13 ролей Кейт Бланшетт в одному фільмі

В експериментальному фільмі, який складається виключно з монологів про мистецтво і філософію, акторка зіграла 13 ролей одночасно. Кінокритик BBC Future розповідає, чому варто подивитися "Маніфесто", який вийшов в український прокат 15 червня.

Кейт Бланшетт Копирайт изображения Julian Rosefeldt and VG Bild-Kunst / FilmRise
Image caption "Маніфесто" складається з 12 епізодів, в яких Бланшетт зіграла 13 різних ролей і вимовила понад 60 художніх маніфестів XX сторіччя

Фільм німецького режисера Джуліана Розефельдта представляє 60 художніх маніфестів XX сторіччя, але, здається, єдине, у що вірить сам режисер - це неперевершена гра Кейт Бланшетт.

Вона виконує в ньому 13 ролей - від хореографа балетної постановки і ведучої новин до вченого-ядерника та безхатченка. У кожній з цих ролей вона проголошує маніфести Андре Бретона, Казимира Малевича, Ларса фон Трієра та інших теоретиків мистецтва минулого століття.

В одному епізоді вона зображує пихату домогосподарку, яка перед сімейним обідом замість молитви зачитує своїм родичам слова класика поп-арту, шведського скульптора Класа Олденбурга.

В образі генеральної директорки компанії вона вітає гостей на приватній вечірці уривками з Василя Кандінського та Барнетта Ньюмана.

Кейт Бланшетт Копирайт изображения Sundance Press Office
Image caption Стридентизм і Креаціонізм

Джуліан Розефельдт спочатку замислював свій проект як багатоканальну інсталяцію, під час якої відвідувачі могли проходжуватися серед дюжини екранів, на кожному з яких транслювалися заклики художників і митців.

Виставка проходила в Мельбурні, Берліні і, зовсім нещодавно, в Нью-Йорку.

"Лінійна версія" налічує понад 90 хвилин стрічки, а окремі сцени переплітаються в складну композиційну мозаїку.

Кожен уривок присвячений кільком художнім маніфестам і має свою назву, приміром, "Стридентизм / Креаціонізм" (сцена з тусовкою панків) або "Блакитний вершник / Абстрактний експресіонізм" (вечірка директорки компанії).

Однак Джуліана Розефельдта, вочевидь, цікавить не стільки зміст самих маніфестів, скільки формат цього жанру взагалі.

"Щоб скласти маніфест, - проголошує Бланшетт ідеї сюрреаліста Філіпа Супо, перевтілившись у вдову на похороні, - ви повинні писати прозу в формі абсолютної та незаперечної істини".

Саме ця форма і захоплює режисера, який препарує та перетасовує оригінальні тексти маніфестів так, що простежити хід думок їхніх авторів стає практично неможливо.

Кейт Бланшетт Копирайт изображения Julian Rosefeldt and VG Bild-Kunst / FilmRise
Image caption Дадаїзм

Єдине, що залишається, це мова маніфесту - ідеалістична, повчальна, директивна, інколи жорстка. Здається, що надихати нас повинні не філософські та мистецькі ідеї, а авторитарний стиль їхньої презентації. Не стільки зміст, скільки форма.

Однак, завдяки сюжетному розмаїттю і колоритним образам Бланшетт, "Маніфесто" перетворюється на досить захопливе дійство.

Навіть, якщо логічний зв'язок між діями персонажів, яких зіграла Бланшетт, і словами, які вона промовляє за кадром, часто є досить довільним.

Як скласти маніфест

Не всі ролі Бланшетт виглядають однаково бездоганними, хоча це, вочевидь, є частиною режисерського задуму. Панк-рокер (пародія на Сіда Вішеза) або біржовий маклер, який викладає принципи футуризму, виглядають навмисно фальшивими, певно, для того, щоб підкреслити штучність самих ідей.

Але є й інший бік питання: 12 сцен фільму було знято за 11 днів, і деякі з них, зокрема, згадані вище, Бланшетт зіграла одним дублем.

Уривок, в якому акторка, загримована під волоцюгу, вештається промисловими зонами міста і вигукує догму ситуаціоністів, безперечно сповнений гумору. Але з точки зору акторської гри, окрім звичайної технічності в ньому немає нічого більшого.

Кейт Бланшетт Копирайт изображения Julian Rosefeldt and VG Bild-Kunst / FilmRise
Image caption Ситуаціонізм

Найкраще Бланшетт удаються персонажі ерудованих інтелектуалів середнього класу: директорка компанії, дикторка телевізійних новин та вчителька початкової школи.

Останні дві ролі Розефельдт недарма залишає на кінець фільму.

Ведуча новин зачитує основні засади концептуального мистецтва, викладені в маніфесті Сола Левітта та інших. Удавано об'єктивна манера її мовлення передає не стільки зміст, скільки авторитарність сказаного.

А потім вона передає слово репортерці, яка виходить у прямий ефір з місця подій і яку також зіграла Бланшетт.

Фрази "Кейт, ми слухаємо вас" і "Дякую, Кейт", якими вони постійно перекидаються, створюють надзвичайно комічну ситуацію. Вона одразу змушує згадати "Каву та сигарети" Джима Джармуша, де Бланшетт також одночасно зіграла двох сестер.

Кейт Бланшетт Копирайт изображения Julian Rosefeldt and VG Bild-Kunst / FilmRise
Image caption Кіноманіфести: Жан-Люк Годар і Ларс фон Трієр

У фінальному епізоді Бланшетт-вчителька молодших класів повчальним тоном зачитує учням ідеї Жана-Люка Годара та "Догми 95" Ларса фон Трієра.

Можливо, той факт, що найкращі епізоди "Маніфесто" присвячені саме концептуальному мистецтву, є не випадковим.

Як стверджує Сол Левітт голосом Бланшетт, ідея, що стоїть за твором, є набагато важливішою, ніж її втілення. А призначення митця, як ніби то казав Годар, "не в тому, звідки він бере ідеї, а в тому, куди він їх приводить".

"Маніфесто" висловлює багато різних концепцій. Однак маніфести повинні надихати до дій, а цей, здається, намагається лише справити враження.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Новини на цю ж тему