Дивацтва Ейнштейна, які варто взяти до уваги

Ейнштейн Копирайт изображения SPL

Він спав понад 10 годин щодня і не носив шкарпеток. Чи можуть дивні звички видатних людей пролити світло на природу геніальності?

Славетний винахідник і фізик Нікола Тесла щоночі по 100 разів згинав та розгинав пальці ніг, розповідає Марк Дж. Сейфер у своїй книжці "Чарівник: Життя і часи Ніколи Тесли".

Хоча не зовсім зрозуміло, як ці вправи йому допомагали, сам Тесла стверджував, що вони стимулювали його мозкові клітини.

Видатний математик XX-го століття Пал Ердеш, відомий неймовірною кількістю опублікованих праць, надавав перевагу стимуляції іншого роду. Він проводив 20-годинні математичні сесії під дією амфетаміну.

Одного разу друг Ердеша поспорив з ним на 500 доларів, що він не витримає без наркотику й місяця. Ердеш виграв, але заявив, що "прогрес математичної науки було відкинуто на місяць назад".

Ньютон, приміром, хвалився перевагами безшлюбності. Після своєї смерті 1727 року він залишив нотатки на 10 мільйонів слів, які повністю змінили наше уявлення про Всесвіт.

Судячи зі всього, він так і помер незайманим. Тесла, до речі, також був переконаним холостяком, хоча пізніше й стверджував, що закохався в голубку.

Багато інших блискучих учених мали надзвичайно дивні звички. Піфагор категорично відмовлявся вживати в їжу боби, а Бенджамін Франклін голяка приймав повітряні ванни. Воістину, шлях до величі вимощений дивацтвами.

А що, як раптом це - не просто забобони? Вчені дедалі більше переконуються, що інтелект є не лише щасливим збігом генетичних обставин.

Останні дослідження показують, що різниця між інтелектуалами і їхніми не надто розумними однолітками в зрілому віці на 40% залежить від впливу навколишнього середовища.

Копирайт изображения SPL
Image caption Можливо, Нікола Тесла тренував свої пальці ніг щоразу, коли його ніхто не бачив

Подобається вам це чи ні, але щоденні звички потужно впливають на наш мозок, змінюючи його структуру, а відтак і спосіб нашого мислення.

З усіх геніїв в історії найбільш екстравагантними звичками міг похвалитися Альберт Ейнштейн. Отже, в кого, як не в нього, повчитися щоденним практикам, які можуть покращити наші розумові здібності?

10 годин сну і відпочинок удень

Загальновідомо, що сон дуже корисний для мозку, а Ейнштейн дотримувався цього правила більше, ніж будь-хто з нас.

Кажуть, що він спав щонайменше 10 годин щодня - майже в півтора рази більше за середньостатистичного американця, який спить 6,8 годин.

Деякі найбільш радикальні відкриття в історії наукової думки, зокрема періодична таблиця, структура ДНК і теорія відносності самого Ейнштейна спали на думку їхнім авторам саме під час сну.

Але чи підтвердужують це наукові дослідження?

Ще 2004 року дослідники з Університету Любека спробували перевірити цю ідею за допомогою простого експерименту. Його учасники мали розв'язати правило гри в числа.

Експеримент показав, що ті студенти, яким під час 8-годинного випробування дозволяли поспати, справлялися з завданням удвічі частіше.

Копирайт изображения SPL
Image caption З фізиком Нільсом Бором на відпочинку

Як відомо, мозкова активність під час сну має кілька циклів, основні з яких - фази швидкого і глибокого сну. Раніше вважалось, що саме фаза швидкого сну є найважливішою для пам'яті і навчання.

Та як з'ясувалося, це ще не все. Під час глибокого сну мозок переживає кілька сплесків активності.

Дослідники довели, що ті, в кого таких сплесків багато, мають вищий рівень так званого "рухомого ", тобто здатні вирішувати нестандартні проблеми і використовувати логіку в нових ситуаціях.

Цікаво, що це не пов'язано з іншими видами розумової діяльності, приміром здатністю запам'ятовувати факти і цифри. Вочевидь, це пояснює, чому Ейнштейн зневажав формальну освіту, а також радив не забивати голову тим, що можна знайти в словнику.

На щастя для Ейнштейна, він також регулярно дрімав удень. Як свідчить легенда, щоб не спати надто довго, він тримав у руці ложку і металеву миску, які з грюкотом падали на підлогу, якщо він засинав надто глибоко.

Щоденні прогулянки

Ейнштейн ні на що не проміняв і своїх щоденних прогулянок. Коли він працював у Прінстоні, то щодня ішов туди пішки майже 2,5 кілометри - і стільки ж назад.

Він наслідував інших сумлінних ходаків, зокрема Дарвіна, які здійснював по три 45-хвилинні прогулянки щодня.

Ходіння не тільки робить вас фізично сильнішим, але й покращує пам'ять, творчий потенціал і здатність розв'язувати проблеми. Принаймні для творчості прогулянки на свіжому повітрі дуже корисні.

Копирайт изображения Central Press
Image caption Йдіть на прогулянку! Радить вам Ейнштейн

Під час ходіння лобні долі мозку, які переважно відповідають за пам'ять, судження і мовлення, трохи знижують свою активність.

У результаті мозок переключається на геть інший тип мислення. Під час нього може з'явитися осяяння, якого ви ніколи не дочекались би за робочим столом.

Жодних пояснень цього явища поки немає, але переваги піших прогулянок виглядають дуже заманливими.

Спагеті на сніданок, обід та вечерю?

Цікаво, а що їдять генії? Ейнштейн колись жартував, що найбільше в Італії йому сподобались спагеті і математик Леві-Чивіта.

Хоча репутація у вуглеводів не надто хороша, Ейнштейна це не зупиняло. Відомо, що мозок є найбільш жадібним до харчування органом.

Він споживає 20% енергії тіла, хоча його вага складає лише 2%. Мозок Ейнштейна важив іще менше - 1 230 грамів, тоді як мозок дорослої людини в середньому має вагу 1 400 грамів.

Як і інші частини тіла, мозок віддає перевагу простим моносахаридам, як-от глюкоза, які розщеплюються з вуглеводів. Нейрони вимагають постійного підживлення і погоджуються на інші джерела енергії тільки в крайньому разі. І в цьому полягає проблема.

Попри любов до "солоденького", мозок не має жодного способу зберігати енергію, а тому щойно рівень глюкози в крові падає, він швидко "розряджається".

"Наш організм здатний використовувати свої запаси глікогену, вивільняючи гормон стресу кортизол, але він має побічні ефекти", - зазначає Лей Гібсон, викладач психології та фізіології в Університеті Рогемптона.

Копирайт изображения SPL
Image caption А от курити не варто, просто Ейнштейн не знав про шкідливий вплив тютюну на здоров'я

Усім знайоме легке запаморочення та плутанина в думках, які ми відчуваємо, якщо не пообідаємо.

Одне дослідження також показало, що люди, які сидять на низьковуглеводних дієтах, мають повільнішу реакцію та зниження просторової пам'яті.

Хоча такий ефект спостерігався тільки спочатку. За кілька тижнів мозок пристосовувався використовувати енергію з інших джерел, приміром білків.

Глюкоза може стимулювати мозок, та це не означає, що об'їдатися спагеті - гарна ідея.

"Як свідчать дослідження, користь мозку приносять лише 25 грамів вуглеводів, а от вдвічі більша доза навпаки уповільнюватиме його роботу", - відзначає Гібсон.

25 грамів - це приблизно 37 смужок спагеті, що набагато менше, ніж звична порція в ресторані.

Куріння люльки

Численні ризики куріння сьогодні широко відомі. Та Ейнштейн був затятим курцем, відомим в університетських колах не лише своїми теоріями, але й неодмінною хмаркою диму біля голови.

Він вважав, що куріння "сприяє спокійному та неупередженому судженню в будь-яких справах".

Розповідають, що він навіть збирав недопалки на вулиці і набивав свою люльку рештками тютюну.

Поведінка - не зовсім притаманна генію, але на його захист можна сказати, що практично до 1962 року зв'язок між курінням тютюну і раком легенів та іншими хворобами не був офіційно визнаний.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption І просто ненавидив шкарпетки

Тепер відомо, що куріння зупиняє формування нейронів, стоншує кору головного мозку і позбавляє його кисню. Отже, Ейнштейн був розумним радше попри свою звичку, ніж завдяки ній.

А втім, є одна таємниця. 15-річне спостереження за звичками і способом життя 20 тисяч американських підлітків встановило, що незалежно від віку, етнічної приналежності або освіти, розумніші діти більше курили в дорослому віці, ніж їхні однолітки.

Пояснити це вчені поки ще не змогли, та й феномен цей спостерігається далеко не всюди. У Великій Британії, наприклад, курці зазвичай мають нижчий коефіцієнт інтелекту.

Без шкарпеток

Список дивацтв Ейнштейна був би неповним без згадки про його пристрасну ненависть до шкарпеток.

"Ще в дитинстві я помітив, що великий палець завжди протирає дірку в шкарпетці, - писав він у листі своїй кузині, а пізніше дружині Ельзі. - Тому я перестав їх носити".

Пізніше, коли він не міг знайти свої сандалії, то надягав черевики дружини без задників.

Чи приносив цей хіпстерський вигляд Ейнштейну якусь користь - невідомо.

Науковці поки не досліджували переваги ходіння без шкарпеток. Проте з'ясували, що люди показували гірші результати в тестах на абстрактне мислення, якщо під час випробування були одягнені в повсякденний одяг на відміну від більш формального.

А наостанок - порада від самого Ейнштейна.

"Головне - не припиняти ставити собі запитання. Цікавість існує зовсім не даремно", - зазначив він в інтерв'ю журналу LIFE 1955 року.

Тож чому б вам не спробувати вправи для пальців ніг прямо зараз? Хтозна, можливо, це спрацює.

Новини на цю ж тему