Найкращі бійці у дикій природі

Мухаммед Алі, можливо, й був автором найкращих нокаутів в історії боксу, але якби йому довелося зустрітися у рингу з деякими тваринами, навряд він вийшов би переможцем з бою.

Оглядачка BBC Earth обрала найвідчайдушніших бійців у дикій природі.

Зебри Копирайт изображения Lou Coetzer

Мало від чого можна отримати стільки адреналіну, як від хорошої бійки, навіть коли ви - лише спостерігач. Утім, щоб побачити справжніх відчайдушних бійців, зазирніть у дику природу, де змагаються не за титули і славу, а заради виживання.

Як гадаєте, хто з тварин б'ється найкраще? Хто вміє наносити найшвидші та найпотужніші удари? Впевнена, відповідь вас сильно здивує.

Павичева креветка-богомол Копирайт изображения Georgette Douwma
Image caption Павичева креветка-богомол (Odontodactylus scyllarus)

Найшвидший у природі удар завдають невеличкі морські тваринки - креветки-богомоли. Особлива будова передніх клішень дозволяє їм вдаряти свою жертву із шокуючою силою, яка за потужністю дорівнює кулі 22 калібру.

Деякі різновиди креветки-богомола мають на своїх передніх кінцівках гострі, як гарпун, відростки. Відомі випадки, коли ці тварини одним ударом розбивали скло в акваріумі.

Дослідниця Шейла Патек з Університету Дьюка в Північній Кароліні виявила, що павичева креветка-богомол завдає удару із силою, яка в 2 500 разів перевищує її масу тіла. А швидкість такого "нокауту" досягає 0,0008 секунди.

Креветки-богомоли часто беруть участь у змаганнях за територію. Але, як зазначає Патек та її колеги, це - радше ритуал, ніж смертельні бійки. Конкуруючі креветки міряються одна з одною розмірами, але до "рукоприкладства" справа доходить тільки в крайніх випадках.

Але, коли бійка усе ж таки розпочнеться, перемагає зазвичай та особина, яка витримає більшість ударів.

Одонтомахус, родина мурах (Odontomachus) Копирайт изображения Solvin Zankl
Image caption Одонтомахус, родина мурах (Odontomachus)

Дослідниця Шейла Патек також вивчає різновид мурах, які носять назву одонтомахус, або "щелепа-пастка". Так їх прозвали за незвичайні відростки в кутках рота, які зачиняються із блискавичною швидкістю.

Одонтомахуси також з'ясовують стосунки один з одним за допомогою вусиків на голові, коли, приміром, борються за владу в своєму гнізді.

Багато комах (мурахи, оси, бджоли) спілкуються за допомогою вусиків. Така поведінка не завжди означає агресію. Бджоли, приміром, швидко торкаються одна одною вусиками, коли обмінюються їжею. Але щоб показати іншим, хто тут бос, необхідна бійка.

У дослідженні 2016 роки вчені-ентомологи за допомогою високошвидкісних камер спостерігали за бійкою одонтомахусів.

Мешканець Флориди Odontomachus brunneus бив свого супротивника, завдаючи 41,5 ударів за секунду. Вчені назвали комаху "найшвидшим боксером світу".

Серед ссавців найзавзятішими боксерами є зайці європейські (Lepus europaeus).

Зайці європейські Копирайт изображения Andy Rouse
Image caption Бійка зайців європейських (Lepus europaeus)

Зайці часто б'ються навесні, коли починається шлюбний сезон. Звідси й походить, до речі, вислів "казиться, мов березневий заєць".

Раніше вважалося, що б'ються тільки cамці, змагаючись за представниць протилежної статі. Однак, останні дослідження показали, що боксерські поєдинки нерідко починають й самки, які не готові до спаровування і таким чином відганяють настирливих залицяльників.

Однак, у зайчих період фертильності досить короткий, і отже самці повинні виявити наполегливість.

Накачані біцепси самців австралійських кенгуру свідчать про участь у шлюбних бійках. Мабуть, найбільш скажений кенгуру-забіяка - це Роджер, який мешкає в заповіднику Аліс-Спрінгс. Він став відомий всьому світу завдяки своєму хобі згинати металеві відра, в яких йому приносять їжу.

За даними дослідження 2013 року, розвинені м'язи передніх кінцівок у самців кенгуру є результатом статевого відбору. Під час бійок за самок вони завдають удари і хапають один одного своїми верхніми лапами, а перевагу, звісно, мають власники солідної мускулатури.

Кенгуру також нерідко б'ються з метою самооборони, як можуть підтвердити багато австралійців, яким не пощастило стикнутися з цією твариною під час вигулу собаки. А удар копитом може залишити ще сильніші враження.

Східні сірі кенгуру Копирайт изображения Catherine JOUAN - Jeanne RIUS
Image caption Битва східних сірих кенгуру (Macropus giganteus)

Коні, як відомо всім, хто мав з ними справу, вміють досить підступно брикатися, насамперед, коли їм вдається нанести удар водночас обома копитами задніх ніг.

Але, кажуть, що зебри іноді поводяться ще капосніше.

Дослідник Тім Каро з Каліфорнійського університету в Девісі присвятив більшу частину своєї кар'єри вивченню поведінки зебр. Він навіть перевдягався в зебру, щоб спостерігати за тваринами в дикій природі.

У своїй книжці 2016 року "Смужки зебри" він описує, як зебри обороняються від хижаків, відбиваючись від них копитами. Хоча наукових доказів тому, що такі удари можуть бути смертельними, немає.

Брикатися вміють не тільки коні та зебри. Страуси та жирафи, наприклад, відбиваючись ногами, здатні поранити навіть великих хижаків. Хоча такі удари не бувають смертельними, вони на мить відштовхують нападника, даючи швидконогій здобичі шанс утекти.

А от у нокаут з летальним наслідком можуть відправити саме хижаки.

Птах-секретар Копирайт изображения Laurent Geslin
Image caption Птах-секретар (Sagittarius Serpentarius) - кумедний на вигляд, але дуже небезпечний

В африканських пасовищах на південь від Сахари мешкає хижак, якого дослідники прозвали "орел-ніндзя на ходулях". Цей кумедний на вигляд птах-секретар харчується отруйними зміями, яких він вбиває одним потужним і точним ударом в голову.

Спостерігаючи 2016 року за спійманим птахом-секретарем, якого з невідомих причин назвали Мадлен, дослідники встановили потужність його удару. Мадлен вдаряла дзьобом із силою, яка в п'ять або шість разів перевищувала її власну вагу, і в десять разів швидше, ніж потрібно людині, аби моргнути.

Схожий стиль полювання застосовували і деякі інші крилаті хижаки, яких орнітологи влучно прозвали птахи-терористи. Це величезні нелітаючі птахи, які мешкали в доісторичній Південній Америці.

Як свідчить аналіз кісткових фрагментів, представники роду Mesembriornis мали дуже сильні ноги. Це наштовхнуло вчених на думку, що птахи завдавали жертві удари такої сили, що в неї ламалися кістки, і вони могли дістатися до поживного кісткового мозку своєї здобичі.

Люди завжди мріяли плавати, як риба, або пурхати, як метелик. Можливо, тепер настав час навчитися битися, як креветка, та брикатися, як птах-терорист.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Новини на цю ж тему