на цю ж тему