Лайфхак: Як позбутися нав'язливої мелодії

Дівчина закрила пальцями вуха Копирайт изображения Getty Images

Чому деякі пісні застрягають у нас в голові і що треба зробити, щоб припинити наспівувати їх, розповідає психолог BBC Future.

Деякі мелодії крутяться у нас в голові по кілька днів чи навіть місяців. Без жодної причини ми не можемо припинити наспівувати їх.

В англійській мові для такої мелодії навіть є спеціальна назва - "вушний хробак" (earworm). А прив'язатися може будь-що: від останнього хіта Леді Гаги чи Coldplay або (який жах!) популярної пісеньки з шоу талантів.

Для психолога найцікавіше в цьому феномені - те, що він віддзеркалює частину нашого розуму, яку ми, вочевидь, не можемо контролювати.

Нав'язлива мелодія виникає без жодного попередження і відмовляється підкоритися, коли ми наказуємо їй зникнути.

Ці "паразити" живуть у частині нашого мозку, яка відповідає за повторення звуків.

Музичні спогади є у всіх людей, але формуються вони не однаково, з'ясували дослідники з Університету Голдсміта в Лондоні.

Науковці зібрали понад 5 тисяч зразків нав'язливих мелодій.

Дійсно, мелодії, які застрягають у голові, зазвичай прості і повторювані. Але цікаво, що до різних людей чіпляються різні мелодії.

Загублені в музиці

Нейролог Олівер Сакс писав у своїй книжці "Музикофілія", що нав'язливі мелодії є свідченням того, "наскільки чутливим до музики і безпорадним перед її впливом є наш мозок".

Музиці притаманне повторення, можливо, саме тому деяких мелодій так важко позбутися. Приспів або уривок, який легко запам'ятовується, починають без кінця повторюватися в нашому мозку і ніколи не добігають кінця.

Декому позбутися мелодії-паразита допомагає проспівати всю пісню цілком. Але інші кажуть, що цей метод геть не працює.

Іще однією особливістю мелодії є те, що на відміну від багатьох речей, вона завжди лунає дуже схоже.

Предмети теж бувають схожими, наприклад, огорожі. Але ми дивимось на них щоразу під іншим кутом або при іншому освітленні. Завантажте пісню в свій плеєр, і звуки, які ви чутимете кожен раз, будуть однаковими.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Варто тільки комусь згадати мелодію, як ваш вушний хробак миттєво оживає

Повторення відіграє важливе значення в процесі запам'ятовування. Отже, можливо, саме схожість мелодій і викарбовує глибокі доріжки в нашому розумі, в яких й застрягають вушні хробаки.

З іншого боку, мелодії, які стають нав'язливими, не просто повторювані. У них є дещо особливе, незвичайне. Щось робить їх привабливими, змушує нас звернути на них увагу. І, можливо, тому вони й залишаються в нашій голові, а інакше вони би губились в інших музичних спогадах.

Бунт розуму

Іноді вам і мелодію не треба чути. Варто комусь її згадати на словах, як ваш вушний хробак миттєво оживає. Це доводить, що нав'язливі мелодії - явище довготривалої пам'яті, а не миттєве віддзеркалення почутого.

Але це ще не все. Вчені, які досліджують людську пам'ять, виявили в нашій короткочасній пам'яті додаткові компоненти, які утримують в голові образи або звуки, поки ми зосереджуємося на них.

Один із цих компонентів - це "внутрішнє око", яке схоплює візуальну інформацію, інший - "внутрішнє вухо", яким ми користуємося, наприклад, для запам'ятовування телефонних номерів.

Нав'язливі мелодії потрапляють саме сюди. Замість того, щоб прокручувати плани на день або якісь неважливі думки, наше внутрішнє вухо застрягає на кількох акордах чи парі рядків із пісні.

Частина нашого мозку, яка зазвичай безмовно підкоряється нам, починає бунтувати. Вона перетворюється на зламаний музичний автомат, який постійно замовляє одну мелодію.

Сучасна психологія визнає, що наш мозок не є цільним механізмом. Про це говорив ще доктор Фройд. І хоча останні відкриття в цій галузі частково спростували його теорії, в одному він мав рацію.

Усвідомлення власного "я" - це не єдине, що відбувається в нашій свідомості. Наш розум є складним світом, про який ми й досі не знаємо всього і який ми не контролюємо повністю.

Ігри розуму

На щастя, психологи вже трохи навчились приборкувати "неслухняну" свідомість.

Згадаємо відомий трюк - "не думай про білого ведмедя". Спробуйте дати таке завдання собі або другу, якого хотіли би трохи помучити.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Музика дивним чином впливає на наш мозок

Парадокс полягає у тому, що намагаючись не думати про щось, ви постійно перевіряєте, чи припинив ваш мозок про це думати, а значить, знову згадуєте про того самого білого ведмедя.

Щоб припинити думати або не думати про білого ведмедя, потрібно взагалі переключитися на щось абсолютно інше.

Таким само способом можна боротися і з нав'язливою мелодією. Коли пісня починає без упину крутитися у вашому внутрішньому вусі, простого наказу припинити не вистачить (навіть навпаки - це погіршить ситуацію).

Набагато краще зосередити своє внутрішнє вухо на іншому завданні.

Спробуйте згадати іншу пісню, краще таку, яка теж легко запам'ятовується.

Наприклад, якщо ви підсіли на Toxic Брітні Спірс, спробуйте заспівати Can't Get You Out Of My Head Кайлі Міноуг (слушна назва для такої нагоди).

За моєю теорією, два вушних хробаки одночасно не вживаються разом. Розкажете потім, чи спрацював цей трюк.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Новини на цю ж тему