Нова місія української "Мрії"

"Мрія" Копирайт изображения Getty Images

Український транспортник Ан-225, розроблений за часів Радянського Союзу для перевезення орбітального корабля "Буран", сьогодні майже не використовується. Але новий план співпраці з Китаєм може дати "Мрії" друге життя.

У невеликому ангарі повітряної бази на околицях Києва стоїть легендарний флагман конструкторського бюро "Антонов". Унікальний шедевр інженерної думки спроектовано і побудовано наприкінці 1980-х, коли Радянський Союз доживав свої останні дні.

Ан-225 є найбільшим літаком, будь-коли створеним на Землі. Він настільки величезний, що його вантажний відсік довший за перший політ братів Райт від зльоту до посадки.

Нещодавно літак, якому вже понад 30 років, модернізували, в результаті чого строк його експлуатації подовжився ще на 20 років. Але тепер він рідко злітає в небо і більшу частину часу проводить під великою сталевою аркою, хоча екіпаж відданих "антонівців" постійно доглядає за металевим гігантом.

Але "Мрія", інше ім'я Ан-225, простоює не тому, що вона стара. Справа в тому, що її використання є вузькоспеціалізованим і досить дорогим. Попри те, що літак - у хорошому стані, попит на використання такого величезного транспортного засобу є дуже невеликим. До того ж, кожна година його експлуатації коштує близько 30 тисяч доларів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Чартерний рейс Ан-225 коштує 30 тисяч доларів за годину

2016 року Ан-225 був у використанні лише три місяці, здійснивши два довгих перельоти навколо земної кулі. Решта часу він провів в аеропорту в Гостомелі, який колись був надсекретним випробувальним аеродромом "Антонова".

Ан-225 розробили для транспортування радянського орбітального корабля "Буран". Але після розпаду Радянського Союзу "транспортник" змушений шукати собі нову мету, розповідає Олександр Галуненко, який здійснив перший політ на Ан-225.

"Після розпаду СРСР програму закрили, і фінансування припинилося, оскільки потреба в літаку зникла", - розповідає пан Галуненко. Він вперше полетів на "Мрії" 21 грудня 1988 року, маючи за плечима десятирічний досвід льотчика-випробувача.

Він, посміхаючись, згадує, як вперше полетів до Сполучених Штатів, і який подив викликав у всіх цей крилатий монстр.

"Нас запросили на авіаційне шоу в Оклахому, а в ЗМІ написали, що прибуде найбільший літак світу, і це привернуло увагу багатьох людей", - розповідає пан Галуненко.

"Всі думали, що найбільший літак випустила компанія Boeing, і нам довелося пояснювати, що це "Антонов", "А звідки цей Антонов?" далі питали нас, ми казали "Це підприємство в Києві", "А де це Київ?", ми відповідали "в Україні" і тоді нас звісно ж питали "А що таке Україна?".

Тоді льотчик-навігатор витягнув мапу і позначив на ній Київ для всіх, кому було цікаво. "Ми не тільки показали американцям літак, але й виклали їм урок географії", - сміється Олександр Галуненко.

"Мрія" фактично є продовженням моделі Ан-124, яку вважають її молодшим братом, хоча маленьким цей літак аж ніяк не назвати - "Руслан" є найбільшим військовим транспортним засобом у світі.

Копирайт изображения Anton Skyba
Image caption Олександр Галуненко - перший льотчик-випробувач "Мрії"

Сидячі в кабінеті, прикрашеному моделями всіх літаків, сконструйованих "Антоновим" за 71 рік своєї історії, провідний інженер Ан-225 Микола Калашников розповідає, що працював на підприємстві все своє життя. Але "Мрія", безперечно, стала вершиною його кар'єри.

"Це було вражаючим, було важко уявити, що ця махіна може злетіти", - каже Микола Калашников.

Хоча Ан-124 "Руслан" уже мав солідні розміри, Калашников і його команда вирішили ще збільшити максимальну злітну вагу літака. Вони додали два двигуни, кілька рядів шасі, розширили фюзеляж і змінили конструкцію хвоста. Все це було потрібно, для того щоб літак зміг перевезти "Буран".

У ті часи космічні місії СРСР здійснювали з космодрому Байконур на півдні Казахстану. Таким чином, місія Ан-225 була транспортувати ракети-носії і самого "Бурана" з Москви до Байконура. Підрахували, що програма "Ан-225" обійдеться дешевше, ніж будівництво шосе через дві річки і крізь Урал, розповідає пан Калашников.

Генеральний директор "Антонова" Михайло Харченко вважає, що "Мрія", незважаючи на свій вік, й досі має величезний потенціал, і справа не тільки в її вантажопідйомності. Він впевнений, що Ан-225 можна перетворити на повітряну злітну платформу.

"Близько 90% енергії ракети-носія витрачається на підйом до висоти 10 км, - пояснює фахівець. - Якщо "Мрія" зможе доставити ракету на цю висоту, звідти її можна було б запустити в космоc. З точку зору вартості, це - величезна економія".

Пан Харченко визнає, що літак потребуватиме певної модернізації, але для "Антонова" це буде найбільш перспективний напрямок. І він не єдиний, хто так вважає.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Близнюк "Мрії", другий недобудований Ан-225 у напіврозібраному стані вже 30 років стоїть в цеху підприємства в Києві

2016 року Корпорація авіаційної промисловості Китаю (AICC), приватна компанія, яка виробляє аерокосмічну і воєнну продукцію, підписала угоду про співпрацю з "Антоновим". Якщо все піде за планом, небо незабаром заполонить флот побудованих в Китаї Ан-225.

"Ідея співпраці виникала в 2009 році, тоді ми почали досліджувати перспективи цього проекту, - розповідає генеральний директор AICC Чжань Юшен в інтерв'ю BBC Future. - Офіційні перемовини з "Антоновим" розпочалися 2011-го, а з 2013-го по 2016 рік ми активно працювали над його реалізацією".

Китайці не зацікавлені в придбанні існуючого Ан-225, хоча він цілком придатний для польотів. Останні кілька років вони вивчають можливості модернізації другого недобудованого Ан-225, який у напіврозібраному стані вже 30 років стоїть в цеху підприємства в центрі Києва.

Якщо китайці модернізують цей літак, за вантажними можливостями повітряного флоту їм не буде рівних у світі. Вони зможуть перевершити навіть потенціал американської армії.

Як зазначає Чжань Юшен, Ан-225 буде головним козирем у надзвичайно амбітному плані китайців, який передбачає будівництво тисячі літаків великої вантажності в наступні 10 років.

Однак вантажність - це не єдина перевага Ан-225, яка цікавить китайських колег.

"Ан-225 може транспортувати космічні апарати на велику висоту, з нього також можна запускати комерційні супутники на будь-яку висоту нижче 12 кілометрів", - пояснює пан Чжань.

"Такий запуск є гнучким, більш точним і швидко відправить супутник на орбіту, що значно знизить витрати на запуск з Землі", - додає він.

AICC прагне усталити свій статус у надзвичайно прибутковій промисловості із запуску супутників, яка вже збільшила прибутки компанії вдвічі з 2006 по 2015 рік.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption До гігантського транспортника в Китаї приєднається цілий флот нових літаків, побудованих у Піднебесній

Домовленості про купівлю недобудованого Ан-225 схожі на інший договір про придбання корпусу авіаносця, підписаний між Україною і Китаєм 20 років тому. Китайці відновили і модернізували авіаносець, який почали будувати в Україні ще на замовлення Радянського Союзу, і в листопаді 2016 року китайська армія повідомила про його "повну бойову готовність".

Якщо плани здійсняться, оновлений Ан-225 борознитиме небо під брендом китайської компанії AICC, але Україна втратить хоча й невелику, але дуже символічну частину своєї авіакосмічної промисловості. Ті, хто працював над створенням "Мрії" мають змішані почуття щодо перспективи її продажу Китаю.

"Звичайно, немає нічого поганого в тому, що китайці хочуть купити в нас цей літак, - каже Микола Калашников. - Але продаватимемо ми його з важким серцем".

""Мрія" невід'ємна від України, це - наше дитя і літак, яким завжди пишатимуться наші діти і онуки", - додає він.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему